КАФЕДРА @ UA

 

Осадча, Анна. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІБЕРАЛЬНОЇ "НАРОДНОЇ ПАРТІЇ ЗА СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ" І УЛЬТРАПРАВОЇ “ПАРТІЇ СВОБОДИ” ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ В НІДЕРЛАНДАХ // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської конференції «Політичн




 

 

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІБЕРАЛЬНОЇ "НАРОДНОЇ ПАРТІЇ ЗА СВОБОДУ І ДЕМОКРАТІЮ" І УЛЬТРАПРАВОЇ “ПАРТІЇ СВОБОДИ” ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ В НІДЕРЛАНДАХ

 

УДК 324                                                                                                        

 

Осадча, Анна, 

магістр,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародної інформації,

osanna94@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена комплексному дослідженню політичного менеджменту ліберальної "Народної партії за свободу і демократію" і ультраправої “Партії свободи” під час парламентських виборів в Нідерландах. Зроблено порівняльний аналіз політико-маркетингової поведінки голів партій в ході передвиборчого процесу.

Ключові слова: менеджмент, політика, політичний менеджмент, політичний маркетинг.

 

 

FEATURES OF POLITICAL MANAGEMENT OF "PEOPLE'S PARTY FOR FREEDOM AND DEMOCRACY" AND "FREEDOM PARTY" DURING THE PARLIAMENTARY ELECTIONS IN NETHERLANDS

 

Osadcha, Anna,

MA,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv),

Institute of International Relations,

International Information Department,

osanna94@gmail.com

 

SUMMARY

The article is devoted to the complex analysis of political management of People's Party for Freedom and Democracy and the Labour Party during the parliamentary elections in the Netherlands. It has been defined the key features of political and marketing behavior of heads of parties in the electoral process.

Key words: management, policy, political management, political marketing.

 

 

Демократичні способи формування органів державної влади є базовими основами європейського політичного процесу, де найважливіша роль відводиться саме виборним процедурам. Змістом електорального процесу виступає формування органів влади і місцевого самоврядування за участю структур громадянського суспільства, самих громадян, які здійснюють вільний вибір у формі голосування, в результаті чого відбуваються зміни в структурах влади і політичних еліт, в режимах функціонування владних органів, в поведінці і культурі політичних акторів, в політичних курсах.

 

Об’єктом дослідження даної роботи виступає політичний менеджмент під час виборів, предметом - електоральні технології та механізми впливу на громадську думку, структура, а також особливості виборчих технологій ліберальної "Народної партії за свободу і демократію" і ультраправої “Партії свободи” в ході парламентських виборів в Нідерландах.

 

Методологічною основою статті є порівняльний та системний аналіз, який використовувався, зокрема, для розгляду та порівняння політичного менеджменту обох партій. Також був використаний такий практичний метод як контент-аналіз міжнародних і місцевих засобів масової інформації, матеріалів глобальної інформаційної мережі Internet.

 

Законодавча влада Нідерландів представлена двопалатним Парламентом (Генеральними штатами), що складається з 225 депутатів. Нижня палата - Палата представників (150 депутатів), що обираються шляхом загальних прямих виборів на основі пропорційного представництва строком на чотири роки. Сенат - 75 сенаторів, які обираються шляхом непрямих виборів депутатами 12 провінційних рад терміном на чотири роки. Законодавча влада здійснюється спільно Королем і Генеральними штатами. Саме нижній палаті належать права законодавчої ініціативи та внесення поправок.

 

Основа виборчої системи Нідерландів - пропорційне представництво. Наприклад, якщо партія отримує 9% голосів на національному рівні за партійними списками, то їй дістається 9% місць в парламенті. Ніяких виборчих округів немає. Все голосування йде по загальнонаціональними списками. 15 березня 2017 р. в Нідерландах пройшли парламентські вибори, які привернули увагу всієї Європи.

 

За 150 місць у парламенті боролася рекордна кількість партій – 28 (є найбільшим показником з періоду до Другої світової війни). Складна пропорційна система в цій країні дозволяє навіть дрібним партіям зайняти місця в головному законодавчому органі і грати помітну роль в політиці держави. Однак, основна боротьба в ході кампанії розгорталася між право ліберальною “Народною партією за свободу і демократію” на чолі з чинним прем'єром Марком Рютте і антимігрантською “Партією свободи” Герта Вілдерса.

 

В результаті виборів в парламент, явка яких склала 81% в порівнянні з 74,6% в 2012 році, перемогу здобула “Народна партія за свободу і демократію” (НПСД), отримавши 33 мандати. “Схоже, що наша партія стала найбільшою в країні в третій раз поспіль. А це значить, що голландці після Brexit і виборів в США сказали "ні" неправильному популізму”, - резюмував Рютте в своїй переможній промові. Відомий правий євроскептик Герт Вілдерс, прозваний “голландським Трампом”, не зміг отримати більшість і, всупереч очікуванням, зайняв лише друге місце і зміг претендувати на 19 крісел.

 

В цьому ж році планувалися президентські вибори у Франції і парламентські в Німеччині. В обох країнах набирали силу націоналісти і євроскептики, які лякали політичні еліти можливим приходом до влади. У Франції це «Національний фронт» Марін Ле Пен, в ФРН - партія «Альтернатива для Німеччини». Перемога Вілдерса могла означати перший «тривожний дзвіночок» для Європи. Тому перемога “Народної партії за свободу і демократію” була тепло зустрінута європейськими політиками.

