КАФЕДРА @ UA

 

Столяров, Віталій. МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КАНАДІ // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської конференції «Політична праксеологія: менеджмент, комунікації, PR» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2017.




 

МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КАНАДІ

 

Столяров, Віталій,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна),

студент,

e-mail: rammmmfan@outlook.com

 

АНОТАЦІЯ

В статті розглядається сутність та особливості політичного менеджменту в Канаді. Розкрито поняття «політичний менеджмент», як інструментарій управління політичними процесами. Розкрито взаємозв’язок процесу розробки та прийняття політичних рішень, з управлінням суспільними процесами. Аналізується політичний менеджмент, як спосіб досягнення політичною елітою своїх владних цілей в контексті специфічних особливостей політичної системи в Канаді. Розглянуто особливості політичної системи та передумови для її становлення та формування. Розкрита сутність системи взаємодії державних органів влади з громадянським суспільством та механізми зворотного зв’язку політичної системи. Виокремлюються та аналізуються органи федеральної та регіональної влади, інститути політичної відповідальності органів місцевого самоврядування перед федеральною владою.

Ключові слова: політичний менеджмент, політичне рішення, управління, політичний процес, Канада,  політика, політична культура, влада, суспільство.

 

 

MODEL OF POLITICAL MANAGEMENT IN CANADA

 

Stoliarov, Vitalii,

National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine),

student, 

e-mail: rammmmfan@outlook.com

 

SUMMARY 

In the article is analyzed essence and features of political management in Canada. A concept of "political management" is exposed, as tool political processes of management. Intercommunication of development and acceptance of political decisions process is exposed, with management public processes. A political management is analyzed, as a method of achievement of the imperious aims of political elite in the context of specific features of the political system in Canada. The features of the political system and precondition are considered for her becoming and forming. Exposed essence of system of cooperation of public organs of power with civil society and mechanisms of feedback of the political system. Federal and regional government bodies are distinguished and analyzed, institutes of political responsibility of organs of local self-government before federal power.

Keywords: political management, political decision, management, political process, Canada, politics, political culture, political power, society.

 

 

Управління є невід’ємною частиною усіх сфер суспільної діяльності. Сутність менеджменту полягає у ефективній організації та управлінні людською працею. В сучасному контексті менеджмент розглядається як цілеспрямований влив на певних осіб використовуючи специфічні інструменти та методи для реалізації завдань організації.

Політичний менеджмент являє процес управління матеріальними та людськими ресурсами задля їх ефективного використання і виконання завдань управління суспільство, політичною, економічною, соціальною структурою та окремими спільнотами [3].

 

Зазначене управління здійснює певна група суб’єктів, які відповідно до усталених в суспільстві традицій, норм, законодавства реалізують свої владні повноваження для досягнення всезагального блага. Використовуючи політичні технології та приймаючи політичні рішення – регулюють відносини між державою, суспільними групами та громадянином. Політичний менеджмент є дуже розгалуженою наукою, оскільки охоплює безліч рівнів діяльності професійної політики. Включає в себе вплив та управління політичним процесом, політичний консалтинг, політичний маркетинг, лобіювання та прийняття політичних рішень. 

 

Політичний менеджмент також розглядається як професійна політична діяльність управлінців, які мають за мету утримання політичної влади шляхом вироблення і прийняття політичних рішень використовуючи адміністративно-владні ресурси. Для досягнення цієї мети політичний суб’єкт виробляє та приймає політичні рішення для реалізації завдань та громадських вимог як механізм регулювання суспільних відносин та впливу на суспільство в цілому [8, с.94-95].

 

Метою статті є проаналізувати особливості моделі політичного менеджменту в Канаді. Вивчити канадську специфіку управлінських процесів в системі політичного менеджменту.

 

Канада є федеративною державою, яка входить у склад Британського Співтовариства Націй, тому форма правління є конституційна монархія з парламентською демократичною традицією. Офіційною главою держави є британська корона, наразі монархом є британська королева Єлизавета ІІ. Представником монарха є генерал-губернатор, він є формальним головою виконавчої гілки влади в час відсутності монарха в Канаді. Генерал-губернатор призначає прем’єр-міністра, хоча це є досить умовним, оскільки, за традицією ним стає голова партії, який набрав найбільше голосів виборців. Відповідно до своїх повноважень прем’єр-міністр є главою федерального уряду, формує кабінет міністрів та відбирає кандидатів на посади в Сенаті [9].

