КАФЕДРА @ UA

 

Шевчук, Зоряна. МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В США // Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В США

 

Шевчук, Зоряна,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Україна, Київ),

кафедра політології і публічного управління та адміністрування,

магістр,

zoryana.shevchuk@ukr.net 

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячується аналізу моделі системи національної освіти в США, висвітленню її основних елементів та особливостей. Охарактеризовано основні рівні національної системи освіти США, зокрема початковий, середній та вищий рівні, виокремлено провідні риси та досягнення кожного з них. У статті також окреслено переваги моделі національної системи освіти США та проаналізовано сучасні її досягнення та переваги.

Зроблено висновок, що США демонструє високий рівень якості освіти, який супроводжується постійним удосконаленням та розвитком, у зв’язку з чим модель національної системи освіти США викликає надмірну увагу науковців зі свого світу та заслуговує запозичення своїх структурних елементів у моделі інших країн.

Ключові слова: національна система освіти, дошкільне виховання, шкільне навчання, вища освіта, бакалаврат, магістратура, аспірантура. 

 

 

MODEL OF THE NATIONAL EDUCATIONAL SYSTEM IN THE USA

 

Shevchuk, Zoriana,

National Pedagogical Dragomanov University (Ukraine, Kyiv),

Department of Political Science and Public Management and Administration,

Master’s degree,

zoryana.shevchuk@ukr.net

 

SUMMARY

The article is devoted to the analysis of the model of the system of national education in the United States, highlighting its main elements and features. The main levels of the national system of education in the United States, in particular the primary, secondary and higher levels, are characterized, the main features and achievements of each of them are singled out. The article also outlines the advantages of the model of the national education system of the USA and analyzes its current achievements and advantages.

It is concluded that the United States demonstrates the high quality of education, which is accompanied by constant improvement and development, and the model of the national education system in the United States causes the overwhelming attention of scholars from their world and deserves the borrowing of its structural elements in the model of other countries.

Key words: national system of education, preschool education, school education, higher education, undergraduate, postgraduate, postgraduate study.

 

 

Освіта - рушійна сила розвитку сучасного світу та основний фундамент сучасної економіки кожної країни. Рівень освіченості та професійності населення впливає на стабільність економічної системи кожної країни.  Однією із провідних моделей освіти є модель національної системи освіти США. Опрацюємо ж основні її рівні та обґрунтуємо їх особливості.

 

Початковий рівень системи освіти США становить дошкільне виховання, що провадиться в дитячих яслах (до 3 років) та садках (3-5 років). Дошкільні заклади містять у своєму складі, як державні, так і приватні та кооперативні установи, які мають численні відмінності відповідно щодо мети, організації та програми їхньої діяльності. Основна мета дошкільних закладів – підготовка дітей до школи.

 

Наступний рівень шкільне навчання (з 6-7 років) провадиться у дванадцятирічній загальноосвітній школі:

  • початкова школа (1-6 класи);
  • молодша середня школа (7-9 класи);
  • старша середня школа (10-12 класи).

Однак слід зауважити, що існують виключення з зазначеного правила і в поодиноких штатах існує інша структура, що включає лише початкову (1-8 класи) та середню школи (9-12 класи). Ключова мета шкільного навчання – формування різносторонньої особистості, готової до будь-яких життєвих ситуацій.

 

Крім того, слід зауважити, що молодша середня школа містить диференціації навчання відповідно до здібностей учнів та їх бажань. З 9 класу учні вивчають не лише основні програмні та обов’язкові предмети, але й отримують значну кількість предметів, що підлягають процедурі обрання, що має наслідком отримання певного профілю навчання у старшій середній школі.

 

Старша середня школа функціонує на основі трьох профілів:

  • академічний – підготовка до вступу у вищий навчальний заклад за ускладненими програмами;
  • загальний – орієнтований на вступ студентів до середніх навчальних закладів;
  • виробничо-трудовий – орієнтований на здобуття певної спеціальності [1].

Першим ступенем вищої освіти є бакалаврат – здобувається під час навчання в університеті або ж коледжах вищої освіти, що функціонують при університетах.  Відмінність між коледжем та університетом полягає у тому, що коледж – це відносно маленький навчальний заклад, що орієнтований на академічну підготовку студентів, а університет – це навчальний заклад, що орієнтується на науково-дослідну роботу, з метою подальшого отримання ступенів магістра та доктора. Навчання на першому ступені провадиться протягом чотирьох років.

 

Існують й певні суттєві особливості бакалаврату. Протягом всього періоду навчання студент має засвоїти не менше 30 предметів, кожен з яких вивчається протягом семестру. З третього курсу орієнтир робиться на предмети, що важливі для майбутньої професії та їх поглиблене вивчення.  

 

В системі освіти США також існують дворічні навчальні коледжі, по закінченню яких, кожен студент може перевестися до університетів або чотирирічних коледжів при них. Цей тип навчальних закладів більш за все користується популярністю серед іноземців, що приїжджають отримувати вищу освіту до США.

 

Що ж стосується вступу до університетів або коледжів при них, кожен абітурієнт має право на подання вступних заявок до 10 університетів, однак має сплатити за розгляд кожного пакету документів до кожного вищого навчального закладу 20 доларів. Жодних вступних іспитів  абітурієнт не складає, проте вступає на підставі сертифікату тестових іспитів вищої школи, що проводяться при закінченні навчання у 12 класі. Наявність чудових оцінок у сертифікаті – це крок  в студентське життя.

