КАФЕДРА @ UA

 

Столяров, Віталій. МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В КАНАДІ // Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В КАНАДІ

 

Столяров, Віталій,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Україна, Київ),

студент,

rammmmfan@outlook.com

 

АНОТАЦІЯ

В статті проаналізовано структуру та функціонування національної системи освіти в Канаді. Розглянуто державні та приватні навчальні заклади канади, їх особливості та регіональний характер на всіх рівнях здобуття освіти. Аналізується система управління національною системою освіти Канади як полісуб’єктної держави. Визначаються притаманні особливості в регіональних системах освіти, їх структурах та взаємозв’язку між собою. Визначено передові досягнення в інноваційній структурі системи освіти та залучення системи співфінансування освіти з боку держави та бізнесу. Розкрито головні передумови формування регіональних особливостей в освіті на всіх ланках її здобуття. Розглянуто структуру державної політики в галузі освіти та можливість перенесення канадського досвіду в контекст реформування системи освіти України.

Ключові слова: система освіти, коледж, університет, Канада, регіональне управління освітою.

 

MODEL OF THE NATIONAL EDUCATIONAL SYSTEM IN CANADA

 

Stoliarov, Vitalii,

National pedagogical dragomanov university (Ukraine, Kyiv),

Student,

rammmmfan@outlook.com

 

SUMMARY

In the article is analysed structure and functioning of the national system of education in Canada. State and private educational establishments of Canada, their feature and regional character are considered on all levels of receipt of education. Control system by the national system of formation of canada is analysed as the multisubject state. Inherent features are determined in the regional systems of education, their structures and intercommunication inter se. Front-rank achievements are certain in the innovative structure of the system of education and bringing in of the system of financing of education from the side of the state and business. Main pre-conditions of forming of regional features are exposed in education on all links of her receipt. The structure of public policy is considered in industries of education and possibility of transference of canadian experience in the context of reformation of the system of formation of ukraine.

Keywords: system of education, college, university, Canada, regional education management.

 

 

Канада є країною з високим рівнем якості освіта, займає наступне місце в рейтингу країн з кращим рівнем освіти після сша. Це свідчить про високий ступінь актуальності та організованості процесу здобуття знань, умінь та навичок. Актуальним є вивчення особливостей систем освіти інших країн для вироблення специфічної та якісної моделі національної освіти в Україні, в контексті реформування та відповідності вимогам сучасного суспільства, використовуючи досвід передових держав світу, досліджуючи їх специфічний характер освіти. Канада, як країна що має на сьогодення один з найвищих рівень життя громадян, неможливо оминути увагою у вивчені її досвіду та структури національної системи освіти.

Метою статті є дослідження та виокремлення структурних особливостей освіти канади та визначити передові здобутки, ідеї, досвід для подальшого реформування освітньої галузі України в контексті світових стандартів та тенденцій навчання. 

 

Особливості становлення та розвитку канадської системи освіти пов’язані з формуванням Канади як федерації з-поміж колоній, провінцій та територій британської північної америки, що сформувало певні регіональні особливості в освіті та сформували основні принципи навчання. Як одна з передових країн Канада ставить за мету надати громадянам можливість для якісного розвитку своїх здібносте та сформувати в людині такі знання, навички та вміння, які могли надалі бути корисними інтересам усього суспільства та відповідати його нагальним вимогам і завданням. Саме тому, канадська система національної освіти ґрунтуючись на цих принципах намагається забезпечити успіх в їх досягнені використовуючи для цього величезні фінансові ресурси та разом із цим будуючи навчання доступне для кожного громадянина своєї країни. Канадська освіта, як частина важливого етапу в житті людини, побудована так, щоб громадяни мали впевненість у своєму майбутньому.

 

В Канаді, будучи федерацією, історично склалась регіональна система управління питанням освіти. На державному рівні відсутнє як таке міністерство освіти, усі повнота повноважень децентралізується на місцеві департаменти та міністерства освіти регіонального рівня – які формують навчання та освіту відповідно до своїх традицій, потреб місцевості та практичної ефективності. Відсутність загальнодержавної системи освіти робить Канаду повністю децентралізованою в цьому питані. Відповідно до конституції – кожна провінція має своє власне міністерство освіти яке розробляє стандарти та структуру навчання. На державному рівні існує рада міністрів освіти канади, яка складається з міністрів провінцій та територій, та є консультативним органам контролюючи та координуючи зусилля для досягнення високої якості надання освіти, забезпечуючи оптимізацію процесу навчання, обмін досвідом та новаціями між провінціями. Таким чином, можна виділити 12 місцевих освітніх систем, які певним характеристиками схожі, проте мають багато відмінностей. Ці відмінності ґрунтуються на власне територіальних особливостях таких як: мова більшості населення регіону, етнічний склад та історично сформовані традиції навчання [7].

