КАФЕДРА @ UA

 

Сокур, Людмила. МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН // Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН

 

Сокур, Людмила,

Національна академія державного управління при Президентові України (Україна, Київ),

слухач,

sokur_lyuda@ukr.net

 

АНОТАЦІЯ 

У статті описано особливості політичної моделі та політичного режиму, що склалися в Республіці Казахстан. Розглянуто систему відносин між центром та регіонами в цій країні. Зроблено огляд процедур обрання влади.

Ключові слова: Казахстан, Президент, Конституція, Мажиліс, Уряд, акімат.

 

 

MODEL OF POLITICAL GOVERNANCE IN THE REPUBLIC OF KHAZAHSTAN

 

Sokur, Lyudmila,

National Academy of Public Administration under the President of Ukraine (Ukraine, Kyiv),

listener, 

sokur_lyuda@ukr.net

 

SUMMARY

The article describes the peculiarities of the political model and political regime that have developed in the Republic of Kazakhstan. An overview of the electoral process and a system of relations between the center and the regions in this country are reviewed.

Keywords: Kazakhstan, President, Constitution, Mazhilis, Government, akimat

 

 

Предмет дослідження: політичне управління в Республіці Казахстан.

Об’єкт дослідження: особливості політичне управління в Республіці Казахстан.

 

Офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н, одна з країн Центральної Азії. Дев'ята у світі за площею, найбільша країна, що не має виходу до світового океану. Казахстан має 62 місце за чисельністю населення в світі, хоча його щільність менше 6 осіб/км². Столиця країни перенесена в 1998 з Алмати, найбільшого міста держави, в Астану.

 

Казахстан проголосив себе незалежною державою 16 грудня 1991 року. Його лідер комуністичної епохи з 1979 року, Нурсултан Назарбаєв, став першим президентом країни і цю посаду він зберігає дотепер.

 

Казахстан - унітарна держава з президентською формою правління. В країні діє Конституція, прийнята на референдумі 30 серпня 1995 р. зі змінами і доповненнями від 7 жовтня 1998 року, 21 травня 2007 року та 2 лютого 2011 року.

 

Державна влада в Казахстані єдина і включає законодавчу владу, що здійснюється Парламентом; виконавчу владу, що здійснюється Урядом, який складається з центральних органів (міністерств, відомств та агентств) та місцевих органів (акіматів); судову владу, що здійснюється державними судами (Верховним судом та місцевими судами).

 

Конституція Казахстану прийнята 30 травня 1995 року на національному референдумі та, після змін, внесених до неї в 1998-му і 2007-му рр., налічує 9 розділів і 98 статей. Будучи демократичною державою, Казахстан сьогодні позиціонує себе як правова, соціальна держава, що слідує принципам демократії, і тому єдиним джерелом влади в країні визнається народ. У Конституції також зазначено, що Казахстан є державою з президентською формою правління (ст. 2). Президент Республіки Казахстан - Нурсултан Абішевич Назарбаєв, обраний 29 квітня 2015 року на позачергових виборах.

 

Конституція Казахстану визнає ідеологічну та політичну багатоманітність. Стаття 5 Конституції стверджує право громадян на об'єднання в політичні партії, рухи, асоціації. Заборонені лише такі, у яких «мета та дії направлені на насильницьку зміну конституційного ладу, порушення цілісності Республіки, підрив безпеки держави, розпалювання соціальної, расової, національної, релігійної, класової, родової ворожнечі», а також «створення не передбачених законодавством воєнізованих формувань». Також не дозволяється діяльність партій на релігійній основі. У Республіці Казахстан офіційно зареєстровано 8 політичних партій.

 

Президент обирається згідно з Конституцією на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на п'ять років. Президентом може бути обраний громадянин республіки за народженням, не молодше сорока років, який вільно володіє державною мовою, проживає в Казахстані останні 15 років. Одна й та сама особа не може бути обраною президентом більш ніж два рази підряд. Це обмеження не поширюється на першого президента Республіки Казахстан.

 

Президент визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, представляє Казахстан як усередині країни, так і на міжнародній арені. Він забезпечує узгоджене функціонування всіх гілок державної влади і відповідальність усіх органів влади перед народом. Президент за згодою Парламенту призначає Прем'єр-міністра, за поданням Прем'єр-міністра визначає структуру Уряду, створює, ліквідовує і реорганізує центральні виконавчі органи, що не входять до складу Уряду. Президент є також Верховним головнокомандувачем Збройних Cил Республіки.