 

Законодавча гілка влади представлена королем (генерал-губернатором) та двопалатним парламентом, що є характерним для федеративної держави. Сенат є верхньою палатою парламенту, а його члени призначається генерал-губернатором Канади за поданням прем’єр-міністра. Нижня палата – Палата Громад обирається за мажоритарною системою. Законодавча ініціатива належить як уряду так і парламенту [9]. Законопроект затверджує Палата Громад, потім його розглядає Сенат який може підтримати або відхилити, та для кінцевого прийняття законопроекту необхідне рішення корони (генерал-губернатора).

 

Політичний апарат Канади, як сукупність організацій та закладів які забезпечують функціонування політичної системи, спирається в своїй діяльності на стратегічні завдання держави відповідно до свого вектору розвитку; інтереси політичних акторів; агрегацію суспільних інтересів – як продукт їх діяльності є політичне рішення, розробка, прийняття та реалізація його. В системі федерації є важливим саме якісний політичний менеджмент, як спосіб забезпечення політичної стабільності та державної цілісності, оскільки, Канада є багатонаціональною державою з особливостями її формування як цілісний інститут політичного управління. Кожен суб’єкт має свої розширенні права та можливості для повноцінної реалізації регіональною політики та швидке реагування на суспільні вимоги.

 

Усі 10 провінцій та 3 території мають свої органи законодавчої влади, які виробляють і приймають політичні рішення відповідно до потреб населення проживаючих на цій місцевості. Також, існують власні представники корони - лейтенант-губернатори, які виконують функцію контролю за рішенням місцевих органів влади та дотримання загальнофедеративних принципів демократизму, цілісності та законності. Регіони мають також свого прем’єр-міністра та уряд, діяльність якого спрямована на реалізацію політичних рішень загальнодержавної влади, регулювання суспільних відносин та управління місцевими сферами життєдіяльності населення [6].

 

Канада є широко децентралізованою країною, управління в якій базується на менеджменті права, тобто на законодавстві та нормативно-правових актах які регулюють діяльність політичних суб’єктів. Можна виділити як державне законодавство яке розповсюджуються на усю територію федерації та місцеве законодавство – яке розробляється відповідно до суспільно-політичних потреб регіону та діє лише на цій місцевості [9].

 

Однією з базових категорій для досягнення успіху в політичній діяльності та зменшенню поляризацію суспільної думки використовуються технології політичного маркетингу, через які відбувається вплив на поведінку, громадську думку населення з метою забезпечення політичної стабільності та ефективності механізмів політичної системи [1]. Адже, саме підтримка більшої частини населення політичного рішення надає мовчазну згоду суспільства на управління ним більш активною меншістю –  правлячою елітою.

 

В Канаді вже історично сформований авторитет до органів місцевої влади, яка в більшості виражає інтереси регіону на місцевому та федеральному рівнях. Історично сформувалось, що в Канаді політичний лідер – є центром суспільного авторитету, який орієнтується на запити та потреби суспільних груп та реалізує їх в формі політичного рішення. Порівнюючи місцеву і федеральну владу, більшу легітимність та підтримку має саме місцева влада, оскільки, саме вона вирішує більшість питань, що впливають на життя регіональної громади, спираючись на специфічні особливості адміністративно-територіальних одиниць. Обрані члени муніципального, провінційного та федерального уряду зобов’язуються підтримувати зворотній зв’язок з виборцями та працювати з ними. Також, зворотній зв’язок здійснюється на регіональному рівні через механізм референдуму [4]. 

 

Забезпечення легітимності політичної влади в Канаді полягає у підтримці  провінційною та територіальною владою – законодавчу гілку через своїх представників по мажоритарним округам, уряд в свою чергу спирається на більшість в нижній палаті парламенту, їх сумісна діяльність легалізується та підкріплюється підтримкою корони. Реалізація сподівань, висока легітимність та зворотній зв’язок з громадськістю забезпечує політичній еліті можливості на більш ефективному рівні виконувати поставлені завдання та просувати інтереси політичних суб’єктів.

 

Процес прийняття політичних рішень одним з центральним в системі політичного менеджменту. Для політичного рішення необхідно пройти етапи його реалізації: проаналізувати реальну політичну ситуацію, яку необхідно вирішити; розробити проект або програму рішення; закріплення і утвердження результату вироблення рішення; реалізація прийнятого політичного рішення та вивчення його наслідків, дослідження ефективність його та можливість підсилення його ефективності [2].

 

В Канаді цей процес є прозорим зі сталим та фіксованим механізмами розробки та прийняття політичного рішення, які закріплення в законодавстві та нормативно-правових актах. Політичне рішення завжди розробляється з урахуванням громадської думки та обговоренням в експертному середовищі. Такий спосіб формування політичного рішення дозволяє забезпечити його легітимність при реалізації та ефективність в практичній реалізації.

