КАФЕДРА @ UA

 

Кондратенко, Аліна. ОСВІТНІЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ //Матеріали ІІІ-ої міжнародної студентської наукової конференції «Політична праксеологія: публічна політика та публічне управління» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2018.




 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДЕННОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ НА ПРИКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

 

Кондратенко, Аліна,

магістр,

Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (Україна, Київ),

кафедра політології, публічного управління та адміністрування,

студентка,

krishtalevich_alina_ne@rambler.ru

 

 АНОТАЦІЯ

Система вищої освіти України відображає мету і завдання суспільства, зумовлена законами його розвитку і виражає політику держави, потреби суспільного розвитку в галузі освіти і виховання спеціалістів вищої кваліфікації. У ній знаходять свій вияв державна політика, рівень економіки і культури, національні особливості українського народу, його традиції тощо.

Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 02.06.1993р. Навчання в університеті здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна) заочна (дистанційна). Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Ключові слова: денна форма навчання, лекція, практичне заняття, семінарське заняття, лабораторне заняття, індивідуальне заняття, консультація, самостійна робота студента, практична підготовка студента, академічна година (день, тиждень, семестр, курс, рік).

 

 

ORGANIZATION AND PLANNING OF FULL TIME TUTION AT NATIONAL PEDAGOGICAL DRAGOMANOV UNIVERSITY

 

Kondratenko, Alina,

master,

National Pedagogical Dragomanov University  (Ukraine, Kyiv),

Department of Politology, Public Administration and Administration,

student,

krishtalevich_alina_ne@rambler.ru

 

SUMMARY

The system of higher education in Ukraine reflects the purpose and objectives of society, due to the laws of its development and expresses the policy of the state, the needs of social development in education and training of specialists of higher qualification. The state policy, the level of economy and culture, national peculiarities of the Ukrainian people, its traditions, and so on are its expression.

According to the "Regulations on the organization of educational process in higher educational institutions", approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine of 02.06.1993 № 161 p., Studies in the university carried out in the following forms: full-time (fixed) part-time (distance).

Full-time (fixed) form of education is the main form of getting a certain level of education or training on the job.

Keywords: full-time education, lectures, workshops, seminars, laboratory classes, individual lessons, konkonsultatsiya, independent student work, practical training student academic hours (day, week, semester, year, year).

 

 

Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі  - навчальний  процес)  -  це  система  організаційних  і дидактичних заходів,  спрямованих  на  реалізацію  змісту  освіти  на  певному освітньому  або  кваліфікаційному  рівні  відповідно  до державних стандартів освіти.

 

Навчальний процес    базується   на   принципах   науковості, гуманізму,   демократизму,    наступності    та    безперервності, незалежності  від  втручання  будь-яких  політичних партій,  інших громадських та релігійних організацій.

 

У національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова успішно реалізовано систему заходів з удосконалення організації навчального процесу, запровадження нових технологій, форм і методів, властивих відомим вітчизняним і європейським університетам.

 

З 2006 року в університеті введено в дію «Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в НПУ імені М. П. Драгоманова». Згідно з цим Положенням в університеті запроваджено нову структуру європейського кредиту ECTS. Протягом 2006-2008 років оновлено навчальні плани всіх напрямів (спеціальностей) освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” денної, заочної та вечірньої форм навчання та проведено роботу з адаптації робочих навчальних програм дисциплін до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу [9]. 

 

Навчання в університеті здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна), заочна (дистанційна).

 

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

 

Навчальний процес на денній (стаціонарній) формі навчання включає як роботу студентів на аудиторних заняттях, відповідно до розкладу занять, який затверджується на семестр (лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація) виконання індивідуальних завдань, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, контрольних заходів.

 

Лекція належить до головного виду аудиторних занять, спрямованих на опанування теоретичного матеріалу. Лекції читають: професори та доценти Університету та інших вищих навчальних закладів, відомі науковці та провідні спеціалісти, запрошені для читання лекцій. Лекції проводяться в одній або декількох групах у спеціально обладнаних аудиторіях. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів [3].

 

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

 

Практичні заняття проводяться у спеціалізованих навчальних кабінетах, оснащених необхідними засобами навчання, дидактичним забезпеченням тощо. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Бали, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни [2].

 

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, На семінарах викладач проводить обговорення попередньо визначених тем, а студенти готують відповіді на ключові питання теми курсу, які презентують у вигляді доповіді, виступу, електронної презентації тощо.

 

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в спеціалізованих навчальних кабінетах. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами доповіді, їхні виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Отримані студентом бали за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни [4].

 

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

 

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних (спеціалізованих комп’ютерних) лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо).

