КАФЕДРА @ UA

 

Божнюк, Аліна. МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ГРЕЦІЇ // Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ГРЕЦІЇ

 

Божнюк, Аліна,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Україна, Київ),

студентка,

alinka.bo.alinka@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

В статті розглядається процес функціонування національної системи освіти Грецької Республіки. Визначено особливості здобуття освіти на сучасному етапі. Проаналізовано вплив загальноєвропейських освітніх тенденцій на розвиток освіти Греції, як країни-учасника Болонського процесу та Європейського Союзу.

Ключові слова: система освіти, Греція, вищі навчальні заклади, безперервне навчання.

 

 

MODEL OF THE NATIONAL EDUCATIONAL SYSTEM OF GREECE

 

Bozhniuk, Alina,

National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine),

student,

alinka.bo.alinka@gmail.com

 

SUMMARY

In the article is analyzed the process of functioning of the national education system. The features of receipt of education at the present stage. Is analyzed the influence of the European educational tendencies on the development of education of Greece as a participant of the Bologna process and European Union.

Keywords: system of education, Greece, higher educational establishments, continuous studies.

 

Важливим елементом для входження України в європейське співтовариство є врахування досвіду, практичних здобутків та сучасних ідей в реформуванні національних освітніх систем в країнах Європейського союзу. Вивчення та аналіз іноземних тенденцій та особливостей властивих кожній країні дає змогу враховувати їх, щоб якісно реформувати вітчизняну модель системи освіти відповідно до передових світових здобутків.  Греція, будучи учасником Болонського процесу та країна яка своїми традиціями в освіті бере початок ще з Античності. Філософські надбання грецьких філософів таких як Сократ, Платон та Аристотель впливали для створення та розвитку системи освіти в багатьох країнах світу. Тому національна система освіти в Грецькій Республіці є необхідним предметом для дослідження та аналізу.

 

Метою статті є визначення особливостей функціонування та структури грецької системи освіти; виявити прогресивні ідеї та досвід, який можливо використати в реформуванні освіти України відповідно до європейських стандартів.

 

В кожній країні світу своя модель системи освіти, вплив на яку пов’язаний з історичними традиціями та сучасних тенденцій в цих країнах, політичний режим, особливостями інституціоналізації навчання, система державного устрою та місце країни в системі міжнародних відносин.  В сучасних умовах освіта повинна бути інноваційною, технологічно-прикладною для забезпечення всебічного розвитку особистості та якісного здобуття умінь та навичок відповідно до реалій науково-технічного прогресу. Відповідно до цих критеріїв стало завдання реформувати систему освіти для її актуалізації, забезпечення мобільності та високого рівня підготовки фахівця та всебічно розвинутого громадянина. Тому в сучасному векторі розвитку - освіта повинна відповідати принципам доступності для кожного громадянина для реалізації таланту, здібностей; бути демократичною та реалізовувати принцип гуманізму.

 

Грецька система освіти є однією з найбільш централізованою в Європейському Союзі. Усі школи, незалежно від свого рівня, знаходяться під постійним наглядом Міністерства освіти та справ релігії. Міністерство здійснює централізований контроль над державними школам, розробляє навчальні програми, призначає персонал та контролює усі фінансові витрати. Під контроль Міністерства потрапляють також і приватні школи, яке здійснює нагляд за якістю надання освіти. Контроль на місцевому рівні – здійснює через регіональні управління початкової та середньої освіти.

 

Вищі навчальні заклади є номінально автономні, проте міністерство відповідає за розподіл студентів на програми бакалавра та фінансування. Відповідно до Конституції Грецької Республіки – створення недержавних вищих навчальних закладів є заборонене в країні. Проте, в країні існує декілька приватних університетів, які пропонують дипломи, які перевіряють і контролюються збоку американських, британських та інших зарубіжних університетів. Грецький уряд зараз розглядає можливість визнання цих зарубіжних програм. 

 

Освіта є безкоштовною на всіх освітніх рівнях, що робить навчання доступним широким верствам населення. Оскільки, освіта є пріоритетним завданням, що стоїть перед державою – то вона повинна забезпечити всебічний розвиток громадянина, формування й подальший розвиток політичної, правової, національної та релігійної свідомості як активних членів громадянського суспільства.

 

Освіта в Грецькій Республіці розділена на три ланки:

1) Початкова. Складається з дошкільної освіти та початкової школи.

2) Середня освіта. Складається з гімназії, як обов’язкової школи. Після закінчення гімназії учні мають змогу вступити до загального ліцею або професійної школи.

3) Вища освіта забезпечується університетами, академіями (спеціалізуються на підготовці духовенства та армійців) та технологічними навчальними закладами.

