КАФЕДРА @ UA

 

Сидоренко, Анна. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА В УМОВАХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2015 РОКУ // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської конференції «Політична праксеологія: менеджмент, комунікації, PR» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВА




 

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА В УМОВАХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2015 РОКУ

 

Сидоренко, Анна,

магістр,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародної інформації,

alluneed17@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

У статті було досліджено правові інструменти, які контролюють виборчий процес в Республіці Польща. Крім того, автор описав політичну ситуацію, яка сформувалась у Польщі напередодні парламентських виборів 2015 року, а саме перемога представника партії «Право та справедливість» (PiS) на президентських виборах 2015 та невдачі інших партій, насамперед їх основних конкурентів – партії «Громадянська Платформа». В рамках виборчих кампаній були визначені гасла з якими кожна з 8 партій чи блоків йшла на вибори та їх цільова аудиторія. Підбиваючи підсумки виборів, було визначено основні фактори, що вплинули на успіх чи невдачу основних претендентів на владу в Польщі.

Ключові слова: вибори, парламент, політичний менеджмент, політичні партії, Республіка Польща.

 

 

PECULIARITIES OF POLITICAL MANAGEMENT OF POLAND DURING PARLIAMENTARY ELECTIONS 2015

 

Sydorenko, Anna,

Master,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv),

Institute of International Relations,

International Information Department,

alluneed17@gmail.com

 

SUMMARY

This article provides a research of legal instruments that control the election process in the Republic of Poland. The author also described the political situation, that occurred in Poland on the eve of parliamentary elections in 2015, specifically the victory of the “Law and Justice” party (PiS) representative in the presidential election of 2015 and the failures of other parties, especially their main competitor at the elections – the “Civic Platform” party. Within the election campaign, parties’ slogans that were used and their target audience were identified. Summarizing the results of the elections, the main factors that influenced the success or failure of parties were defined.

Keywords: elections, parliament, political management, political parties, Republis of Poland.

 

 

Об`єктом дослідження є виборчий процес в Польщі.

Предмет дослідження - це особливості політичного менеджменту під час виборчої кампанія у зв`язку з парламентськими виборами 2015 року в Польщі.

Використані у статті наукові методи включають в себе дослідницький, аналітичний та системний. Були використані наступні загальнонаукові методи: порівняння, абстрагування, аналогія, аналіз і синтез, індукція та дедукція.

Виборча система

Законодавчу владу в Польській Республіці здійснюють Сейм і Сенат. Сейм здійснює контроль за діяльністю Ради Міністрів і обсязі, визначеному приписами Конституції і законів. Він складається з 46О депутатів. Сенат складається з 100 сенаторів. Термін дії парламенту становить 4 роки.

 

Вибори в Сейм і Сенат є загальними, рівними, безпосередніми і пропорційними і проводяться таємним голосуванням. Кандидатів в депутати і сенатори можуть висувати політичні партії, а також виборці [1]. Відповідно до польського законодавства, балотуватися в депутати Сейму може громадянин Польщі, який досяг 21 року, депутатом Сенату може стати поляк, що досяг віку 30 років. Депутати Сейму і Сенату отримують непогану зарплатню, яка становить 9 500 злотих (близько 2250 євро) на місяць, а також, 2500 злотих (близько 600 євро) на відрядження [2].

 

Для організації та проведення загальнонаціональних виборів в Польщі створюється централізована система виборчих комісій трьох рівнів: Державна виборча комісія, окружні та дільничні виборчі комісії. Тільки одна з них, Державна виборча комісія, поряд з комісарами з виборів, є постійно діючим органом. В якості однієї з інституційних гарантій реалізації конституційного принципу правової держави Комісія формується тільки з представників вищої судової влади. Судді Конституційного Трибуналу, Верховного Суду та Вищого адміністративного Суду представлені в її складі на паритетних засадах - по троє суддів, які призначаються Президентом Республіки [3].

 

Вибори в Польщі відбуваються за пропорційною системою з використанням методу д’Ондта, п’ятипроцентним бар’єром для партії, восьмивідсотковим бар’єром для коаліцій і квотою для партій національних меншин (одне місце) [4]. Депутати Сейму вибираються за багатомандатними округами, а до Сенату – за одномандатними. Для вирішення особливо важливих проблем депутати обох палат парламенту Польщі можуть об’єднуватись, утворюючи Національні збори [5]. Окрім того, вибори визначать також, хто обійме посаду Глави уряду, який відіграє дуже важливу роль у формуванні політики Республіки Польщі, а тому ця посада є «ласим шматочком», адже вона надасть широкі повноваження призначеній на неї особі [6].