 

Президент Назарбаєв підтримує суворий контроль над політикою в країні. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості. Пострадянський період також характеризується більш активною співпрацею з багатьма міжнародними організаціями, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Раду Євроатлантичного партнерства, Співдружність Незалежних Держав і Шанхайську організацію співробітництва. Казахстан також є однією з шести пострадянських держав, які реалізують План дій індивідуального партнерства з НАТО.

 

Парламент Республіки Казахстан - вищий представницький орган Казахстану, який здійснює законодавчі функції. Парламент складається з двох палат: Сенату і Мажилісу, що діють на постійній основі.

Сенат (47 місць). В Сенаті присутні по два депутати від кожної області, міста республіканського значення та столиці Республіки Казахстан, що обираються непрямими виборщиками (всього 36). П'ятнадцять депутатів Сенату призначаються Президентом. Термін депутатських повноважень - 6 років, при цьому половина депутатів Сенату переобирається кожні 3 роки. Сенат очолює Голова, який обирається Сенатом із числа депутатів, які вільно володіють державною мовою, таємним голосуванням більшістю голосів від загального числа депутатів Палати. Кандидатура на посаду Голови Сенату висувається Президентом Республіки Казахстан.

Мажиліс (107 місць). 98 депутатів обираються громадянами за пропорційною системою з 7-відсотковим бар'єром у загальнонаціональному округу, 9 обираються Асамблеєю народу Казахстану. Термін депутатських повноважень - 5 років.

 

Термін повноважень Парламенту визначається терміном повноважень депутатів Мажилісу чергового скликання. Депутат Парламенту не може бути одночасно членом обох Палат. Депутатом Сенату може бути особа, яка досягла тридцяти років, має вищу освіту і стаж роботи не менше п'яти років, постійно проживає на території відповідної області, міста республіканського значення або столиці Республіки не менше трьох років. Депутатом Мажилісу може бути особа, яка досягла двадцяти п'яти років.

 

Палату очолює Голова, який обирається Мажилісом з числа депутатів, які вільно володіють державною мовою, таємним голосуванням більшістю голосів від загального числа депутатів палат. Кандидатури на посаду Голови Мажилісу висуваються депутатами Палати.

 

Дострокове припинення повноважень Парламенту може бути здійснене тільки у випадках та порядку, передбачених Конституцією Республіки Казахстан.

 

Організація та діяльність Парламенту Республіки Казахстан, правовий стан депутатів визначені Конституцією, конституційним законом
«Про Парламент Республіки Казахстан та статус його депутатів» та іншими законодавчими актами. Повноваження Парламенту починаються з моменту відкриття його першої сесії і закінчуються з початком роботи першої сесії Парламенту нового скликання. Парламент має право видавати закони, які встановлюють основні принципи та норми, зачіпають: правосуб'єктність фізичних і юридичних осіб, цивільні права і свободи, зобов'язання та відповідальність фізичних і юридичних осіб; режим власності й інші майнові права; основи організації та діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, державної та військової служби; оподаткування, встановлення зборів та інших обов'язкових платежів; республіканський бюджет; питання судоустрою та судочинства; освіту, охорону здоров'я і соціальний забезпечення; приватизацію підприємств та їх майно; охорону навколишнього середовища; адміністративно-територіальний устрій Казахстану; забезпечення оборони і безпеки держави. Усі інші відносини регулюються нормативними підзаконними актами.

 

На роздільних засіданнях кожна з палат розглядає питання про прийняття законів; обговорює республіканський бюджет та звіти про його виконання; встановлює і скасовує державні податки і збори; встановлює порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Казахстану; засновує державні нагороди, встановлює почесні, військові та інші звання, класні чини, дипломатичні ранги, визначає державні символи; вирішує питання державних позик і надання економічної та іншої допомоги; видає акти про амністію; ратифікує та денонсує міжнародні договори Казахстану. Кожне з питань розглядається спочатку Мажилісом, а потім – у Сенаті.

 

Низка питань віднесені до виняткового відання Сенату: обрання і звільнення з посад за поданням Президента Казахстану голови Верховного суду, голів колегій суддів Верховного суду Республіки; надання згоди на призначення Президентом Казахстану генерального прокурора і голови Комітету національної безпеки Республіки; позбавлення недоторканності генерального прокурора, голови і суддів Верховного суду Республіки; дострокове припинення повноважень місцевих представницьких органів; делегування депутатів до складу Вищої судової ради Казахстану; розгляд порушеного Мажилісом питання про обвинувачення державну зраду.