 

Дитина у віці 4 років, коли потрапляє в дошкільний навчальний заклад вже починає свою підготовку до школи, яка триває 2 роки. Метою дошкільної освіти є навчити первинним навичкам та навчити сприйняттю інформації та її подальшого доповнення. Цей етап не несе за мету надати якісь конкретні знання, проте більшість учнів йдучи до школи вже добре вміють читати та писати. Дошкільна освіта складає підґрунтя для подальшої інтеграції дитини в освітній простір шляхом зміцнення її інтелектуального, морального, емоційного розвитку, надання базових навичок соціалізації та дає змогу навчитись дитині працювати в колективі своїх однолітків. Не дивлячись на те, що дошкільна освіта не є загальнообов’язковою – більшість дітей віддають на навчання до дитячих закладів освіти для здобуття ними первинної соціалізації.

 

Система шкільної обов’язкової  освіти, що існує в Греції відповідно до Конституції є  дев’ятирічний цикл, що складається з двох рівнів:

– перший рівень є початковим. Діти йдуть в школу з 5,5 років або  6 років і навчаються шестирічний термін – відповідно до 11,5-12 років.  Метою цього етапу є перш за все всебічний збалансований розумовий та фізичний розвиток, навчити дітей бути активним в суспільному житті та розвивати свої особисті якості [2].

            – другий рівень є трирічні гімназії, як перший ступінь середньої освіти. Гімназійний рівень обов’язкової освіти також зорієнтовано на подальший всебічний розвиток учнів з урахуванням не лише їх особистого інтелектуального потенціалу, але й свідомого критичного розуміння вимог і реалій швидко мінливого сучасного суспільного життя. Навчальний план є однаковим як для приватних так і для державних шкіл початкової та першого ступеня середньої освіти [2]. 

 

На даній ланці освіти учні поглиблюють свої знання з предметів, які вже вивчались раніше та починають вивчати  нові додаткові предмети. Також, існують і більш вузькоспеціалізовані гімназії, які зосереджують свою увагу на значно поглибленому вивчені окремих дисциплін. Поряд з цими функціонують також школи в яких застосовуються передові методи навчання, застосовуються нові методики викладення матеріалу та організації навчання для вироблення оптимальних моделей, які можливо застосувати в подальшому на державному рівні.

 

Цікавими для розгляду є «школи другого шансу», які надають середню освіту здобувачам які вже вийшли зі шкільного віку, проте мають бажання здобути середню освіту. Цим початковим етапом середньої освіти завершується дев’ятирічний цикл обов’язкового навчання. Після його завершення учні отримують атестат про закінчення обов’язкової середньої освіти та мають змогу продовжити навчання для здобуття необов’язкової повної середньої освіти.

 

Подальший етап освіти залежить вже від бажання учня. Він може й не вступати, а піти вже на ринок праці для низько кваліфікованої роботи. Проте, як показує статистика, що абсолютно переважна більшість вступає в навчальні заклади для здобуття повної середньої освіти, бо лише вона надає можливість здобути кваліфікацію та в подальшому мати право на вступ до вищих навчальних закладів.

 

В Греції повну середню освіту можна отримати в навчальних закладах, котрі поділяються на 2 види:

- професійно-технічні школи, навчання в яких може бути денної та вечірньої форми навчання. Навчання в цих навчальних закладах є більш прикладним, оскільки, надає змогу в подальшому стати кваліфікованими спеціалістами в певних галузях та бути більш конкурентними на ринку праці. Система здобуття освіти в професійно-технічних школах складається з 2 циклів: тривалість першого циклу триває 2 роки. В цей період разом з загальноосвітньою навчальною програмою учні вивчають і професійно-спеціалізовані предмети в певній галузь. Фіналом першого циклу є іспит, після складання якого, учень може як продовжити навчатись в професійно-технічній школі, так і перевестись до повної середньої школи, або вийти на ринок праці. Другий цикл – триває 1 рік, після його завершення випускник отримує сертифікат про здобуття спеціальності та право працювати відповідно до здобутого фаху. Деякі випускники можуть продовжити навчання в Інституті Професійної підготовки відповідно до квоти.

- повні середні школи. Навчатись в загальних ліцеях можуть учні віком 15-18 років для денної форми навчання та 18-25 для вечірньої форми. Термін здобуття освіти в цих освітніх закладах триває 3 роки для денної та 4 роки на вечірньої форми навчання. Як фінал першого циклу – це є складання державних іспитів та для успішного завершення першого циклу необхідно мати з кожного предмету 9,5 балів відповідно до 20-бальної системи оцінювання. Отримавши атестат про здобуття повної освіти у випускників з’являється можливість вступити на навчання в Університет для отримання вищої освіти або вступити в інститут професійної підготовки для того, щоб поглибити свої знання та отримати висококваліфіковану професію [2].