 

Лабораторне заняття, як правило, включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань лабораторної роботи, оформлення індивідуального звіту з виконаної лабораторної роботи та його захист перед викладачем. Бали, отримані студентом  за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни [7].

 

Індивідуальні заняття проводяться з метою покращення індивідуального навчального рівня студента та виявлення його творчих здібностей.

 

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування [5].

 

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом [4].

 

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових аудиторних навчальних занять. Вона сприяє вихованню у майбутніх спеціалістів необхідних їм навичок самостійності і творчості, а також максимальній індивідуалізації навчального процесу, активізації ролі студента як безпосереднього його учасника.

 

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається програмою дисципліни, методичними посібниками, завданнями та вказівками викладача. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів передбачають можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

 

Від організації самостійної роботи багато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність. Самостійна робота студентів є дуже широким поняттям, у тлумаченні якого сформувалися різні підходи, що і зумовлено відмінностями в розумінні суті цього явища.

 

Нерідко самостійну роботу розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцією, семінаром, практичним заняттям та ін. При цьому її суттєвими ознаками вважають обов'язковість заняття у відведений розпорядком дня вузу час, роботу без безпосередньої участі викладача, але за обов'язкового його контролю.

 

За іншими твердженнями, самостійна робота передбачає всю активну розумову діяльність студентів у навчальному процесі, є внутрішньою основою зв'язку різних видів і форм занять між собою. Вважаючи самостійну роботу основним методом засвоєння знань, прихильники цього підходу стверджують, що вона охоплює пізнавальну діяльність, яку здійснюють студенти не лише позааудиторно, а й на лекціях, семінарах, індивідуальних співбесідах, заліках, іспитах, під час захисту курсових, дипломних робіт тощо. Тобто, самостійна робота, згідно з таким баченням, охоплює всі види і форми навчального процесу.      

 

За своєю суттю самостійна робота є активною розумовою діяльністю студента, пов'язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і цільової установки на його виконання вважають характерними ознаками самостійної роботи. Завдання, які доводиться вирішувати студенту в навчальній діяльності, стосуються таких її сфер:

 

Самостійна робота - навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.

Самостійна робота з виконання навчального завдання охоплює три етапи.

 

Теоретична готовність студента виявляється в його інтелектуальній підготовленості, тобто у здатності застосувати свої знання для виконання завдання.

 

Практична готовність полягає у здатності оптимально планувати самостійну роботу, вміло використовувати конспект лекцій, підручники, посібники, комп'ютер, розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію та ін.).

 

Психологічна готовність студента передбачає передусім наявність у нього мотивів до виконання конкретного завдання. Для того щоб поставлене перед студентом завдання стало мотивом його розумової, практичної діяльності, воно повинно бути ним сприйняте. Внутрішнє сприйняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає студента до виконання поставленого завдання, а відповідно, до організації своєї самостійної роботи.

 

Успіх підготовчого етапу залежить і від організаційного, методичного, матеріально-технічного забезпечення самостійної роботи студента (забезпеченість літературою, методичними рекомендаціями, наочними посібниками, інформаційно-комп'ютерною базою тощо).

 

Самостійна робота студентів включає, насамперед, такі традиційні форми:

  1. роботу з підручником, посібником, конспектами лекцій (у т.ч. конспекти в електронній формі, які містяться в базі електронних ресурсів університету на порталі «Прометей»), періодичною літературою з фаху;
  2. підготовку рефератів; розробку навчальних проектів з окремих курсів; виконання науково-дослідницьких робіт згідно з узгодженою з дисципліною тематикою.

 

До видів самостійної роботи, що виконуються студентами у позаурочний час можна віднести:

  1. роботу з навчальною літературою, рекомендованою викладачем. Для виконання такого виду самостійної роботи студентів необхідно використовувати список рекомендованої літератури;
  2. роботу з додатковою літературою, самостійно обраною студентом. В цьому мають допомогти відомості про додаткову літературу;
  3. роботу з конспектами. Мається на увазі не тільки робота по засвоєнню відомостей, що містяться у конспекті, а також їхнє доповнення, а можливо і попереднє ознайомлення з матеріалом лекції;
  4. виконання завдань з підготовки до семінарських (практичних) занять;
  5. підготовку до лабораторних робіт. Для виконання цієї роботи студенти мають бути забезпеченими методичними вказівками щодо цих видів занять, а також відомостями про вимоги до підготовки до них;
  6. самостійне засвоєння питань з тем, які не увійшли до лекційного матеріалу;
  7. підготовку до контрольних заходів [1].

 

Однією з основних форм поза аудиторної самостійної роботи студента є індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ). ІНДЗ оцінюється окремою кількістю балів.