У винятковому віданні Мажилісу перебувають питання прийняття до розгляду та розгляд проектів законів, підготовка пропозицій щодо заперечень Президента Казахстану на закони, прийняті Парламентом; обрання та звільнення з посади голови, заступника голови, секретаря та членів Центральної виборчої комісії; оголошення чергових виборів Президента Казахстану; делегування двох депутатів до складу Кваліфікаційній колегії юстиції; висунення проти Президента Казахстану обвинувачення в державній зраді.

 

Право законодавчої ініціативи належить депутатам Парламенту і Уряду, але реалізується виключно в Мажилісі. Однак саме Президент Казахстану визначає черговість розгляду законопроектів і володіє правом оголошувати якийсь законопроект терміновим, що означає обов'язок Парламенту розглянути його впродовж місяця з дня внесення.

 

Виконавча влада належить уряду, який є колегіальним органом. Уряд формується президентом і в усій своїй діяльності відповідальний перед Президентом Республіки, у випадках, передбачених Конституцією, - перед Мажилісом. Президент після консультацій із фракціями політичних партій, які представлені в Мажилісі, вносить на розгляд кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра; за згодою Мажиліса призначає на посаду Прем'єр-міністра.

 

Прем'єр-міністр організовує і керує діяльністю уряду, вносить Президенту пропозиції щодо структури і складу Уряду. Уряд складає свої повноваження перед новопризначеним Президентом. Перед новообраним Мажилісом Прем'єр-міністр ставить питання про довіру уряду. Уряд розробляє і здійснює основні напрями соціально-економічної політики держави,обороноздатності, безпеки, забезпечення громадського порядку, представляє Парламенту республіканський бюджет і звіт про його виконання, вносить до Мажилісу проекти законів і забезпечує виконання законів; організує управління державною власністю; виробляє заходи з проведення зовнішньої політики Казахстану; керує діяльністю міністерств, державних комітетів, інших центральних та місцевих виконавчих органів; відміняє або зупиняє (повністю або в частині) дію актів міністерств, державних комітетів, інших центральних та місцевих виконавчих органів; призначає на посаду і звільняє з посади керівників центральних виконавчих органів, що не є членами Уряду.


Прем'єр-міністр персонально відповідає за роботу Уряду, підписує його постанови і докладає Президентові про основні напрями діяльності Уряду, а також про всі найбільш важливі його рішення. Уряд видає постанови, а Прем'єр-міністр розпорядження. При цьому вони не повинні суперечити Конституції, законодавчим актам, указам і розпорядженням Президента Казахстану.

 

Судову систему Республіки Казахстан становлять Верховний суд Республіки Казахстан і місцеві суди, що створюються відповідно до Конституції Республіки Казахстан та конституційного закону «Про судову систему та статус суддів». Створення спеціальних і надзвичайних судів під будь-якою назвою не допускається. До місцевих судів належать: обласні та прирівняні до них суди (міський суд столиці республіки, міські суди міст республіканського значення, спеціалізований суд - Військовий суд Республіки Казахстан, спеціалізовані фінансові суди та інші); районні та прирівняні до них суди (міський, міжрайонний, спеціалізований суд - військовий суд гарнізону та інші).

 

За адміністративно-територіальним поділом Казахстан складається з 14 областей, 3 міст республіканського значення (Астана, Алмати та Ленінськ - центр управління космодромом Байконур), 175 адміністративних районів, 87 міст, 35 селищ та 6 982 сільських населених пунктів.

Регіональним органом виконавчої влади в Казахстані є акімат (адміністрація області). Головою акімату є акім, який представляє президента та уряд республіки в області. Акіми областей, міст республіканського значення та столиці назначаються на посаду президентом за поданням Прем'єр-міністра Казахстану. Акіми інших адміністративно-територіальних одиниць призначаються або вибираються на посаду в порядку, що визначається президентом Казахстану. Президент республіки має право на свій розсуд звільняти акимів з посад. Повноваження акімів областей, міст республіканського значення та столиці припиняються при вступі на посаду новообраного Президента республіки. При цьому акім продовжує виконувати свої обов'язки до призначення президентом Казахстану відповідного акіма.

