КАФЕДРА @ UA

 

Павлевич, Катерина. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАРТІЙ «ЗА СВОБОДУ ТА ДЕМОКРАТІЮ» ТА «ПАРТІЇ СВОБОДИ» ПІД ЧАС ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇЇ ПЕРЕД ПАРЛАМЕНСЬКИМИ ВИБОРАМИ В КОРОЛІВСТВІ НІДЕРЛАНДИ В БЕРЕЗНІ 2017 РОКУ // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської




 

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАРТІЙ «ЗА СВОБОДУ ТА ДЕМОКРАТІЮ» ТА «ПАРТІЇ СВОБОДИ» ПІД ЧАС ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇЇ ПЕРЕД ПАРЛАМЕНСЬКИМИ ВИБОРАМИ В КОРОЛІВСТВІ НІДЕРЛАНДИ В БЕРЕЗНІ 2017 РОКУ

 

УДК 324:327.032.003

 

Павлевич, Катерина, 

магістр міжнародної інформації,

Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Київ, Україна),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародної інформації,

e-mail: kpavlevych@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ:

Динамічність розвитку політичних процесів в Європейському Союзі спровокована зміною політичної системи координат народів Європи, що напряму відображається в їхніх політичних поглядах та культурі. Міграційна криза стала одним з головних факторів євроскептицизму, який призвів до росту популярності популістських партій у всій Європі. Парламентські вибори в Нідерландах стали чітким зрізом політичних вподобань європейців та виявили приховану до сих пір зміну пріорітетів європейського суспільства. В статті досліджено політичну та виборчу систему Королівства Нідерландів, історію та процес утворення коаліції та формування уряду, особливості політичного менеджменту під час виборів до Нижчої палати Парламенту в березні 2017 року. На підставі аналізу вищезгаданих факторів, зроблені висновки щодо впливу результатів виборів на політичну ситуацію Нідерландів та інші країни Європейського Союзу.

Ключові слова: політичний менеджмент, вибори, виборча кампанія, парламент, електоральні настрої, система голосування.

 

 

PECULIARITIES  OF POLITICAL MANAGEMENT OF THE PARTIES «FOR FREEDOM AND DEMOCRACY» AND «PARTYA OF FREEDOM» DURING ELECTION CAMPAIGN BEFORE PARLIAMENT ELECTIONS IN THE KINGDOM OF NETHERLANDS IN MARCH, 2017

 

Pavlevych, Kateryna,

Master of international information,

Kyiv National university of Taras Shevchenko,

Institute of international relations,

International information department,

e-mail: kpavlevych@gmail.com

 

SUMMARY:

Dynamics of political processes in the European Union is triggered by a change in the political system coordinates of the peoples of Europe, that was directly reflected in their political views and culture. Migration crisis was a major factor of euro scepticism that led to the growing popularity of populist parties all across Europe. Parliamentary elections in the Netherlands was a clear representive mark of political preferences  of Europeans and discovered hidden changed priorities of the European society. The article explored the political and electoral system of the Netherlands, the history and the formation of the coalition and government formation, especially political management during the elections to the lower chamber of Parliament in March 2017. On the basis of the above factors, conclusions about the impact of the election results on the political situation in the Netherlands and other EU countries.

Key words: political management, elections, election campaign, parliament, electoral moods, voting system.

 

 

Методи: системний, інформаційний, культурологічний, історичний.

Предмет дослідження: вибори до Парламенту в Королівстві Нідерланди

Об’єкт дослідження: політичний менеджмент виборчої кампанії напередодні виборів до Парламенту Королівства Нідерланди в 2017 році

 

Політична влада та виборча система в Королівстві Нідерланди

У Нідерландах інститут президентства відсутній. Глава держави - кр, в даний час - Корль Віллем-Олександр (династія Оранських Нассау), знаходиться на троні з 2013 року. Якщо виявиться, що прямі спадкоємці відсутні, глава держави може бути призначений Парламентом. Подібне рішення приймається на об'єднаній сесії обох палат Парламенту.

 

Законодавча влада представлена двопалатним Парламентом (Генеральними штатами), що складається з 225 депутатів. Нижня палата - Палата представників (150 депутатів), що обираються шляхом загальних прямих виборів на основі пропорційного представництва строком на чотири роки. Сенат - 75 сенаторів, які обираються шляхом непрямих виборів депутатами 12 провінційних рад терміном на чотири роки. Законодавча влада здійснюється спільно Королем і Генеральними штатами.

 

Конституція Нідерландів містить положення про пропорційну систему виборів. Питання утворення політичних партій, проведення виборчої кампанії, фінансування агітаційної діяльності спеціальним законодавством не регулюються, а ґрунтуються на політичних і електоральних традиціях.