Студенти з навчальних дисциплін, що вивчаються, виконують наступні види ІНДЗ:

  • конспект або реферат із певної теми дисципліни;
  • розв’язування розрахункових або графічних задач, ситуаційних задач тощо, різного рівня з теми або дисципліни в цілому;
  • курсова робота (курсовий проект);
  • складання анотацій на фахові наукові публікації, бібліографічного опису, тощо;
  • навчальний проект;
  • створення електронної презентації доповіді з тематики курсу;
  • огляд літератури з конкретної проблеми, тощо.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

 

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на сучасних підприємствах, в установах, організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом підготовки за напрямом (спеціальністю).

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93  [4].

 

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік. 

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, яка завершується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

 

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

 

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

 

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу, який складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

 

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Допускається у порядку, встановленому вищим закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів [6].

 

Науково-методичне забезпечення навчального процесу денної форми навчання  в НПУ ім. М.П. Драгоманова включає :

  1.  державні стандарти освіти;.
  2.  навчальні плани;
  3. навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
  4. програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
  5. підручники і навчальні посібники;
  6. інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
  7. індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
  8. контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
  9. контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
  10. методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт) [8].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Бірта Г.О. Методологія і організація наукових досліджень. [текст] : навч. посіб. / Г.О. Бірта, Ю.Г. Бургу– К. : «Центр учбової літератури», 2014. – с. 78-89.
  2. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. – С. 325–326.
  3. Жиляєв І. Б., Чижевський Б. Г. Словник – довідник основних понять та визначень українського освітнього законодавства / Ігор Борисович Жиляєв, Борис Григорович Чижевський. – К.: Нора-Друк, 2011. – 112 с.
  4. Гвоздецька Г. В. Самостійна робота при вивченні дисциплін як засіб формування науково-дослідних умінь студентів / Г. В. Гвоздецька, В. М. Гида, М. К. Старчевський // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі». XVІІІ КАРИШИНСЬКІ ЧИТАННЯ], (Полтава, 26-27 травня 2011 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка / За заг. ред. проф. М.В. Гриньової. – Полтава: Астрая, 2011. – С. 298-299.
  5. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.- 375 c. 
  6. Рацул,А. Педагогіка: інформативний виклад: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Анатолій Рацул, Тетяна Довга, Анжела Рацул. - Київ : КНТ, 2015. С.7- 31
  7. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник / К.: Знання, 2005.- с.295-296.
  8. Науково-методичне забезпечення навчального процесу денної форми навчання  в НПУ ім.М.П.Драгоманова. - [Електронний ресурс] ]. – Режим доступу:  http://www.npu.edu.ua/ua/yak-pysaty-proekty/147-struktura/navchalno-metodychnyi-tsentr     
  9. Положення  про органiзацiю навчального процесу у вищих навчальних закладах. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93

 

REFERENCES:

  1. Birta, G.O. Methodology and organization of scientific research. [text]: tutor manual / G.O. Birta, Yu.G. Burgu-K .: "Center for Educational Literature", 2014. - p. 78-89.
  2. Volkova, N.P. Pedagogy. - K. .: Academy, 2001. – p. 325-326.
  3. Zhilyaev, I. B., Chyzhevsky B. G. Glossary - reference book of basic concepts and definitions of Ukrainian educational legislation / Igor Borisovich Zhyliaev, Boris Grigorievich Chyzhevsky. - K .: Nora-Druk, 2011. - 112 p.
  4. Gvozdetska, G.V Independent work in the study of disciplines as a means of forming the research skills of students / G.V. Gvozdetska, V.M. Guida, M.K. Starchevsky // Materials of the international scientific-practical conference ["Methodology of teaching natural sciences in high school ". XVIII. KARISISH READING], (Poltava, May 26-27, 2011) / Poltava. nats ped untitled of VG Korolenko / By Ed. prof. M.V. Grinova - Poltava: Astraya, 2011. - P. 298-299.
  5. Goncharenko, S. U. Ukrainian Pedagogical Dictionary. - K.: Lybid, 1997.- 375 c.
  6. Ratsul, A. Pedagogy: Informative presentation: Teaching. manual for students of higher education / Anatoly Ratsul, Tetyana Dovga, Angela Ratsul. - Kyiv: CST, 2015. p.7-31
  7. Kuzminsky, A.I Pedagogy of high school. Textbook / K .: Knowledge, 2005.- p.295-296.
  8. Scientific and methodological support of the educational process of full-time education at the NPU Drahomanov NPU. – Available at: http://www.npu.edu.ua/ru/yak-pysaty-proekty/147-struktura/navchalno-metodychnyi-tsentr
  9. Regulations on the organization of the educational process in higher educational establishments. – Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93


Обновлен 18 фев 2018. Создан 20 дек 2017