 

Місцевим представницьким органом крім акімату є масліхат. Масліхат - виборний орган, що обирається населенням області (міста республіканського значення, столиці) або району (міста обласного значення), та згідно із законодавством Республіки Казахстан визначає заходи з реалізації місцевої політики та волі громадян. Депутати місцевих рад обираються прямим голосуванням з громадян старше 20 років, що не є членами Мажилісу.

 

У Казахстані внаслідок проведених у минулі роки реформ була сформована система державного управління, що значною мірою адаптована до потреб сучасної ринкової економіки, при цьому достатньо зберегла централізовані основи. Частково здійснений процес передачі центром окремих функцій і повноважень, а також відповідальності у вирішенні більшості питань територіального розвитку місцевому рівню державного управління. З метою забезпечення більш ефективної реалізації державних функцій були розподілені повноваження між центральними та місцевими (обласними) рівнями влади, проте недостатньо чітко. На сучасному етапі розвитку країни це питання залишається актуальним.

 

У розподілі функцій між обласним, районним (міським) та сільським рівнями влади на сьогодні ключову роль відіграє обласний рівень, що є характерною рисою для централізованої системи управління. Районний, міський та сільський рівні влади є менш самостійними і відповідальними у вирішенні завдань місцевого значення, їх права, обов'язки і відповідальність недостатньо врегульовані на рівні законодавчих актів.
У зв'язку з цим керівництво країни працює над завершенням адміністративно-бюджетної реформи, яка є найважливішою умовою забезпечення подальшого поступального і сталого розвитку держави. Віднесення тих або інших функцій до певного рівня державного або муніципального управління здійснюється на основі глибокого функціонального аналізу, який має комплексний характер. Виконання державних функцій поступово буде максимально наближено до населення з метою забезпечення ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів держави та прозорості використання бюджетних коштів.

 

Отже, за двадцять шість років своєї незалежності під керівництвом свого лідера Нурсултана Назарбаєва Казахстан сформував власну модель розвитку, яка показала свою спроможність, дозволила забезпечити динамічний розвиток країни.

 

Казахстан пройшов два етапи своєї модернізації. Перший — становлення нової держави, перехід від планової до ринкової економіки.

Другий етап був пов’язаний з прийняттям Стратегії розвитку Казахстану до 2030 року і створенням нової столиці Астани.

Результати цих перетворень беззаперечні. Казахстан став поважним членом міжнародного співтовариства, вирвався із зони економічного відставання і увійшов у число 50 конкурентоспроможних економік світу. У країні сформована унікальна модель миру і згоди.

 

З ініціативи президента Н. Назарбаєва розпочато третій етап модернізації країни.

Адже нині потрібна більш збалансована політична система країни для підвищення її стійкості, як більш ефективного механізму відповіді на сучасні виклики. У зв’язку з цим президент Казахстану пішов на передачу ряду своїх повноважень парламенту та уряду, хоча державне управління, як і раніше, залишається президентським. За главою держави залишилися стратегічні функції: роль верховного арбітра у відносинах між гілками влади, питання зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності країни.

 

Слід зазначити, що Президент Казахстану обережно, але неухильно сприяє відновленню казахської мови і культури поширенню їх нам всі регіони держави, казахізації державного апарату. Ніколи раніше у владі, в адміністративних структурах не було так багато етнічних казахів, які мають однозначний пріоритет. Однак це не якась примітна «етнократія» в стилі деяких африканських країн. Щороку сотні здібних молодих казахів державним коштом відправляються на навчання в престижні університети Західної Європи, США і Канади, Китаю, Південної Кореї, Японії. Казахська молодь стає конкурентоспроможною на ринку праці й висококваліфікованих кадрів.

Н. Назарбаєв іде шляхом максимальної економічної лібералізації за жорсткого контролю ідеології і політичної сфери.

Так, в Казахстані існує авторитарний режим і з цим важко сперечатися. Однак результати бачать всі… Адже Назарбаєв, будучи авторитарним лідером, став для казахів батьком нації, як турецький генерал Мустафа Кемаль став Ататюрком для турків. І потрібно віддадати належне людині, що з колишньої російської колонії зробила державу, а з її населення-націю.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ: 


1.   Лосєв І. Казахстан між Заходом і Сходом [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://tyzhden.ua/Columns/50/196010.

2.   ПАРЛАМЕНТ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.parlam.kz/.

3. ПРАВИТЕЛЬСТВО РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.government.kz/ru/.

4. ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.akorda.kz/ru.

5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П. М. Рабінович. – Львів : Край, 2007. – 192 с.

 

 



Обновлен 22 авг 2018. Создан 20 дек 2017