 

Найбільшу популярність мають саме загальні ліцеї, у яких диференціація передбачена лише у випускному класі. Значна кількість учнів, окрім школи, відвідують також приватні підготовчі курси, щоб в подальшому підвищити свої шанси скласти успішно вступні екзамени та бути зарахованим в престижний вищий навчальний заклад. Випускники в переважній більшості мають бажання перейти у вищу освіту, проте велика кількість бажаючих, та обмежена кількість місць створюють великий конкурс, умови та перебіг іспитів змінюються з кожним роком. Вступні іспити проводять під пильним контролем Міністерства освіти та справ релігії, централізовано в один час з принаймні 4-х предметів [2]

 

Вища освіта в Греції за останні 20 років змінювалась та реформувалась відповідно із тим, що країна у 1999 році стала підписантом Болонської угоди. Напрямами реформування освіти є модернізація і підвищення якості надання освіти та досягти мети подолати кризу та усунути недоліки підвівши навчання до принципів болонської системи та забезпечення відповідності до сучасних вимог швидкозмінного суспільства [5].

 

Здобути вищу освіту можливо в університетах, технологічних інститутах та академіях. Вища освіта є в цих державних навчальних закладах безкоштовна, що забезпечує її доступність усім верствам суспільства. Основною вимогою для вступу до вищих навчальних закладів є наявність атестата про середню освіту. Вступник складає загальний вступний іспит, який є комбінований, та складається 3 9 предметів [4]. Абітурієнти обирають напрям, за яким вони хотіли навчатись, а держава самостійно, спираючись на успішність та побажання вступника, визначає до якого саме університету зарахувати його. Оскільки вступ є централізований Міністерством освіти і справ релігії, то перед вступними іспитами абітурієнт складає список тих університетів та інститутів до яких мав би бажання вступити та напрям підготовки. Чим вищий результат іспитів та бал попередньої освіти – тим більше  шансів потрапити до кращого університету. Така система стимулює конкуренцію, а отже, кожен вступник усвідомлює необхідність більш якісної підготовки до іспитів та стимулює успішне навчання на попередній ланці [1].

 

Сутність університетської освіти полягає в тому, щоб забезпечити високий рівень теоретичного та всебічного навчання молоді.   Порівняно із іншими ланками – вищі навчальні заклади мають більш розширену автономію у своїх правах та можливостях, що дозволяє їм більш вільно складати навчальні програми та організовувати освітній процес. 

 

Греція, як учасник Болонської системи та Європейського Союзу, має 3 цикли в системі вищої освіти:

Перший – базовий курс навчання в університеті триває 4 роки, але навчання деяким спеціальностям може тривати 5 чи навіть 6 років, після закінчення яких випускник, залежно від обраного факультету, отримує диплом або присвоюється вчений ступінь. Після проходження навчання – студенти складають іспити з обов’язкових та додаткових предметів [3];

 

Другий – магістратура. В Греції вона розглядається як післядипломна освіта, термін її тривалості 2 роки. Після закінчення навчання випускник отримує диплом про післядипломну спеціалізовану освіту;

Третій – докторантура. Докторський ступінь надається після написання та захисту докторської дисертації. В наукових дослідженнях повинна бути наукова новизна, оригінальність та спостерігатись прогрес в дослідженнях. Тривалість цього періоду становить не менше ніж 3 роки.

 

Здобуття освіти в технологічних інститутах триває також 4 роки, останній семестр повністю присвячений науковій роботі. Різниця між університетом та технологічним інститутом в навчені є саме більш вузька спеціалізація та основні пріоритети направлені на практичну основу навчання. Технологічні інститути готують фахівців в галузі економіки, менеджменту, образотворчого мистецтва, охорони здоров’я, прикладних технологій, харчових технологій, сільського господарства. Також, на базі  технологічних інститутів існують Вищі школи педагогічної та технічної освіти.

 

Найстаріші університети Греції – Афінський університет та Салоникський університет ім. Аристотеля надають фундаментальну освіту в галузі гуманітарних, природничих наук і медицини. Розповсюджена система спеціалізації університетів в певних галузях де є сильні факультети, провідна матеріально-технічна база університету на яких ґрунтується їх розвиток та гарантується висока якість підготовки фахівців тих напрямів, які є спеціалізованими для цього університету.

 

Окремо від інших вищих навчальних закладів існує Грецький Відкритий Університет, який надає змогу отримати вищу освіту в дистанційній та заочній формі навчання для різних соціальних груп та вікових категорій. Цим самим реалізується принцип: «освіта протягом усього життя» - надаючи змогу навчатись незалежно від віку здобути вищу освіти. Існує він за моделлю Британського відкритого університету та за програмами навчання бакалавра, магістра та аспірантуру. Користується величезною популярністю – кожен рік величезна кількість абітурієнтів намагаються вступити до цього навчального закладу і лише третина з них стає студентами відкритого університету Невелика кількість програм зумовлена тим, що є напрями за якими дозволяється навчання дистанційно: гуманітарні, економічні, інформаційні технології та деякі природничі науки. Для вступу на магістратуру та аспірантуру є, окрім загальних, ще додаткова вимога як досвід роботи.