 

У Нідерландах використовується пропорційна виборча система в рамках 19 багатомандатних виборчих округів без загороджувального бар'єру, із застосуванням виборчої квоти (застосовується з 1917 року з незначними змінами). Списки кандидатів, що отримали виборчу квоту, допускаються до розподілу депутатських мандатів.

Голосування в Нідерландах добровільне. Чергові вибори проводяться на основі королівського указу. Поріг явки виборців відсутній [1].

 

Політична ситуація в країні 

Напередодні чергових виборів до Нижньої палати Парламенту Нідерландів в Європі посилилися євроскептичні настрої й зросла популярність антимігранських популістських політичних партій. В Італії стрімко набрав популярності рух партії “П’яти зірок” на чолі з Беппе Гріло. Великобританія проголосувала на референдумі за вихід із ЄС, тим самим давши початок першому прецеденту виходу країни із союзу. У Франції в передвиборних перегонах стрімко набирає підтримки ультраправа партія Марін Ле Пен “Національний фронт”, а в Німеччині набирає обертів протистояння між партією Ангели Меркель, Вальтера Штанмайера та Вольфганга Шобла.

Brexit став тривожним сигналом для Європи й вказав на слабкі місця політики спільної відповідальності та відкритих дверей для мігрантів. Вибори в Нідерландах повинні були стати наступним лакмусовим папером, що мав підтвердити чи спростувати радикально налаштовані анти-європейські настрої в Європі.

 

Свої політичні та геополітичні преференції Нідерланди висловили своєю позицією щодо асоціації ЄС із Україною. [2] Проведення консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС свідчить по високий рівень демократії країни, однак його ініціатива вказує на очевидні негативні настрої щодо країн-неучасників ЄС. Результати референдуму лише стали підтвердженням євроскептичних настроїв у Нідерландах.

Загальні вибори пройшли в Нідерландах в середу, 15 березня 2017. На них були обрані 150 членів Палати представників за системою пропорційного представництва за єдиним загальнонаціональному виборчому округу.

 

Впродовж довгого часу  кожен кабінет йшов у відставку до завершення свого повного чотирьохрічного терміну. Після дострокових виборів брів 2012 року діючий прем'єр-міністр Рютте, лідер Народної партії “За свободу і демократію”, сформував коаліційній уряд більшості з представників своєї партії та “Партії праці”. Рютте, що вважається представником європейського лібералізму, почав втрачати популярність на фоні міграційної кризи в Європі. Такі настрої населення були на руку його найбільшому конкурентові - Герту Вілдерсу.

 

За словами Андре Крувельє, політолога і директора організації «Електоральний компас», антимігрантські популізм в Голландії народився в дев'яності роки минулого століття, після руйнування Берлінської стіни.

«Виборці все менше довіряють традиційним партіям в Голландії і не голосують за них, - пояснює політолог. Через зростаючу невпевненість в завтрашньому дні, економіці та сфері культури вони почали шукати альтернативи» [3].

 

У королівстві з'явилися кілька популістських і антимігрантські партій. Частина з них зуміла пробитися в парламент. Але зараз практично всі ультраправі, за винятком Герта Вілдерса, зійшли зі сцени. В основному, через внутрішні чвари. Тому Герт Вілдерс найбільше боявся розбіжностей у власній партії і намагався тримати абсолютно все під контролем.

 

Виборча кампанія

Всього у виборах взяло участь 28 партій, однак фаворитами виборців були “Народна партія за свободу и демократію” Рютте та “Партія свободи” на чолі Вілдерса.

У бюлетенях березневих виборів виборці знайшли кілька нових партій. Більшість з них налаштовані проти Євросоюзу і мігрантів. Наприклад, лідером нової правої партії «Для Нідерландів» (VNL) є тележурналіст, перекваліфікувався в політика - Йен Рос. Саме він є ініціатором референдуму про угоду між Україною та ЄС, проти якого виступили понад 60% голландських виборців [4].

 

Довгий час позиції партій Рютте та Гілдерса  йшли пліч-о-пліч, почергово випереджаючи один одного. Не дивлячись на те, що останні рейтинги Герта Вілдерса свідчили про перемогу його партії, навіть у разі перемоги йому б не вдалося сформувати уряд, оскільки особливістю нідерландської політичної система є те, що партії ніколи не формують уряд самостійно. Тому не дивлячись на популярність Вілдерса, майже всі більш-менш впливові політики заявили, що не співпрацюватимуть з ним через його ультраправі погляди.  Для створення коаліції знадобиться участь в ній не менше чотирьох з партій, що пройдуть до парламенту із пройденим 10% бар’єром. В Нідерландах тривалі коаліційні переговори  - вже звичайна річ. Вступити в союз з партією Рютте можуть центристи з партії "Демократи-66", християнські демократи, соціалісти і "Зелені ліві" [3].

