КАФЕДРА @ UA

 

Нестюк, Дарина. МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В АВСТРАЛІЇ // Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В АВСТРАЛІЇ

 

Нестюк, Дарина,

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна, Київ),

кафедра політології і публічного управління та адміністрування,

студентка,

dashaschuck@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню моделі національної системи освіти в Австралії. Автор прослідковує та аналізує особливості дошкільної, початкової та середньої шкільної освіти в цій країні, а також особливості вищої освіти у ній. Здійснення освітньої реформи передбачає знайомство з моделями освіти передових країн світу й, зокрема, Австралії.  В роботі використані останні офіційні матеріали, видані управлінням освіти Австралії, в яких міститься інформація про всі рівні освіти в цій країні. В Україні австралійська модель національної освіти є, практично, недослідженою темою. Цим обумовлена актуальність і доцільність вивчення цієї проблеми.

Ключові слова: освіта в Австралії, школа, університет

 

 

MODEL OF THE NATIONAL SYSTEM OF EDUCATION IN AUSTRALIA

 

Nestiuk, Daryna,

National Pedagogical University named after. M.P. Drahomanov (Ukraine, Kyiv),

Department of Political Science and Public Administration,

student,

dashaschuck@gmail.com

 

SUMMARY

The article is dedicated to a research of the model of the national system of education in Australia. The author traces and analyses the specific features of the pre-school, primary and secondary education in this country as well as those of its higher education. Implementation of educational reform involves getting acquainted with the models of education of the leading countries of the world, in particular, Australia. The latest official materials published by the Australian Education Board, which contain information on all levels of education in this country, have been used. In Ukraine, the Australian model of national education is, practically, unexplored topic. This serves as a condition to the relevance and feasibility of studying this problem.

Key words: education in Australia, school, university

 

 

Мета статті полягає у дослідженні моделі національної системи освіти в Австралії.

У відповідності з метою дослідження були визначені наступні завдання:

  1. Дослідити особливості дошкільного навчання в Австралії.
  2. Дослідити особливості початкової та середньої освіти в Австралії.
  3. Дослідити особливості вищої освіти в Австралії.

Австралія поділяється на шість штатів (Новий Південний Уельс, Квінсленд, Західна Австралія, Південна Австралія, Тасманія та Вікторія) і дві території (Північна територія і Австралійська столична територія), і має три рівні врядування: федеральний, територіальний і місцевий. Територіальні і федеральні органи влади спільно відповідають за освіту (на федеральному рівні -- Департамент освіти, зайнятості та трудових відносин і Департамент промисловості, інновацій, науки, досліджень і вищої освіти. Відповідальність за загальне фінансування та координацію освіти лежить на федеральному уряді, тоді як бюджетування окремих шкіл залишено територіям.

 

У 1995 році для всієї після обов’язкової освіти (починаючи з приблизно 15 або 16 років) були запроваджені Австралійські кваліфікаційні межі  (AQF). Згідно з ними виділено три галузі освіти: шкільний сектор, сектор професійно-технічної освіти та навчання та сектор вищої освіти. Важливою метою AQF є сприяння мобільності між різними секторами (гнучкі шляхи) та сприяння визнанню різноманітних типів роботи та навчання. В кожному штаті та території є свій департамент освіти, який відповідає за державне фінансування початкових і середніх шкіл. Відділи освіти формулюють власну політику щодо шкільної організації, програм (в тому числі затвердження), оцінювання студентів і викладачів, сертифікатів, дистанційної освіти, фахової освіти, прийому іноземних студентів, розподілу ресурсів і координації проектів [2].

 

Освіта є обов'язковою для дітей у віці від 6 до 16 років. Офіційна мова навчання англійська. Навчальний рік для середньої та вищої освіти в Австралії збігається з календарним роком: починається з січня/лютого і закінчується в листопаді/грудні.

 

В Австралії одна з найкращих у світі систем початкової та середньої освіти. Велика увага в школах приділяється індивідуальним особливостям учнів, їхнім інтересам і здібностям. Якщо в дитини виникають якісь труднощі, вона завжди може отримати будь-яку підтримку. Шкільна програма побудована таким чином, щоб максимально розвинути інтелектуальний, суспільний, творчий і кар’єрний потенціал кожного учня.