 

Завданнями провінції в освіті полягають у здійсненні нагляду за процесом навчання; надання викладачам сертифікатів, які дозволяють їм викладати в певній ланці освіти; зорганізувати навчальну базу, забезпечити підручниками;  розробка та затвердження нових дисциплін, які будуть викладатись в цьому регіоні; фінансування навчальних закладів і т.п. [6].

 

Провінції, які входять в склад Канади, відповідно до історичних умов, національний склад населення зумовив існування двох рівних між собою державних мов, якими є англійська та французька [8].

 

В Канаді відповідно до законодавства та конституції, існують так звані шкільні та навчальні округи, які спираються на всезагальне залучення громадськості в освіту. Це законодавство спирається в чомусь на цінності, які були запозичених у США. Система загальних шкіл, керована місцевими виборними шкільними піклувальниками, є невід'ємною частиною цього законодавства. Місцевий контроль над шкільними справами витримав законодавство, що стосується конфедерації, і зберігається в кожній провінції та на 2 територіях до теперішнього часу [6].

 

Фінансування освіти відбувається, як на рівні федеральному, провінційному та місцевому, так і за рахунок коштів здобувачів або їх батьків відповідно до ланки освіти та регіону. Проте, є певні винятки, так під контролем уряду Канади є навчання осіб які не можуть підпадати під повноваження суто провінційної влади: це є корінні жителі колонізованих територій, військові та члени їх родин та люди які знаходяться в місцях позбавлення волі. Тому, міністерство оборони фінансує школи та коледжі в яких навчаються діти військових, федеральне відомство виправних закладів гарантує право на освіту особам, які були засуджені до позбавлення волі, міністерство у справах півночі фінансує школи, в яких навчається корінне населення Канади.

 

Суспільні процеси в Канаді зумовлюють з кожним роком підвищення ролі федеральної влади в системі освіти, з’являються загальнодержавні програми які забезпечують в повній мірі реалізацію права на доступну освіту для всього населення. Це такі програми як соціалізація та навчання іммігрантів, підвищення рівня кваліфікації державних службовців, перепідготовка працівників виробничої сфери, забезпечення різноманітності культур та їх рівність між собою. В більшості це стосується лише фінансування, а не прямого втручання в процес навчання.

 

Розглядаючи структуру системи освіти в Канаді, можна виділити такі рівні освіти:

1) початковий. Цей рівень включає в себе дошкільну освіту для дітей віком від 4-х років (окрім онтаріо – з 3-х років) до віку, коли обов’язково необхідно вступати в школу. Також включає підготовчий клас, який існує при школі та допомагає дітям віком від 5 до 6 років підготуватись до школи. В початкову ланку також входить початкова школа та в деяких регіонах молодша (молодша середня) освіта з 1 по 8 клас. Залежно від регіону може існувати така організація, коли початкова та молодша об’єднуються в одну ланку [7].

2) середня освіта. Починається з 9 класу та закінчується зазвичай 11-12 класом. Середній вік закінчення середньої освіти 18 років. Може варіюватись від 16 до 20 років залежно від регіону, району чи навіть окремої школи [3]. 

3) вища освіта – її складають коледжі, університети, технічні інститути та вища школа (аспірантура, докторантура). Вища освіта поділяється зазвичай на до дипломну, яка включає в себе освіту до здобуття рівня бакалавра включно та післядипломну – яка включає магістратура, аспірантуру, докторантуру та курси перепідготовки чи підвищення кваліфікації [5].