 

Політичне лобіювання, як система реалізації інтересів певних груп, є законодавчо закріплене в Канаді та дозволяє в легальний спосіб просувати проекти політичних рішень, як на регіональному так і федеральному рівні [7]. Лобіст, відповідно до Акту про реєстрацію лобістів, є особа яка за певну плату від свого ім’я або від імені та в інтересах організації, групи інтересів чи фізичної особи співпрацює з державними посадовцями відносно розробки і прийняття певних політичних рішень. Механізм лобіювання інтересів та громадської адвокації є розробленим та ефективним в практичній реалізації, дозволяє співпрацювати з бізнесом та групами інтересів для вироблення більш ефективних політичних рішень.

 

Управління в політичній діяльності напряму залежить від поведінки  політичних суб’єктів. Поведінка суб’єкта може бути активною, пасивною та реакційною. Відповідно до існуючих політичних реалій Канади більш притаманним є реакційна модель, оскільки суспільно-політичне середовище є відносно стабільним та застосовується для мінімізації в змінах політичної стратегії та забезпечує лінійність суспільного розвитку [5].

 

На політичний менеджмент значний вплив має також політична культура, оскільки, досліджуючи її можна виокремити мотиви якими керується людина в процесі прийняття рішень та який тип управління є більш органічним для даного суспільства. Політична культура Канади формувалась під впливом європейської та північноамериканської політичної культури. Канадська політична культура спирається на особисту свободу, конституційне право, місцеву автономію та ідеях британського права та французьких традицій громадянських прав.

 

Громадяни Канади цінують ефективну владу, яка реагує на їх проблеми на всіх рівнях та стабільність в політичному житті, користуються вони більшою мірою в своїй діяльності раціональним сприйняттям реальності. Також, є типовим повільний та узгоджений, через компроміс між різними зацікавленими групами, регіональними консультаціями та урядом, процес прийняття політичних рішень. Отже, політична культура в Канаді є гібридним поєднанням цінностей та сприйняття політичного життя – французького лібералізму та британського консерватизму.

 

В політичному менеджменті неможливо обійтись без іміджмейкингу як системи створення образу та іміджу політичного діяча який є привабливим для широких верств населення [3]. В Канаді політичний лідер повинен мати чисту незаплямовану репутацію, бути професіоналом своєї справи з досвідом практичної роботи в публічних органах влади, бути відомим більшості та наближений до народу. Саме такого лідера канадці хочуть бачити при владі та він має більш шансів до політичного успіху.

 

Спираючись на глобальне дослідження і рейтинг країн світу за показником якості та ефективності державного управління – можемо бачити наскільки ефективно працюють механізми політичного менеджменту в своїй сукупності. Всесвітній банк кожен рік розробляє рейтинг за яким можна визначити наскільки є ефективним та якісним політичне управління. Відповідно за індексом врахування суспільної думки та зворотного зв’язку з громадськістю, залучення громадян в політичний процес є на якісному рівні.

 

Канада за цим показником набрала 96 зі 100 балів можливих, що свідчить про високий рівень залучення громадян до співпраці з владою та реалізації своїх інтересів. Наступний індекс розкриває рівень політичної стабільності, що дозволяє прорахувати наскільки можливі політичні кризи, протестні настрої та можливість повалення влади. Канада має 93 бали, що є високим в порівнянні з іншими країнами світу, проте федеральному уряду необхідно більше уваги приділяти проблемним регіонам, таким як Квебек. 

 

Індекс ефективності роботи уряду включає в себе якість надання державних послуг, ефективність внутрішньої політики, професійний рівень органів влади та довіру збоку суспільства. Канадський уряд має високі показники 95 бали, це є один з найвищих показників в світі, що свідчить про професійний рівень політичного апарату, принцип наступності в прийнятті політичних рішень, оперативне реагування на вимоги суспільства і як результати довіру суспільства до дій влади. Ці всі показник є сталим останні декілька років, що свідчить про ефективність політичного управління та сталість політичного розвитку [10].

 

Висновки. Модель політичного менеджменту в Канаді є специфічною та пов’язана з історією державності та формування федерації. Політична система є ефективною, оскільки владні інституції забезпечують виконання рішень, які спираються на досягнення суспільно-політичної мети. Високий рівень економічного розвитку, одні з кращих соціальних стандартів в світі, забезпечення реалізації громадських прав і свобод усе це є як результат якісної системи політичного менеджменту, яка включає і прийняття політичних рішень, і формування позитивного іміджу влади, і залучення громадськості для досягнення консенсусу з соціально-політичних питань та прозорість в своїй діяльності та інші компоненти які забезпечують політичну стабільність та розвиток Канади.