 

Більшість шкіл у країні - державні, де навчаються за номінальну платню. Приблизно чверть середніх учбових закладів є приватними, де за навчання платять повністю. Більшість приватних шкіл пов’язані з різними релігійними організаціями. Фінансування може надходити також із приватних фондів. В країні багато католицьких приватних шкіл, керування якими здійснюється Католицькою освітньою комісією.

 

У початковій школі навчання починається з шести чи семи років, після чого учні переходять до середньої школи, де навчаються від 5 до 6 років, в залежності від штату або території. Таким чином, в початковій і середній школі учні навчаються загалом 12 років. Середня школа починається з 6-го або 7-го року навчання й складається з двох етапів: середньої школи, в якій учні навчаються до 10-го року навчання, й старшою середньою школою, в якій вони навчаються впродовж 11-го та 12-го років.

 

Предмети, які вивчаються впродовж перших двох років, є загальними та обов'язковими для всіх учнів. Учні повинні пройти принаймні шість предметів впродовж навчального періоду. Основні предмети включають англійську мову, математику, фізику, соціальні дослідження, екологію, іноземну мову, технологію та творчі предмети. Після 10-го року сертифікат видається лише в Новому Південному Уельсі (шкільний сертифікат) та на австралійській столичній території (ACT сертифікат 10-го року) [1].

 

Останні 2 роки загальноосвітньої школи (11-й рік і 12-й рік) мають вирішальне значення для визначення шансів учнів на вступ до вищих навчальних закладів. Учні можуть навчатися за професійно-орієнтованими, загальними або доуніверситетськими навчальними програмами, в залежності від своїх індивідуальних талантів та амбіцій. Термінологія, спосіб навчання та система оцінювання у різних штатах/територіях є різними.

 

Отримуючи доуніверситетську освіту, учні більш детально розглядають матеріал, що входить до програми того вищого навчального закладу, який вони обрали. Учні зазвичай обирають предмети, які відповідають програмі вищих навчальних закладів. Остаточні оцінки визначаються шляхом здачі шкільних іспитів, однак у більшості штатів також використовується певна форма зовнішньої оцінки (загальнодержавні іспити або зовнішній державний нагляд за іспитами). Наприкінці 12-го року учні отримують сертифікат.

 

При вступі до вищого навчального закладу отриманий сертифікат оцінюється окремо від оцінок отриманих за вступні іспити. Для вступу до ВУЗу абітурієнти повинні отримати вступну оцінку (TES), яка є різною в різних штатах.

 

Щоб отримати право на отримання TES, студент повинен відповідати певним вимогам щодо навчальної програми та рівня. Студент може бути прийнятий до того чи іншого вищого навчального закладу у відповідності з тим балом, який він чи вона отримують за TES. У більшості випадків прийом до вищого навчального закладу залежить від результатів, отриманих під час 11 та 12 років навчання та TES, виданого штатом/територією. Кожний штат та територія має свій власний метод підрахунку TES.

 

Критерії, за якими визначається рівень TES, значно відрізняються в залежності від університету та навчальної спеціальності. Наприклад, TES 60 балів є достатньою для вступу на багато навчальних спеціальностей у Південній Австралії, але для вступу на спеціальності з обмеженим набором потрібно набрати 90 балів. Всі австралійські університети приймають оцінку/рейтинг/індекс інших штатів/ територій. Для кандидатів, які не в змозі отримати сертифікат 12-річної школи або TES-сертифікат, існують різні альтернативні шляхи до вищої освіти, такі як навчання на підготовчому відділенні, поєднання сертифікатів з сектора професійно-технічної освіти та навчання та/або визнання результатів попереднього навчання (RPL) [3].

 

Вступ до австралійських університетів базується на системі квот. Тому більшість програм застосовують процес відбору на основі результатів. Студенти виділяються в залежності від результатів, отриманих ними під час централізованого територіального іспиту, які вираховуються шляхом застосування процедури порівняння їхніх результатів з результатами інших студентів, які теж приймали іспити в тому ж році.

 

Це означає, що оцінки, необхідні для вступу, можуть різнитися з року в рік, а також між програмами або спеціальностями. Прийом до вищого навчального закладу відбувається за децентралізованою системою.