 

Варто виділити регіон Квебек, структура здобуття освіти в якому значно відрізняється від інших. Так навчання там в переважній більшості відбувається на французькій мові. Молодший дитячий садок до 5 років, дитячий садок з елементарною психологічною підготовкою дитини до школи 5-6 років. Початкова школа складається 1-6 клас, дитина в цій школі перебуває зазвичай з 6 до 11 років.  Середня школа з 7 по 11 клас (або вони можуть називатись вторинний 1 по вторинний 5 клас), здобуття завершується середньої освіти у 16-17 років. Наступний етап це коледж в якому існують довузівська програма – 2 роки навчання (як правило це соціальні науки, природничі науки та мистецтво) та професійна програма – 3 роки навчання для здобуття сертифікату про здобуття певної професії. Для вступу в університет за звичай необхідно пройти довузівську програму в коледжі або еквівалент їй. В університеті студент навчається 3 роки з більшості спеціальностей (окрім освіти, медицини, права та інженерії – для них термін навчання 4 роки) для здобуття рівня бакалавра. Після бакалавра випускник може вступити для здобуття ступеня магістра – 1-2 роки навчання, потім 3 та більше років для здобуття ступеня доктор наук [9].

 

Більш докладно розглядаючи дошкільну освіту Канади треба зазначити, що в ній представлений як державний так і приватний сектор. Існує переважна більшість державних дитячих садків, які залежно від провінції фінансують за кошти бюджету або батьків чи співоплати. Приватні дитячі садки зосереджені на певному розвитку дитині, пропонуючи додаткові заняття з дитиною, такі як вивчення мов, виявлення та розвиток видатних якостей особистості, кружки і т.п. Програма як державних так і приватних дитсадків базуються на розвиваючих іграх та цікавих творчих занять для того, щоб в дитині стимулювати жагу до нових знань, надати базові навички сприйняття нових наукових знань та соціалізувати.

 

Підготовчі класи можуть відвідувати діти паралельно із садочком. Такі класи існують на базі школи, та готують дітей до школи. Форма навчання вже є більш наближеною до школи, проте завдання є більш легкими та спрямовані не так на засвоєння конкретних знань, як на зацікавлення дітей навчатись спілкуватись та співпрацювати в групі.

 

Проте, важливо зазначити, що це розділення є досить умовним. Оскільки, в кожній провінції існують специфічні особливості в початковій освіті. Так в новій Шотландії до дитячого садку відносяться як до першого класу, а Квебек ввів ранні дитячі садки для малозабезпечених сімей, де дітей беруть раніше, щоб батьки не чекали 3-4 років своїй дитині, а могли піти на роботу раніше цього віку.

 

Шкільна освіта в Канаді є безоплатною та обов’язковою для дітей. Учень може обирати базові курси з будь-яких предметів. Якщо він досягає значних успіхів у вивченні однієї з дисциплін, то може вивчати її поглиблено для розширення своїх знань.  Також, залежно від досягнень та здібностей у навчанні учні можуть закінчити обов’язкову програму в різні терміни [3].

 

Освіта в як в початковій так і в середній школі спрямована на всебічний розвиток в учня особистого, суспільного, емоційного сприйняття, розвиток мислення, фізичних здібностей та творчих навичок. Для початкової школи є характерним навчання націлене на формування в учнів елементарних уявлень про різні дисципліни, засвоєння основ читання, правопису, елементарної математики, медичної освіти, формуванню громадської свідомості.

 

Середня школа зосереджена на більш глибокому вивчені дисциплін та розвитку особи як громадянина. Пропонує 2 різні напрями навчання: академічний чи професійно-технічний, хоч є школи, які спеціалізуються тільки на професійно-технічній освіті. Більшість шкіл змішані. Академічні програми готують учнів до вступу в університет чи суспільний коледж. Професійно-технічні програми готують до трудової діяльності зразу або до продовження навчання. Навчання у 10-12 класі спрямоване саме на підготовку учня до вступної кампанії, або отримання спеціальності та одразу після школи вийти на ринок праці [4; c.481].

 

Для отримання диплома про здобуття середньої освіти учні складають заліки. У кожній провінції є міністерство освіти, воно затверджує список базових дисциплін, з яких проводяться заліки, читаються факультативи. В останній час у деяких провінціях вводяться екзамени [4].

 

Існує 3 види основних шкіл: громадська школа – є світською державною школою де дівчата та хлопчики навчаються разом; конфесійні школи навчання в яких принцип викладання такий, як і в громадських школах, проте дівчата та хлопчики навчаються окрема (в католицьких школах) та додатково викладаються релігійні предмети; приватні школи – в них існує програма навчання зі спеціальних предметів, сучасна навчальна база, лабораторії – ці школи є пансіонами в яких дитина проживає в комфортних гуртожитках на території. Школи. Їх навчання спрямоване на формування лідерських якостей, розвитку критичного мислення та вміння до високого рівня самоорганізації. Варто зазначити, що саме випускники приватних шкіл частіше за все вступають до найкращих університетів Канади [3]. 