Дійсність виборів до Сейму та Сенату констатує Верховний Суд [4].

 

Політична ситуація

Правлячою партією, яка налічувала більшість у Сеймі була «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska), представником від якої, а отже, і Прем’єр-міністром був обраний Дональд Туск. Після того, як він у вересні 2014 року був обраний президентом Європейської Ради, посаду обійняла його наступниця Єва Копач - вона очолила як уряд, так і партію. Їй припало завдання керувати країною рік до чергових парламентських виборів.

 

Окрім ПО, в Сеймі представлені такі партії: «Право та справедливість» (лідер – Ярослав Качинський), «Рух Палікота» (Януш Палікот), Польська християнська партія (яка входить в Європейську народну партію, лідер – Януш Пахоцинський) та Союз демократичних лівих сил (Лешек Міллер) [6].

Аналізуючи симпатії виборців, різноманітні екзит-поли та статті, можна скласти загальний «портрет» кожної з партій на момент початку передвиборчої кампанії.

 

Варто розпочати з «Громадянської Платформи», представляє яку чинний Прем’єр-міністр Єва Копач. Її шанси залишитись на цій посаді є мінімальними, адже в самій Польщі її керівництво називають м’яко невдалим, її не люблять поляки, а більшість дій Прем’єра не відзначились особливим успіхом. Підсилює негативний вплив на репутацію Єви Копач постійна критика від колег та аналітиків.

 

Верхівкою айсбергу став черговий скандал із прослуховуванням польських державних діячів – новинний тижневик Wprost опублікував нелегально зроблені записи приватних розмов в одному з фешенебельних ресторанів Варшави, в яких Міністр внутрішніх справ та очільник Нацбанку країни домовлялися щодо дій у зв’язку із запланованою відставкою тодішнього Міністра фінансів країни. Інші політики розповідали про буцімто непрофесійну роботу польського Міністра економіки в питаннях вуглевидобувної галузі Польщі. Щоб нейтралізувати наслідки скандалу, Єва Копач рішуче намагалась очистити партійні списки від політиків, які заплямували свою репутацію, але породила лише нові чутки та розмови [6].

 

Окремій критиці піддається ліберально-демократичний характер партії, адже у важкий час люди і держава потребують рішучих і сильних кроків, а не м’якості та повільності, якими відома ПО. У Польщі та європейській політиці загалом простежується стрімкий підйом радикальних і державницьких настроїв та занепад ліберальних. Реалії міжнародних відносин нав’язують необхідність жорстких та рішучих дій, особливо у військовій сфері. Загальним напрямком розбудови політики ПО обрала поглиблення і розширення євроінтеграційних процесів, які є важливими, але наразі не критичними, тим паче, Польща є першим претендентом на агресію з боку Росії. Значною мірою на політику всередині РП вплинув конфлікт на Донбасі. Риторика Єви Копач про те, що ПО – партія миру, а ПС – партія війни, замість того, щоб привабити виборців, відштовхнула їх, адже всім відомий постулат: Si vis pacem, para bellum (Хочеш миру – готуйся до війни) [6].

 

Виборча кампанія

У парламентських перегонах 2015 року було 8 виборчих комітетів, що зареєстрували своїх кандидатів у понад половині виборчих округів і ще 9 виборчих комітетів, які зареєстрували свої списки тільки в деяких виборчих округах. Загалом у Польщі нараховується 41 виборчий округ. Та саме представники цих 8 виборчих комітетів  – «великої вісімки»– і вважаються фаворитами на проходження до Парламенту.

 

В усіх без виключення рейтингах лідирувала консервативна партія «Право і справедливість» (Prawo i Sprawiedliwość або ж PiS) екс-прем’єра Ярослава Качинського та Беати Шидло. За списками цієї сили балотувалися також кандидати від менших правих угруповань, зокрема «Солідарна Польща» та «Польща Разом». Партія «розігналася» під час вдалої президентської кампанії, та вирвалася далеко вперед після того, як її кандидат Анджей Дуда став президентом Польщі [8]. Основні ідеї партії "Право і справедливість" включали в себе:

❏     зниження пенсійного віку (зараз 67 років для чоловіків і жінок);

❏     доплати по 500 злотих на кожну дитину (близько 120 євро);

❏     підвищення неоподатковуваного мінімуму [9].