 

Існує декілька центрів, які розраховують бал допуску (з 2010 року загальною назвою для цього балу є ATAR) учнів і видає оцінку ATAR студентам (це роблять усі центри, крім Квінсленду). Вони також організовують певні вступні іспити, як-от Спеціальний Вступний Тест (STAT), призначений для дорослих студентів, з метою перевірки їх аналітичних здібностей та рівня знання англійської мови.

 

Австралійський вступний тест (ATAR) відіграє важливу роль у процедурі прийому до вищих навчальних закладів. Він відображається як число у шкалі від 0 до 99,95. Це не оцінка, але рейтинг, який вказує на результат порівняння роботи даного випускника з результатами інших випускників того ж навчального року [2].

 

Цей рейтинг використовується для учнів 12-го року навчання (оцінки від 1 до 25, де 1 - найвища оцінка). Селекційний рейтинг (від 1 до 99) також відіграє важливу роль. Також використовується бонусна система.

Оцінку ATAR отримують лише ті студенти, які відповідають певним вимогам. Це стосується певних предметів, які мають бути пройдені, й оцінка розраховується на підставі результатів принаймні двох предметів англійської мови та ще 8 інших предметів. Так звані скорочення, які запроваджують університети того чи іншого року, свідчать про мінімальну оцінку ATAR, необхідну для вступу на певну ту чи іншу спеціальність. Ці скорочення можуть сильно відрізнятися залежно від навчального закладу, зони навчання та навчальної спеціальності.

 

Для того, щоб потрапити на програму з відзнакою, потрібні найвищі оцінки, вони також потрібні для вступу на бакалаврати з медичних спеціальностей (медична сестра, фізіотерапія, психологія). Крім того, можна отримати бонусні очки на верхній частині балів ATAR, спираючись на поштовий індекс студента (регіональний бонус) або на основі хороших результатів з певних предметів, отриманих на 12-му році (предметний бонус). Для вступу, установи  встановлюють також певні мінімальні вимоги, які повинен виконати учень: це можуть бути певні обов'язкові предмети, наприклад, англійська та математика, або участь в інтерв'ю чи прослуховуванні [1].

 

У Австралії вищу освіту забезпечують університети, які мають власну акредитацію (тобто, які несуть відповідальність за якість своїх власних програм та ступенів), а також неуніверситетські інститути вищої професійної освіти, відомі як такі, що не мають власної акредитації.

 

За винятком двох приватних університетів (Університету Бонда та Університету Нотр-Дам), університети в Австралії є державними установами. Хоча існує велика кількість приватних установ серед неуніверситетських установ для вищої професійної освіти, більшість з них є публічними. До 1990 року Австралія мала систему бінарної освіти, з колегами підвищення кваліфікації, які надавали професійні програми, та університети, які відповідали за науково-орієнтовані програми.

 

У 1990 році обидва типи інститутів стали університетами, здатними пропонувати як професійні, так і академічні програми. Вища освіта в Австралії характеризується високим рівнем різноманіття та гнучкості. Освітня політика спрямована на полегшення мобільності між різними типами освіти, наприклад між MBO-типом післядипломної освіти та вищої освіти. Це не тільки дозволяє людям з різним освітнім рівнем брати участь у вищій освіті, а й означає, що все більша кількість університетів пропонують самі програми професійної підготовки без спеціальної підготовки (професійна освіта та професійна підготовка або ПТО) [2].

 

В Австралії у даний час існує 43 університети з власною акредитацією та набагато більше неуніверситетських інститутів професійної освіти.

В принципі ступені, що їх присвоюють в обох цих типах навчальних закладів, вважаються еквівалентними.

 

Університетська освіта в Австралії зосереджується на розвитку критичної думки та самостійної інтелектуальної діяльності. Студенти користуються великою кількістю свободи у створенні навчальної програми. Однак, вони повинні відповідати вимогам щодо кількості отриманих на необхідному рівні кредитів курсу. Більшість навчальних програм складаються з широкого спектру базових предметів, після яких вивчаються спеціальні дисципліни. Австралійські бакалаврські програми часто поєднують в собі практичні та академічні компоненти [3].

 

Першим ступенем, який присуджують більшість австралійських університетів, є ступінь бакалавра. Існує декілька типів ступеню бакалавра. Звичайний/пропускний ступінь бакалавра присуджується за успішне завершення трирічної програми стаціонарного навчання в галузі мистецтва та науки. Присуджуються також ступені бакалавра після 4 років навчання у таких галузях, як право, інженерна справа та соціальна робота.