 

Конфесійні і приватні школи адміністративно підпорядковуються владі, але їх програми повинні відповідати загальному напряму освітньої політики регіону. Випускники цих шкіл отримують дипломи (атестати), які є рівноцінними до державних.

 

Система вищої освіти в Канаді включає в себе коледжі та університети. Принципова різниця в них полягає у  тому, що закінчивши коледж випускник отримує сертифікат та диплом у непрофесійних та технічних галузях, більш університетська академічна освіта надає здобувачу присвоєння звання бакалавра, магістра або доктора наук. Існують в канаді і деякі коледжі які мають право привласнювати ступінь бакалавра та пропонують майже рівні університету програми, проте більш практичну спрямованість. Для переважної більшості кваліфікованих професій необхідно мати ступінь бакалавра, для того щоб бути керівником – не нижче ступеня магістра.

 

Вища освіта в Канаді складається, як і в Європі, з трьох ланок.

-        Початкова – 3-4 роки навчання, в підсумку присвоюється статус бакалавра;

-        Магістерські програми – 1-2 роки навчання з наданням ступеня магістра;

-        Докторантура, яка триває 4 роки і більше, після захисту дисертації та науково-дослідної роботи присвоюється ступень доктор філософії [2].

 

Канадська вища освіта є платною, проте її вартість не є високою для громадян і залежить від престижності навчального закладу та популярності напряму навчання.

В Канаді існує велика кількість приватних та державних коледжів, які розділяються на громадські, технічні та коледжі системи cegep. Коледжі дозволяють підготувати середньо кваліфіковані кадри для бізнесу та промисловості. Навчальна діяльність спрямована на здобуття практичних знань, умінь та навичок спираючись на потреби суспільства та економіки – це дозволяє випускникам відповідати запиту ринку праці та надалі успішно працевлаштовуватись [5].

 

В Канаді функціонує безліч університетів та університетських коледжів (які можуть присвоювати ступінь бакалавра). Найбільше сконцентровані вищі навчальні заклади в Британській Колумбії та Онтаріо, що обумовлено історичним становлення університетської освіти саме в цих регіонах. Саме в цих провінціях розташовані найпрестижніші навчальні заклади та найвища оплата вищої освіти. Як такі приватні вищі навчальні заклади в Канаді відсутні, окрім деяких релігійного спрямування. Університети фінансують на 2/3 з бюджету й різних фондів – 1/3 сплачує студент. Як таких загальних правил вступу не існує в Канаді, кожен університет є автономним з цього питання та визначає свої специфічні умови для вступу, дізнатись які можливо за письмовим запитом або на сайті університету [1].

 

Канадська вища освіта є однією з найпрестижніших у всьому світі. Це пов’язано з високим рівнем матеріально-технічного оснащення, мають найсучасніші бази для навчання та тісний зв'язок теорії та практики. Співпраця університетів з бізнесом та громадським сектором забезпечує сучасність освіти, дозволяє залучити студентів до вирішення практичних завдань під час навчання та забезпечує відповідність здобутих знань до вимог сучасного суспільства. Гнучка система вищої освіти дозволяє студенту  самостійно формувати свій навчальний графік записуючись на навчальні дисципліни, оскільки відсутній в традиційній формі для України поділ на групи, то відвідування може скорегувати зі своїм загальним графіком. Для успішного завершення навчального року необхідно набрати визначену кількість кредитів, яких буде достатньо для переходу на наступний курс.       Передові інформаційні технології зробили значний вплив на канадську освіту. Так студенти усі завдання роблять віддалено та можуть співпрацювати з викладачами через засоби інтернет зв’язку. Величезна кількість літератури зі студентських бібліотек є в електронному варіанті на сайті університету до яких має доступ лише студент через свій електронний кабінет.  

 

Користується попитом і дистанційне навчання, яке відповідно до політики уряду забезпечує доступність вищої освіти, так як вона є значно дешевша і дозволяє реалізовувати принцип навчання протягом усього життя, та дозволяє здобувати знання навіть у найвіддаленіших регіонах канади.