 

Цього разу партія вирішила приділяти менше уваги світоглядно-ідеологічним темам. Її лозунгами на виборах 2015 року стали “Впораємося” та “Робота, а не обіцянки”.

 

На другому місці (у рейтингах) була правляча ліберальна «Громадянська платформа» прем’єрки Еви Копач. Політична програма партії побудована на принципах ліберал-консерватизму. Вона закликає до помірних політичних і економічних реформ. Головні тези - спокійний розвиток і стабільність без різких рухів. Зокрема, в передвиборчій програмі містилися проекти таких законів, як реформування системи вищої освіти, мажоритарні парламентські вибори, дозвіл приватної власності на землю, демонополізація, приватизація і т.д. Ніяких радикальних ідей "Громадянська платформа" не пропонула. Сама партія розглядалася як "місце для тих, хто хоче застосувати свою енергію на благо Польщі" [10]. Її лозунгами на виборах 2015 року стали “Так. Йдеться про Вашє майбутнє” та “Сильна економіка, високі зарплати”.

 

Найбільші шанси на подолання бар’єру прогнозували наступним партіям та блокам:

– «антисистемний» та консервативний рух «Кукіз’15» відомого рок-музиканта Павла Кукіза, який зробив фурор на травневих президентських виборах, посідаючи третє місце. Лозунгами партії на виборах 2015 року стали “Зумієш, Польща!” та “Польща прокидається, з нашими мріями!”.

– блок «Об’єднана лівиця», в якому «зустрілися» старі ліві партії, що зробили висновки з  провальної президентської кампанії та «за п’ять хвилин перед розстрілом» спромоглися об’єднатися та створити виборчу коаліцію. До складу блоку увійшли п’ять угрупувань, зокрема «Союз лівих демократів» екс-прем’єра Лєшека Міллєра та «Твій рух» Януша Палікота. Лідером коаліції обрано Барбару Новацьку. Лозунгом блоку був “Школи будувати, священиків обкласти податками”.

– створена перед виборами (або під вибори) ліберальна партія «Nowoczesna» (Сучасна) відомого економіста Ришарда Петру, яку опоненти звинувачують у відстоюванні інтересів банків та великого бізнесу. Лозунгом цієї партії був “Давайте покращимо Польщу!”.

- «Польська селянська партія» віце-прем’єра Януша Пєхоцінського була присутньою в усіх скликаннях парламенту посткомуністичної Польщі. Лозунгом цієї партії був “Близько до справ людей”.

 

Деякі соціологічні опитування свідчили, що до Сейму могли також увійти ультраправа сила скандально відомого євродепутата Януша Корвіна-Мікке «KORWiN» (Коаліція відновлення Речі Посполитої Воля та Надія), яка вже мала за плечами успіх у виборах до Європейського Парламенту 2014 року (7%) та йшла на вибори з лозунгом “Нові люди, новий порядок”.

 

Підтримка ще однієї лівої партії «Разом», яка не має визначеного лідера, коливалася у межах 1-2%, що не дозволило їй реально думати про проходження до парламенту [8]. Лозунгом цієї партії був “Інша політика можлива”.

 

Тема України в політичний риториці

Тема України, відносин Варшави з Києвом та конфлікту на Донбасі була майже відсутня в передвиборчій риториці партій та блоків. Це і не дивно з декількох причин.

 

По-перше, політики зосередилися внутрішній ситуації в Польщі: податки, зарплатня, нові місця праці, соціальних захист тощо. Якщо ж мова все таки заходила про закордонну політику, то провідні партії більше дискутували про відносини Польщі з Брюсселем і Берліном, про отримання більших гарантій безпеки від США і НАТО, про «проблему Росії» а також про роль Варшави у регіоні Центральної Європи.

 

По-друге, заслуги польських політиків у вирішенні українських проблем не зробили на виборцях у Польщі великого враження. Екс-глава МЗС Радослав Сікорський, якому приписують припинення кровопролиття на Майдані в лютому 2014 року та початок повалення режиму Януковича, розтринькав своє реноме одного з найбільш популярних політиків та взагалі не балотувався в цих виборах. Екс-президент Броніслав Коморовський, який був «другом України», за вуха тягнучи Януковича до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, програв травневі президентські вибори [8].