 

Під час виборчої кампанії Вілдерс вдавався до ексцентричних популістських зауважень та заяв як, наприклад,  закриття мечетей, заборона Корану, введення податку на хіджаб [5]. За такі публічні висловлювання Гілдерс був представлений перед судом та звинувачений у підбурюванні до дискримінації. Не дивлячись на очевидний руйнуючий вплив звинувачень Гілдерсу вдалося і цю ситуацію повернути у власну користь завдяки риториці “жертви політкоректності”, якою він себе зобразив. Хоч Гілдерс і був визнаний винним, він не поніс ніякої відповідальності й продовжив політичну боротьбу [6].

 

Не дивлячись на те, що прем’єр Рютте був прихильником Асоціації України з ЄС, він використав результати референдуму, що свідчили про небажання голландців асоціації з Україною, на свою користь. Його заява яскраво свідчила про неготовність влади ігнорувати результати волевиявлення народу, навіть у випадку із рекомендаційним референдумом, й таким чином він повернув до себе прихильність тієї частини євроскептиків, яку лякав радикалізм Гілдерса [7].

 

Серед інших переваг Рютте були результати його правління. Економіка країни вийшла при Рютте із кризи і росте високим за європейськими мірками щорічними темпами в два відсотки ВВП, безробіття на низькому рівні - в цілому, в Нідерландах все благополучно.

 

І тим не менше особисто Рютте був непопулярним. Виною тому зроблені ним обіцянки, які прем'єр не виконав, наприклад, про повернення ряду соціальних виплат. До того ж Рютте як людина залишається для голландців загадкою: він - холостяк, який особливо строго охороняє своє особисте життя. У країні, де більшість в буквальному сенсі слова живе, не закриваючи вікон фіранками, це викликає скоріше відторгнення [8].

 

Крім того, здавалося б негативний міжнародний досвід дипломатичного скандалу із Туреччиною також позитивно вплинув на рейтинг діючого прем’єра. 16 квітня в Туреччині пройде ініційований президентом Ердоганом референдум. Його мета - укріпити свою особисту владу. Німеччина і Нідерланди перешкоджали передвиборній агітації турецьких чиновників на своїй території.

 

Тому останні дні передвиборчої боротьби проходили на тлі гострого дипломатичної кризи у відносинах між Нідерландами і Туреччиною. Анкара виступила з низкою різких і образливих заяв, звинувативши Гаагу в "нацистських методах", не дозволила повернутися в Туреччину послу Нідерландів, призупинила контакти на високому рівні і повідомила, що припиняє приймати літаки з голландськими дипломатами на борту. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що вони заплатять за це, тоді як турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу назвав Нідерланди "столицею фашизму" [9].

 

Уряд Нідерландів пояснив заборону на проведення заходів міркуваннями безпеки.

Згодом у будівлі турецького консульства в Роттердамі пройшла демонстрація протесту.

Вілдерс назвав демонстрантів "покидьками"; деякі опитування вказували на те, що протистояння з Туреччиною і протести в Роттердамі лише посилили позиції антиіммігрантська "Партії свободи". Однак інші свідчили про ріст популярності міністра Рютте, який проявив себе принциповим політиком із жорсткою позицією й демократичним підходом одночасно. Таким чином прем’єр ще раз знівелював побоювання вороже настроєних євроскептиків, що вважали його занадто ліберальним по відношенню до країн не членів ЄС.

 

Марк Рютте пояснив, що 400 тисяч осіб турецького походження, які проживають в країні, є саме "громадянами Нідерландів", а не Туреччини, як стверджує влада в Анкарі. Виступаючи перед журналістами, він запевнив, що постарається розрядити обстановку і, за його словами, вже вісім разів телефонував турецькому прем'єр-міністру. Але Рютте було також важливо підкреслити, що проведену їм червону лінію переступати він не дозволить: "Нас не можна шантажувати".

 

Останній етап виборчої кампанії вказував на те, що партія прем’єра все ж таки випереджала Партію свободи на 3%.

Головною зіркою міжнародної преси, втім, як і раніше залишався саме Вілдерс: про нього в останні місяці написані сотні статей - про його строкату біографію, темні джерела фінансування, радикалізацію його поглядів. Вілдерс в цих статтях нерідко виглядає так, ніби загрожує вивести Нідерланди з ЄС, дати новий поштовх хвилі правого популізму на континенті і зруйнувати єдину Європу.