 

Політичні суб’єкти в Канаді усвідомлюють, що для досягнення власної політичної мети, в процесі формування політичних рішень необхідно спиратись на громадську думку та забезпечувати високу легітимність впроваджуваних рішень. Для цього політична еліта намагається завоювати та утримати авторитет серед широких мас населення, використовувати демократичні механізми формування політичних рішень такі як обговорення, регіональна підтримка та досягнення консенсусу між зацікавленими групами.

 

Канада, маючи федеративний устрій, забезпечує широку автономію своїм суб’єктам, що надає адміністративно-територіальним одиницям самим вирішувати місцеві справи, швидко реагувати на вимоги суспільства та мати свій уряд. Така політика забезпечує ефективне управління регіоном, оскільки, лише громадяни які проживають на цій території можуть ефективно вирішувати нагальні завдання та знають які зміни необхідні для досягнення всезагального блага на цій території. 

 

Канада, будучи домініоном Співдружності націй та визнаючи головою держави британську корону, спираються перш за все на власні інтереси в вироблені внутрішньої політики. Намагаються забезпечити сталий політичний розвиток для досягнення політичної стабільності та процвітання. Ефективна система стримування і противаг забезпечує в Канаді чітке розмежування гілок влади, як результат кожна з гілок влади діє в межах встановлених повноваження, запобігає дуалізму влади та розроблений ефективний механізм взаємодії між ними.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Бебик В. М. Політичний менеджмент суб’єктів соціально-політичного маркетингу / В. Бебик, О. Агарков // Політичний менеджмент, – 2011. – № 6. – С. 3-11. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2011_6_3
  2. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина: монографія / Валерій Бебик. — К.: МАУП, 2003. — 424 с.
  3. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент: монографія / Валерій Бебик. – К.: МАУП, 1996. – 144с.
  4. Исраелян Е.В. Диалог государства и общественности: опыт Канады. – М.: ИНИОН, 2006. – 145 с.
  5. Колесников В. Политический менеджмент: учебное пособие / В. Колесников, В. Семенов. – СПб.: Питер, 2012. – 320 с.
  6. Комкова Е. Г. Канадские провинции, американские штаты, трансграничные регионы / Е. Г. Комкова. // США и Канада: экономика, политика, культура. – 2007. – №2. – С. 75–90.
  7. Політологія : навчально-методичний комплекс : підручник / за ред. проф. Ф. М. Кирилюка. –К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.
  8. Прикладна політологія: навч. посіб. / За ред. В.П.Горбатенка. - K.: Академія, 2008. - 472 с.
  9. Тимашова, Т. Н. Канадская модель федерализма : монография / Т. Н. Тимашова. – М.: Анкил, 2002. – 124 с.
  10. Worldwide Governance Indicators / Якість державного управління [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://info.worldbank.org/governance/wgi/#reports

 

REFERENCES 

1.  Bebyk, V. M. Politychnyi menedzhment subiektiv sotsialno-politychnoho marketyngu / V. Bebyk, O. Aharkov // Politychnyi menedzhment, –  2011. –  №6. – pp. 3-11. –  Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2011_6_3

2.  Bebyk, V. M. Politolohiia dlia polityka i hromadianyna: monographiya / Valerii Bebyk. — K.: MAUP, 2003. — 424 p.

3.  Bebyk V.M. Politychnyi marketynh i menedzhment : monographiya / Valerii Bebyk. – K.: MAUP, 1996. – 144 p.

4.  Israyelyan, E.V. Dialog gosudarstva i obshchestvennosti: opyt Kanady. – M.: INION. 2006. – 145 p.

5.  Kolesnikov, V. Politicheskiy menedzhment: uchebnoye posobiye / V. Kolesnikov. V. Semenov. – SPb.: Piter. 2012. – 320 p.

6.  Komkova, E. G. Kanadskiye provintsii. amerikanskiye shtaty. transgranichnyye regiony / E. G. Komkova. // SShA i Kanada: ekonomika. politika. kultura. – 2007. – №2. – pp. 75–90.

7.  Politologiya : navchalno-metodychnyi kompleks / red. prof. F. M. Kyryliuka. –K.: Tsentr navchalnoi literatury, 2004. – 704 p.

8.  Prykladna politologiya: navch. posib. / red. prof. V.P.Horbatenka.- K.: Akademiya, 2008. - 472 p.

9.  Timashova, T. N. Kanadskaya model federalizma : monografiya / T. N. Timashova. – M.: Ankil. 2002. – 124 p.

10.Worldwide Governance Indicators. – Available at: http://info.worldbank.org/governance/wgi/#reports

 

 

 



Обновлен 13 фев 2018. Создан 20 дек 2017