 

Результати виборів

Державна виборча комісія Польщі оголосила офіційні результати парламентських виборів 26 жовтня 2015 року. Отримавши 37.6% голосів виборців, перемогла націонал-консервативна партія екс-прем’єра Ярослава Качиньського «Право і справедливість» (Prawo i Sprawiedliwość - PiS). Вона отримала на 79 місць більше і це дозволило їй сформувати однопартійний уряд більшості вперше в посткомуністичній історії країни.

 

Після перемоги на президентських виборах перемога партії Я.Качиньського на парламентських була очікуваною, хоча й не з таким високим результатом. Деякі дослідники схиляються до думки, що перемога PiS є результатом послідовно проведеної стратегії виборів. Аналіз розподілу голосів показує, що партія перемогла в майже усіх основних соціально-демографічних групах. Вісім років в опозиції дозволила партії зрозуміти найбільш важливі електоральні та демографічні закономірності і, нарешті, виграти серед тих груп населення, які раніше були не доступні партії Я. Качинського.

 

Першим і найважливішим елементом стратегії було збільшення рівня пдтримки серед тих, хто вболівав за «Громадянську платформу» . PiS вдалося виконати цей пункт плану. Партія також отримала більшість голосів серед людей з вищою освітою і жителів великих міст. Інша соціальна групи, яка надала серйозну підтримку - це підлітки і студенти (23,9%) - тут Громадянська платформа була на четвертому місці (13,2%), оскільки її також обігнали Korwin (21,3%) і Kukiz'15 (20,2%). Слід зазначити, що партія на чолі з Качинським вдалося залучити ще більше прихильників в лояльних їй категоріях, забезпечуючи 46,8% голосів серед жителів сільської місцевості, 36% серед жителів малих міст, а також 52,3% серед фермерів і 45,4% серед працівників [11].

 

Стратегічним джерелом успіху PiS є його розуміння впливу виборчого циклу, який являє собою зв'язок синергії на основі між послідовними виборами. Той факт, що протягом півторічного терміну загальні вибори пройшли чотири рази, в результаті чого половина політичних партій потрапила до парламенту, їх основне завдання полягало в тому, щоб використовувати свій потенціал. Особливо цікавим є спостереження взаємозв'язоку між результатами виборів і екзит-полу в день голосування.

 

Якщо опитування проходило протягом року після президентських виборів, парламент, як правило, складався з партій, які були близькі до новообраного глави держави (Валенси-Ольшевський, Кваснєвський-Міллер, Коморовський-Туск). Це пов'язано з  перенесенням персоналізованих рішень, які легше зрозуміти (президентські вибори) в більш абстрактний простір (парламентські вибори). Крім того, PiS вдалося забезпечити внутрішню консолідацію тих, хто підтримував партію в 2011 році - 89,7% їх прихильників знову проголосували за партію Качинського.

 

Завзяті гонки під час виборів у 2014 році дали PiS  зрозуміти, що в зв'язку з головуванням Б. Коморовського, високий рівень персоналізації президентських виборів в Польщі може призвести до змін в іміджі партії. Кандидат, якого висунула «Право і справедливість» був молодшим, більш освіченим і більш динамічним, ніж тоді діючий президент. Анджей Дуда мав надзвичайно успішну кампанію, як у плані спілкування, так і в плані результатів, що дозволило PiS здобути нові сегменти електорату і мобілізувати основні складові цієї партії [12]. Спостерігаючи за поведіною прихильників Анджей Дуди в голосуванні під час парламентських виборів, важливо відзначити, що 72,6% з них вибрали «Право і справедливість», 9,5% - Kukiz'15, 5% - Корвін, і тільки 3,1% віддали свої голоси за Громадянську платформу.

 

Колишня правляча ліберально-консервативна партія «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska - GP), набрала 24% голосів, що засвідчило той факт, що вона отримала на 69 місць меньше. Якщо порівнювати її з PiS, то Громадянська платформа залучилась сильнішою підтримкою серед кількох незначних груп населення - власників компаній (0,8 п.п. більше, ніж PiS) та менеджерів / фахівців (2,9 п.п. більше, ніж PiS). Неодноначне керівництво Еви Копач, а також спроби “дотягнутися” до лівих виборців в ході кампанії (незрозумілий зі стратегічної точки зору крок) стали перешкодами на шляху до її поразки на виборах.