 

На додаток до звичайного ступеня бакалавра, студенти можуть отримати диплом з відзнакою або диплом з відзнакою, який може бути присуджений після закінчення додаткового року досліджень та навчання для студентів, які досягли гарних кінцевих результатів під час їхньої 3-річної програми бакалаврату, або після завершення складної інтегрованої 4-річної програми, призначеної для перспективних студентів.

 

Рік з відзнакою перш за все покликаний надати студенту додаткових знань стосовно методів дослідження, необхідних для післядипломної освіти. Почесні грамоти бувають першого та другого класу. Студенти, які отримують ступінь з відзнакою першого та другого класів у Вищому відділенні, мають прямий доступ до програм PhD.

 

Австралійські університети також присуджують суміжні ступені бакалавра, у двох областях. Зазвичай ці програми складають 5 років, а студенти отримують ступінь бакалавра з двома різними спеціальностями. Об'єднані ступені бакалавра доступні в різних областях, і університети можуть вільно визначати зміст і тривалість кожної окремої програми [1].

 

Ступінь магістра зазвичай надається після 2-річної магістратури та/або виконання дослідницької програми після 3-річної програми бакалавра (або 1-річної програми після 4-річного бакалаврату).

Австралія має два типи магістерських програм: майстер-дослідник на основі досліджень і підсумкової роботи, і майстер на основі курсових робіт, в яких студенти відвідують заняття і в більшості випадків також повинні проводити деякі дослідження.

Магістерські програми, що базуються на дослідженні, як правило, проходять студенти, які планують писати докторську дисертацію.

 

Всі університети Австралії мають програми, що надають докторський ступінь (AQF 10 рівень) [2].

Щоб отримати право на вступ до такої програми, кандидати повинні мати ступінь бакалавра з відзнакою (МІА) або закінчити магістерську програму (в більшості випадків треба написати магістерську роботу) у відповідній предметній області. Номінальна тривалість докторантури варіюється й зазвичай становить від 2 до 4 років. Програма доктора наук може бути завершена протягом 3 років навчання та дослідження.

 

За деякими винятками, більшість неуніверситетських вищих професійних навчальних закладів не мають власної акредитації, але підпорядковуються компетентним органам влади відповідного штату чи території. Більшість навчальних закладів пропонують професійні програми різного ступеня в галузі мистецтв, ділового адміністрування, театру, туризму та готельного бізнесу, музики, релігії та теології, а також програми підготовки вчителів. Крім ступеня бакалавра, магістра, а в деяких випадках навіть ступеня доктора філософії, ці установи також можуть видавати дипломи, після одного чи двох років навчання. Диплом та диплом з підвищення кваліфікації є освітньою кваліфікацією, яка може бути присуджена як у сфері професійно-технічної освіти, так і в галузі вищої освіти. Цінність диплому є нижчою, ніж ступінь магістра [2].

 

Висновок. Підсумовуючи, треба відмітити доступність початкової та середньої освіти, для переважної кількості австралійських дітей, оскільки ця освіта є, практично, безкоштовною.

Стосовно вищої освіти можна сказати, що досягненнями університетської освіти в Австралії є висока технічна оснащеність, комфортні умови для навчання та праці викладачів, гідний рівень оплати викладацької праці. Але головним є акцент на набуття випускниками австралійських університетів широкого кругозору та навичок самостійної творчої роботи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Australia’s Education System: Good, but must do better // www.pwc.com.au
  2. Education and Training Annual Report 2014–15 // www.education.gov.au/annualreport
  3. Education system Australia. -- EP-Nuffic -- 2rd edition, version 2, January 2015 //  https://www.nuffic.nl/en/home/copyright

 

REFERENCES:

1. Australia’s Education System: Good, but must do better. – Available at: www.pwc.com.au

2. Education and Training Annual Report 2014–15. - Available at: www.education.gov.au/annualreport

3. Education system Australia. -- EP-Nuffic -- 2rd edition, version 2, January 2015. - Available at:  https://www.nuffic.nl/en/home/copyright

 



Обновлен 22 авг 2018. Создан 20 дек 2017