 

21 березня Виборча рада Нідерландів оприлюднила остаточні результати парламентських виборів. Результати опубліковані на сайті Виборчої ради [10].

Явка на виборах склала 81,9% і стала найвищою від 1986 року, коли у голосуванні на виборах до нижньої палати нідерландського парламенту взяли участь 85,82% виборців.

До нижньої палати парламенту, яка складається з 150 місць, пройшли 13 партій з 28, що брали участь у виборах. Це найвище число партій з 1972 року, коли до парламенту потрапили 14 партій.

 

Найбільше мандатів отримала партія нинішнього прем'єра Марка Рютте - "Народна партія за свободу і демократію" (VVD) – 33 місця. На другому місці правопопулісти – "Партія за свободу" Герта Вілдерса здобула 20 місць. Третє місце розділили християнсько-демократична партія CDA  і партія D66, які отримали по 19 місць.

Зелені ліві GROENLINKS будуть представлені 14 депутатами, соціалісти – також 14-ма, Трудова партія отримала 9 місць. Дві партії отримали по 5 місць, ще дві – по три, одна партія - представлена чотирма депутатами. Ультраправі радикали з партії "Форум за демократію" (FvD), відомі своєю ініціативою про референдум щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС, отримали 2 місця [11].

 

Висновки

У Нідерландах вибори показали дві основні тенденції. По-перше, політичний ландшафт став більш фрагментованим. І це те, що ми спостерігаємо в багатьох європейських країнах. Традиційні партії більше не такі великі, як були раніше. З'явилося багато нових партій, і цей фактор ускладнює державне управління.

Популісти стали набирати очки на хвилі кризи з мігрантами. Рівень їх підтримки становить приблизно 20-25%, у випадку з Нідерландами він нижче. Це погано, але ні в одній країні популісти не матимуть значного впливу. Очевидно, що результати  виборів у Франції будуть приблизно такими ж, як і в Голландії.

Перемога партії Рютте стала значним полегшенням для високопосадовців ЄС та багатьох європейських політиків. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер привітав прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте з перемогою його партії на виборах до парламенту. Підсумки голосування, що розчарували виступаючих з антимігрантські гаслами євроскептиків, стали для багатьох приводом для наснаги, зазначив Юнкер у четвер, 16 березня, в Брюсселі.

 

Ляпасом для правопопулістів назвав результат голосування в Нідерландах міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн. За його словами, вибір громадян Нідерландів продемонстрував, що "тим, хто хоче зруйнувати Європу, не дістанеться безкоштовного проїзного квитка". "Люди не хочуть знову повернутися в хаос XX століття", - підкреслив Ассельборн.

 

Глава МЗС Люксембурга відзначив також неймовірну важливість результатів виборів в Нідерландах на тлі майбутніх президентських виборів у Франції, де одним з лідерів передвиборної гонки є лідер правоекстремістській французької партії "Народний фронт" Марін Ле Пен.

Лідер фракції "зелених" у Європарламенті Райнхард Бютікофер (Rheinhard Bütikofer) також вважав підсумки голосування в Нідерландах хорошим знаком напередодні президентських виборів у Франції та парламентських - в Німеччині. "Після виборів в Австрії в останній час це вже другий раз, коли руйнуються надії авторитарних популістів на перемогу, - констатував політик. - Так що уявна серія успіхів популістських сил в Європі - це утопія" [9].

 