 

Далі університетське навчання. В цілому навчальний рік студента становить 285, інший час відведений для самостійної підготовки студентів та їх відпочинку. Навчання провадиться протягом двох семестрів або чотирьох чвертей. На протязі семестру студент зобов’язується вивчати 5-6 предметів, серед яких як обов’язкові, так і вибіркові, як фахові, так і громадські, що становлять вимогу університету.  Велика увага під час навчання приділяється практичній підготовці студентів, яка обов’язково має здійснюватися у відомих організаціях та підприємствах. 

 

Другим ступенем вищої освіти є магістратура, що має наслідком обов’язкове навчання студента в аспірантурі. Студент-магістр працює, як самостійно, так і з своїм науковим керівником. Протягом першого року навчання студент знайомиться зі світовими здобутками світової науки, а наступних двох – з дисертацією, її структурними елементами, методикою провадження наукової роботи та оволодіває основами наукових досліджень. Магістерська програма орієнтована на здобуття студентом певної кількості кредитів [3].

 

Аспірантура – рівень національної системи освіти США, що охоплює 3 роки навчання. Зазвичай в аспірантурі студент продовжує роботу над темою, розпочатою в магістратурі, по закінченню якого – захищає дисертації та здобуває ступінь кандидата наук. Особливість, відповідної системи освіти полягає в тому, що для здобуття ступеня доктора, не потрібно захищати дисертацію, зазначений ступінь присвоюється на підставі кількості наукових робіт та підготовлених аспірантів, що захистили дисертації.

 

Всі викладачі університетів прискіпливо підбирають своїх майбутніх учнів-аспірантів, оскільки частково від їхньої роботи та впровадження досягнутих результатів у виробництво залежить кар’єрний ріст викладача.

 

Університети щорічно запрошують іноземних вчених для роботи з метою удосконалення на інноваційного розвитку як освіти, так і економіки, завдяки впровадження здобутих досягнень.

 

На особливу увагу також заслуговує популярність отримання другої вищої освіти в США, передусім бізнес-навчання. Сьогодні в країні зосереджено близько 60% бізнес-шкіл світу. Після закінчення першого ступеня вищої освіти більшість випускників відправляється працювати на виробництво, однак орієнтовно 10-15 % продовжують навчання в магістратурі [2].

 

Перевагами моделі національної системи освіти в США є:

  • високий рейтинг університетів та коледжів США у світових рейтингах;
  • попит роботодавців на кваліфікованих фахівців, що здобувають освіту в США;
  • використання індивідуальних наукових програм, що дозволяє визначати кількість занять, що відвідується в семестрі або квартал, час їх відвідання, типи додаткових вибіркових програм;
  • постійна співпраця університетів з роботодавцями та дослідниками з метою ефективного працевлаштування студентів та аспірантів;
  • великі інвестиції в сферу освіти, як з боку держави, так зі сторони підприємств, фірм та організацій;
  • широкий спектр наукових можливостей для студентів;
  • професійність, висококваліфікованість та науковість викладацького складу;
  • світове визнання дипломів, здобутих після закінчення навчання в вищій школі на ступенях вищої освіти – бакалавр та магістр;
  • використання найсучасніших розробок, технологій та обладнання під час навчання, що сприяє здобуттю безцінного досвіду для розкриття можливостей кожного;
  • запровадження нових напрямків навчання на підставі попиту на кваліфікованих працівників нових сфер;
  • досвід спілкування, навчання і пізнання завдяки представникам інших країн.

Отже, модель національної системи освіти США – одна з найефективніших моделей освітніх систем світу, оскільки має на меті підготовку учня та студента до «реального життя» з усіма його проблемами та складностями, сприяє формуванню професіоналів своєї справи, які знаходять визнання на виробничому просторі усього світу і високо цінуються роботодавцями.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Джеймс В. Історія американської освіти в історії американської педагогічної думки / І. Титаренко // Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка. – 2013. - №11 (270). – Ч. ІІ. – С. 44-50.
  2. Лунячек В. Е. Деякі практичні питання управління освітою в США / В. Е. Лунячек // Нова педагогічна думка . – 2008. – № 1. – С. 16–20
  3. Ничкало Н.Ф. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: [монографія] / За ред. Н.Г. Ничкало, В.О. Кудіна. – Черкаси: Вибір, 2002. – 322 с.
  4. Тарасова О. Вища освіта в США: сучасний стан та пріоритети розвитку [Електронний ресурс] // О. Тарасова. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis-64ex.

 

REFERENCES:

  1. James, V. (2013). History of American Education in the History of American Pedagogical Thought. Bulletin of the LNU them. T. Shevchenko. No. 11 (270), Ch.II. - P. 44-50.
  2. Lunyachek, V. (2008). Some Practical Issues in Education Management in the USA. New pedagogical thought. No. 1. - P. 16-20.
  3. Nychalko, N. (2002). Professional education in foreign countries: comparative analysis: [monograph] / Ed. N. Nichkalo, V. Cudin. Cherkasy: Choice. - 322 p.
  4. Tarasova, O. Higher education in the USA: current state and development priorities. – Available at: http://irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis-64ex.


Обновлен 22 авг 2018. Создан 20 дек 2017