 

До Сейму також пройшла партія колишнього рок-музиканта Павла Кукіза - Kukiz'15 - 8.8%, яка розглядається у якості партнера PiS. Нова ліберальна партія «Сучасна Польща» («Новочесна») набрала 7.6% і «Польська селянська партія» - 5.1%. Згадані партії швидше за все вступлять в коаліцію із партією PiS. Вперше в новітній історії Польщі в Сейм не потрапили представники лівих політичних сил – «Об’єднанні ліві». Не пройшла до парламенту також партії «Солідарна Польща» та «Польща Разом». Партія скандального євродепутата Януша Корвіна-Мікке, відомого прибічника Путіна, набрала мізерні – 0.2% голосів.

 

Висновки

Вважають, що більшість польських виборців проголосували на президентських і парламентських виборах за представників партії PiS з двох обставин:

По-перше, поляки трошки втомилися від політиків «Громадянської платформи», незважаючи на їх в цілому успішну діяльність, і захотіли щось нового, більш свіжого. По-друге, після обрання А. Дуди президентом поляки добре усвідомили, що у разі, якщо PiS не контролюватиме парламент і уряд, то президентові залишиться практично виконувати лише протокольні функції і він не зможе реалізувати ті плани і програми, з якими він йшов на вибори.

До того ж, між президентом, парламентом і урядом існуватимуть досить напружені стосунки, що саме по собі гальмуватиме розвиток країни. Ми вже були свідками, як деякі представники уряду Еви Копач і вона сама досить жорстко критикували перші кроки новообраного президента А. Дуди.

Отже, висловивши довіру висуванцям партії PiS, більшість поляків просто хотіли дати цій партії шанс безперешкодно реалізувати свою політику і показати на що вона реально здатна.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Конституція Польської Республіки від 2 квітня 1997 року [Електронний ресурс] Офіційний сайт Сейму. - Режим доступу:  http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/rosyjski/kon1.htm
  2. Волович О. Парламентські вибори у Польщі [Електронний ресурс] /О. Волович // З перших уст. - Режим доступу:  http://zpu.kr.ua/polityka-2/1284-parlamentski-vybory-u-polshchi
  3. Сравнительное правоведение. Национальные правовые системы. Том 1. Правовые системы Восточной Европы  [Електронний ресурс] / Под редакцией В.И. Лафитского// Электронная библиотека iknigi.net. - Режим доступу: http://iknigi.net/avtor-kollektiv-avtorov/109392-sravnitelnoe-pravovedenie-nacionalnye-pravovye-sistemy-tom-1-pravovye-sistemy-vostochnoy-evropy-kollektiv-avtorov/read/page-23.html
  4. Смолій А. Правове регулювання виборів:досвід Польщі [Електронний ресурс] / А. Смолій // Вісник Центральної Виборчої комісії №1(25) - Березень 2013. - Режим доступу:  http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2013_1/visnik1_2013_st_17.pdf
  5. Шведа Ю. Виборчі системи країн Центрально-Східної Європи [Електронний ресурс] /Ю. Шведа // Офіційний сайт Юрія Шведи. - Режим доступу:  http://yuriy-shveda.com.ua/uk/communication/vyborchi-systemy/992-central-east-europe.html
  6. Івахів Б. Політична кухня, або що нам готують парламентські вибори в Польщі? [Електронний ресурс] / Б. Івахів // Free voice information analysis center. - Режим доступу:  http://iac.org.ua/politichna-kuhnya-abo-shho-nam-gotuyut-parlamentski-vibori-v-polshhi/
  7. Стасік Є. Політичний землетрус у Польщі [Електронний ресурс] / Є. Стасік, Д. Білик // Deutsche Welle. - Режим доступу:  http://www.dw.com/uk/політичний-землетрус-у-польщі/a-18514529
  8. Шеремет А. Українська «валізка без ручки» для кандидатів до парламенту Польщі [Електронний ресурс] / А. Шеремет // Газета “Наш Вибір”. - Режим доступу: http://naszwybir.pl/ukrayinska-valizka-bez-ruchki-dlya-kandidativ-do-parlamentu-polshhi/
  9. В парламент Польши прошли пять партий [Електронний ресурс] Зеркало недели. Украина. - Режим доступу: http://zn.ua/WORLD/v-parlament-polshi-proshli-pyat-partiy-193344_.html
  10. Политические партии Польши [Електронний ресурс] Портал Cała Polska. - Режим доступу: https://calapolska.ru/polsha/obshhaja-informacija/politicheskie-partii-polshi
  11. Wojtasik W. Parliamentary elections 2015 in Poland: trends and tactics [Електронний ресурс] / W.Wojtasik // Heinrich Böll Foundation. - Режим доступу: https://www.boell.de/en/2016/02/16/parliamentary-elections-2015-poland-trends-and-tactics
  12. Яворська Г.М. Зміни у зовнішній політиці Польщі: виклики і можливості для України [Електронний ресурс] / Г.М. Яворська // Національний інститут стратегічних досліджень - № 3, Серія «Міжнародні відносини» Аналітична записка. - Режим доступу:  http://www.niss.gov.ua/articles/1912/