Варто також зазначити, що не дивлячись на виграш, партія Рютте отримала на 8 менше місць в Парламенті, порівняно із минулими виборами, а партія Гілдерса - на 5 більше. Тому не дивлячись на проєвропейський вибір, тенденція до зміцнення популістів в Нідерландах зберігається. В результаті, втрата партії Рютте частини свого електорату поставило під загрозу стабільність його політичних рішень, адже протистояння його політиці в Парламенті  не зменшиться, а навпаки. Це може негативно вплинути на стабільність політичної системи Нідерландів в критичних ситуаціях, коли принципово постане питання консенсусу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Elections/ How Parliament works [E-resource] // House of Representatives of the Netherlands. Official site. - Available at: https://www.houseofrepresentatives.nl/elections
  2. Голландия за месяц до выборов [Электронный ресурс] / С.Мануков // Аналитическое онлайн-издание “Эксперт онлайн”.  - Режим доступа: http://expert.ru/2017/01/25/populistyi-lidiruyut/
  3. Выборы в Нидерландах тестируют настроения в Европе [Электронный ресурс] / Информационная служба “ВВС. Россия”. - Режим доступа: http://www.bbc.com/russian/news-39275005
  4. 10 выборов, за которыми стоит следить в 2017 году  [Электронный ресурс] / Официальный сайт телеканала ZIK. - Режим доступа: http://zik.ua/ru/news/2016/12/19/10_viborov_za_kotorimy_stoyt_sledyt_v_2017_godu_1011503
  5. В Нидерландах крайне правые лидируют в предвыборных рейтингах [Электронный ресурс] / Онлайн-журнал “Левый берег” - Режим доступа: https://lb.ua/world/2016/12/01/352269_niderlandah_krayne_pravie_lidiruyut.html
  6. Выборы в Нидерландах: как на итог повлияет скандал с Турцией [Электронный ресурс] / Информационный портал “Europe.Newsru.ua”. - Режим доступа:  http://rus.europe.newsru.ua/article/37919076
  7. Як Україна програла референдум у Нідерландах [Електронний ресурс] / В. Червоненко // Інформаційна служба “ВВС.Україна”. - Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/04/160407_netherlands_referendum_results_hk
  8. Ассоциация Украина-ЕС остается заложником нидерландской политики [Электронный ресурс] / Онлайн-версия “Deutsche Welle. Russia” - Режим доступа:  https://goo.gl/coIkwv
  9. В Евросоюзе обнадежены успехом партии Марка Рютте на выборах в Нидерландах [Электронный ресурс] / Онлайн-версия “Deutsche Welle. Russia” - Режим доступа :  https://goo.gl/PYKIfo
  10. Official results of the Parliament elections, March 15, 2017 [E-resource] //Election commission. Official site.  - Available at: https://www.kiesraad.nl/actueel/nieuws/2017/03/20/officiele-uitslag-tweede-kamerverkiezing-15-maart-2017
  11. Остаточні результати виборів у Нідерландах: до парламенту пройшли 13 партій [Електронний ресурс] // Онлайн-газета “Європейська правда”. - Режим доступу:  https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/03/21/7063383/

 

REFERENCES:

  1. Elections. How Parliament works. House of Representatives of the Netherlands. Official site. - Available at: https://www.houseofrepresentatives.nl/elections
  2. Chervonenko, V. Yak UkraYina prograla referendum u NIderlandah. BBC Ukraina. - Available at: http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/04/160407_netherlands_referendum_results_hk
  3. Manukov, S. Gollandiya za mesyats do vyiborov. Analiticheskoe onlayn-izdanie “Ekspert onlayn”. – Available at: http://expert.ru/2017/01/25/populistyi-lidiruyut/
  4. Vyboryi v Niderlandah testiruyut nastroeniya v Evrope. BBC Rossia Informatsionnaya sluzhba “VVS. Rossiya”.  - Availeble at: http://www.bbc.com/russian/news-39275005
  5. 10 vyiborov, za kotoryimi stoit sledit v 2017 godu. Ofitsialnyiy sayt telekanala ZIK. - Available at: http://zik.ua/ru/news/2016/12/19/10_viborov_za_kotorimy_stoyt_sledyt_v_2017_godu_1011503
  6. V Niderlandah krayne pravyie lidiruyut v predvyibornyih reytingah. Onlayn-zhurnal “Levyiy bereg”. – Available at: https://lb.ua/world/2016/12/01/352269_niderlandah_krayne_pravie_lidiruyut.html
  7. Assotsiatsiya Ukraina-ES ostaetsya zalozhnikom niderlandskoy politiki. Onlayn-versiya “Deutsche Welle. Russia”. – Available at:  https://goo.gl/coIkwv
  8. Vyiboryi v Niderlandah: kak na itog povliyaet skandal s Turtsiey. Informatsionnyiy portal “Europe.Newsru.ua”. – Available at:  http://rus.europe.newsru.ua/article/37919076
  9. V Evrosoyuze obnadezhenyi uspehom partii Marka Ryutte na vyiborah v Niderlandah. Onlayn-versiya “Deutsche Welle. Russia”. – Available at:  https://goo.gl/PYKIfo
  10. Official results of the Parliament elections, March 15, 2017. Election commission. Official site.  - Available at: https://www.kiesraad.nl/actueel/nieuws/2017/03/20/officiele-uitslag-tweede-kamerverkiezing-15-maart-2017
  11. OstatochnI rezultati viborIv u NIderlandah: do parlamentu proyshli 13 partIy. Onlayn-gazeta “Evropeyska pravda”. – Available at:  https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/03/21/7063383/


Обновлен 27 дек 2017. Создан 20 дек 2017