 

Висновки. Отже, канадська національна система освіти спрямована на всебічний розвиток людини як громадянина та працівника, формування морально-ціннісних мотивів у своїй діяльності. Становлення даної структури освіти зумовлено територіальним устроєм та особливістю суспільного буття у розвитку навчання. Високий рівень матеріально-технічного оснащення навчальних закладів дозволяє надавати високоякісну освіту та впроваджувати новітні технології викладання. В центрі усієї системи освіти в канаді стоїть учені, що дозволяє персоніфіковано спрямовувати процес навчання для надання навичок само актуалізації та самоорганізації учня, всебічний розвиток його особистих якостей. Характерною особливістю у вищій освіті є тісний зв’язок практичної діяльності та науки, програми приватного партнерства та співпрацю з працедавцями, бізнесом, підприємствами, що сприяє формуванню висококваліфікованого спеціаліста, який буде затребуваний на ринку праці.

Канада намагається постійно підтримувати високу якість освіти, тому система та структура навчання є гнучкою та постійно модернізується реагуючи на нові вимоги суспільства та науково-технічного прогресу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Воронка Г. Зарахування до закладу вищої освіти у Канаді та Великій Британії / Г. Воронка // Вища школа. – 2006. – №5/6. – с. 78-83.
  2. Гуревич З. Вища освіта в канаді: проблеми та реалізації / Р. Гуревич // Вища освіта України. – 2006. – №4. – с. 87–91
  3. Кучай Т. Традиції становлення шкільної освіти Канади / Т. Кучай // Порівняльна професійна педагогіка. – 2012. – №2(4). – с. 98-102.
  4. Максимюк С.П. Педагогіка: навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 667 с.
  5. Петриченко П. Особливості канадської системи вищої освіти [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/abroad/higher_school/canada/35397/
  6. Русак І. Особливості децентралізованої системи управління шкільною освітою Канади /  І. Русак // Порівняльна професійна педагогіка. – 2012.  – №2(4). – С. 23-30.
  7. Русанова О. Історико-педагогічні аспекти розвитку системи освіти в Канаді / О. Русанова // Педагогіка і психологія. – 2012. – № 1. – с. 82-88.
  8. Свиридюк О.В. Особливості полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади / О.В. Свиридюк // Педагогічний дискурс. – 2013. – № 15. –   С. 626-630. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ujrn/peddysk_2013_15_127 
  9. Système scolaire au québec. Ministère de l'éducation. – mode d'accès: http://www.education.gouv.qc.ca/universites/etudiants-a-luniversite/etudier-au-quebec/systeme-scolaire-au-quebec/

 

REFERENCES:

1.  Voronka, H. (2006). Zarakhuvannia do zakladu vyshchoi osvity u Kanadi ta Velykii Brytanii. Vyshcha shkola. №5/6, pp. 78-83.

2.  Hurevych, R. (2006). Vyshcha osvita v Kanadi: problemy ta realizatsii. Vyshcha osvita Ukrainy. №4, pp. 87–91.

3.  Kuchai, T. (2012). Tradytsii stanovlennia shkilnoi osvity Kanady. Porivnialna profesiina pedahohika. №2(4), pp. 98-102.

4.  Maksymiuk, S.P. (2005). Pedahohika: navchalnyi posibnyk. K.: Kondor. – 667 p.

5.  Petrychenko, P. Osoblyvosti kanadskoi systemy vyshchoi osvity. –  Available at: http://osvita.ua/abroad/higher_school/canada/35397/

6.  Rusak, I. (2012). Osoblyvosti detsentralizovanoi systemy upravlinnia shkilnoiu osvitoiu kanady. Porivnialna profesiina pedahohika. №2(4), рр. 23-30.

7.  Rusanova, O. (2012). Istoryko-pedahohichni aspekty rozvytku systemy osvity v Kanadi. Pedahohika i psykholohiia. №1, pp. 82-88.

8.  Svyrydiuk, O.V/ (2013). Osoblyvosti polikulturnoho vykhovannia v suchasnii shkilnii osviti Kanady pedahohichnyi dyskurs. №15, pp. 626-630. – Available at: http://nbuv.gov.ua/ujrn/peddysk_2013_15_127.

9. Système scolaire au québec. Ministère de l'éducation. – Available at: http://www.education.gouv.qc.ca/universites/etudiants-a-luniversite/etudier-au-quebec/systeme-scolaire-au-quebec/

 



Обновлен 22 авг 2018. Создан 20 дек 2017