 

 

REFERENCES:

  1. Konstytutsiya Pol's'koyi Respubliky vid 2 kvitnya 1997 roku. 27.03.2017. - Available at: http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/rosyjski/kon1.htm
  2. Volovych, O. (2015). Parlament·s'ki vybory u Pol'shchi. Z pershykh ust. - Available at: http://zpu.kr.ua/polityka-2/1284-parlamentski-vybory-u-polshchi
  3. Sravnytel'noe pravovedenye. Natsyonal'nye pravovye systemy. Tom 1. Pravovye systemy Vostochnoy Evropy. Elektronnaya byblyoteka iknigi.net, 08.05.2015. - Available at: http://iknigi.net/avtor-kollektiv-avtorov/109392-sravnitelnoe-pravovedenie-nacionalnye-pravovye-sistemy-tom-1-pravovye-sistemy-vostochnoy-evropy-kollektiv-avtorov/read/page-23.html
  4. Smoliy, A. (2013). Pravove rehulyuvannya vyboriv: dosvid Pol'shchi. Visnyk Tsentral'noyi Vyborchoyi komisiyi #1(25) - Berezen' 2013. - Available at:  http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2013_1/visnik1_2013_st_17.pdf
  5. Shveda, Yu. Vyborchi systemy krayin Tsentral'no-Skhidnoyi Yevropy. 27.03.2017. - Available at:  http://yuriy-shveda.com.ua/uk/communication/vyborchi-systemy/992-central-east-europe.html
  6. Ivakhiv, B. (2015). Politychna kukhnya, abo shcho nam hotuyut' parlament·s'ki vybory v Pol'shchi?  Free voice information analysis center. - Available at:  http://iac.org.ua/politichna-kuhnya-abo-shho-nam-gotuyut-parlamentski-vibori-v-polshhi/
  7. Stasik, Ye. (2015). Politychnyy zemletrus u Pol'shchi. Deutsche Welle. - Available at:  http://www.dw.com/uk/політичний-землетрус-у-польщі/a-18514529
  8. Sheremet, A. (2015). Ukrayins'ka «valizka bez ruchky» dlya kandydativ do parlamentu Pol'shchi . Hazeta “Nash Vybir”. - Available at: http://naszwybir.pl/ukrayinska-valizka-bez-ruchki-dlya-kandidativ-do-parlamentu-polshhi/
  9. V parlament Pol'shy proshly pyat' party. Zerkalo nedeli, 27.10.2015. - Available at: http://zn.ua/WORLD/v-parlament-polshi-proshli-pyat-partiy-193344_.html
  10. Polytycheskye partyy Pol'shy. Portal Cała Polska. 27.03.2017. - Available at: https://calapolska.ru/polsha/obshhaja-informacija/politicheskie-partii-polshi
  11. Wojtasik, W. (2016). Parliamentary elections 2015 in Poland: trends and tactics. Heinrich Böll Foundation. - Available at: https://www.boell.de/en/2016/02/16/parliamentary-elections-2015-poland-trends-and-tactics
  12. Yavors'ka, H.M. Zminy u zovnishniy politytsi Pol'shchi: vyklyky i mozhlyvosti dlya Ukrayiny. Natsional'nyy instytut stratehichnykh doslidzhen' - # 3, Seriya «Mizhnarodni vidnosyny» Analitychna zapyska. 27.03.2017. - Available at:  http://www.niss.gov.ua/articles/1912/

 

 

 



Обновлен 27 дек 2017. Создан 20 дек 2017