             

Висновки. Отже, національна система освіти Грецької Республіки має деякі свої особливості, які вирізняють її з загальноєвропейської моделі. Формування даної системи зумовлено історичним досвідом становлення навчальних закладів. Ставши учасником Болонського процесу, Греція проводить реформування системи освіти, щоб підвищити її ефективність та якість надання освітніх послуг. Існуюча система освіти є застарілою та необхідне її оновлення, оскільки, більшість університетів було створено за моделлю Афінського університету, а саме на базі трьох факультетів: юридичного, фізико-математичного та філософського. В вищій освіті існує дисбаланс через розподіл абітурієнтів, адже виходить що існує два провідних університети які можуть забезпечити високий рівень освіти, де студенти мають високий рівень теоретичної підготовки, на периферії ВНЗ не можуть конкурувати з флагманами, бо не мають ні фінансових можливостей, ні потенціалу для розвитку.

Оскільки країна знаходиться в важких економічних умовах, є учасником Євросоюзу, то назріла необхідність в модернізації принципів навчання, наближені до загальноєвропейської модель системи освіти, створенні принципово нових факультетів, університетів, інститутів та розширення кількості спеціальностей, а також узаконення приватних вищих навчальних закладів які реагували на зміни потреб ринку та науково-технічний прогрес створюючи конкуренцію державним вищим навчальним закладам.

В Міністерство освіти та справ релігії зараз проводить реформу вищих навчальних закладів задля підвищення їх фінансової автономії, щоб знизити витрати з державного бюджету на вищу освіту, так як країна вже не в змозі забезпечити необхідні видатки. Тому, на сьогодні є за необхідне залучення приватних інвестицій в освіту, які могли би знизити витрати держави не погіршуючи якість та доступність освіти, наближення підготовки фахівців відповідно до потреб ринку. Програма приватного партнерства в вищій та професійній освіті могли би забезпечити органічне оновлення навчальних закладах, їх модернізацію та гарантували підготовку фахівця, який буде затребуваний на ринку праці. Зараз ця можливість розроблюється урядом, проте вона немає суттєвої підтримки в суспільстві, що гальмує процес її розробки та впровадження. 

Грецька Республіка намагається наблизити свою модель національної системи освіти підводячи її під стандарти Болонського процесу та Європейського Союзу.  Зміни направлені на вдосконалення системи навчання, усунення недоліків та узгодження з сучасними вимогами інформаційного суспільства.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. На олімп… до знань! Вища освіта в Греції  [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://s-osvita.com.ua/obuchenie-za-rubezhom/obrazovanie-v-gretsii/497-285 – Назва з екрану.
  2. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика : навчальний посібник / С.О. Сисоєва, Т.Є. Кристопчук; Київський університет імені Бориса Грінченка. – Рівне : Овід, 2012. – 352 c.
  3. Особливості системи вищої освіти Греції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.znanie.info/portal/ie-education/8.html  – Назва з екрану.
  4. Сапожников С.В. Функціонування системи вищої освіти Грецької Республіки як країни-члена чорноморського економічного співтовариства / С.В. Сапожников // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Збірник наукових праць / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків, 2011. – № 35. – С. 158-164
  5. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Товажнянський Л.Л. Болонський процес і навчання впродовж життя. – Харків: НТУ "ХПІ" , 2004. – 111 с.

 

REFERENCES:

  1. Na olimp… do znan! Vyscha osvita v Hretsii. - Available at: https://s-osvita.com.ua/obuchenie-za-rubezhom/obrazovanie-v-gretsii/497-285
  2. Osvitni systemy krain Yevropeiskoho Soiuzu: zahalna kharakterystyka: navchalnyi posibnyk / S.O. Sysoieva; T.Ye. Krystopchuk; Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka. Rivne : Ovid, 2012. – P. 352.
  3. Osoblyvosti systemy vyschoi osvity Hretsi. - Available at: http://www.znanie.info/portal/ie-education/8.html
  4. Sapozhnykov, S.V. (2011). Funktsionuvannia systemy vyschoi osvity Hretskoi Respubliky yak krainy-chlena chornomorskoho ekonomichnoho spivtovarystva. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty. Zbirnyk naukovykh prats / Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni H.S. Skovorody.  Kharkiv. №35, P. 158-164
  5. Stepko, M.F.; Klymenko, B.V.; Tovazhnianskyi, L.L. (2004). Bolonskyi protses i navchannia vprodovzh zhyttia. Kharkiv: NTU "KhPI", P. 111.


Обновлен 22 авг 2018. Создан 20 дек 2017