 

Глава Європейської комісії Жан-Клод Юнкер привітав результати, заявивши, що голландці зробили вибір на користь “вільного і толерантного суспільства”. Також він назвав підсумок виборів “натхненням для багатьох”, натякаючи, очевидно, на президентську гонку у Франції, де, за опитуваннями, до другого туру може вийти вкрай правий політик Марін Ле Пен. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також привітала підсумки голосування, назвавши їх “проєвропейським результатом” і “чітким сигналом”.

 

Після виборів країна повинна отримати новий уряд. Для формування правлячої коаліції в парламенті Нідерландів необхідно зібрати 76 з 150 голосів, а для цього в коаліцію при нинішніх результатах голосування повинні будуть увійти щонайменше 4 партії.

Так як ні одна з партій не набрала більшості голосів (76 місць), переможцю гонки потрібно було знайти партнерів для формування правлячої коаліції.

 

Що стосується особливостей вказаних парламентських виборів, то їх було кілька.

По-перше, в Нідерландах фактично немає порогу для партій, що надає певну інтригу на парламентських виборах. Адже це означає, що в законодавчий орган може потрапити десять, а то й більше партій.

По-друге, голосування проходило бюлетенями і ручками, щоб уникнути втручання в процес голосування будь-якої іншої держави. Голландці побоювалися того, що “російські хакери” зламають комп'ютерну систему підрахунку голосів, оскільки в Європі склалося стійке переконання, що Москва заохочує діяльність націоналістів і євроскептиків, а Вілдерс якраз належить до їх числа.

По-третє, протиборство між партіями відбувалося не по лінії програмних положень, а по лінії світогляду. Світоглядне протистояння полягає в наступному: чи залишаться Нідерланди основою Європейського Союзу і будуть продовжувати користуватися всіма перевагами міжнародного співробітництва, за що виступає чинний прем'єр Марк Рютте, або, як каже лідер правопопулістської “Партії за свободу” Герт Вілдерс, “Ми повернемо Нідерланди нідерландцям, і нам більше нічого не буде диктувати Брюссель”. Під загрозою перемоги крайньо правого політика явка на вибори виявилася високою: на виборчі дільниці прийшли більше 80% голландців, за даними BBC.

 

"Народна партія за свободу і демократію"

В ході нинішньої кампанії з'явився термін “партійний картель”. До нього віднесли партії, які десятиліттями керують Нідерландами, час від часу змінюючи один одного, при цьому особливо не змінюючи політику країни.

Основний партією даного “картелю” стала правляча “Народна партія за свободу і демократію” на чолі з прем'єр-міністром Рютте. Її рейтинги помітно впали в порівнянні з кампанією 2012 року, коли вона отримала майже 27% голосів - кращий результат в історії партії.

 

Перемогу Марка Рютте не можна назвати легкою. На початку березня Герт Вілдерс лідирував за опитуваннями громадської думки і тільки в останні дні прем'єру вдалася відвоювати вирішальні очки.

Партія Рютте і раніше вважалася правоконсервативною, але на цих виборах з огляду на особливу конкуренції з антиісламською партією Вілдерса їй довелося ще більш посунутися вправо.

 

Прем'єр Рютте оголосив, що іслам повинен поєднуватися з повагою до голландських законів і цінностей - наприклад, рівності чоловіків і жінок, поваги до сексуальних меншин. Він також пообіцяв сприяти створенню умов для розміщення біженців на Близькому Сході і боротися з бізнесом з переправлення мігрантів через Середземне море.

 

У січні 2017 р. Рютте опублікував відкритий лист, в якому засудив тих, хто "ображає геїв, освистує жінок в міні-спідницях і обзиває звичайних голландських громадян расистами". "Якщо ви так принципово відкидаєте цю країну, то я б вважав за краще, щоб ви її покинули", - підкреслив прем'єр. Лист викликав критику за радикалізм, але Рютте почав вибивати грунт з-під ніг у Вілдерса, чия партія тоді була першою в опитуваннях. Тоді опозиційний політик звинуватив прем'єра в лицемірстві, заявивши, що той проводив політику відкритих дверей, а тепер намагається підняти рейтинг випадами на адресу мігрантів.

 

Переломним моментом стало 10 березня 2017 р., коли Німеччина і Нідерланди відмовили турецьким політикам в проведенні політичних мітингів серед турецьких емігрантів напередодні референдуму в Туреччині щодо зміни конституції. Тема Туреччини стала чи не ключовий в голландської передвиборній боротьбі за парламент. Громадяни на всенародному референдумі 16 квітня, в тому числі і на закордонних виборчих дільницях, повинні будуть вирішити, чи підтримують вони перехід до президентської форми правління.

 

Так, слідом за Німеччиною, Нідерланди 10 березня скасували заходи за участю міністра соцполітики Туреччини в двох голландських містах зі значною турецькою громадою, оголосивши його персоною нон-грата. На наступний день уряд Нідерландів скасував дозвіл на посадку літака з главою турецького МЗС в Роттердамі.

 

Ці мітинги, на думку влади Нідерландів, могли бути використані для агітації за зміни конституції Туреччини, а Нідерланди розглядають це як посилення авторитарного режиму Реджепа Ердогана. Останній, в свою чергу, розкритикував дії Амстердама і навіть закликав ввести проти нього санкції. Дії Рютте отримали схвалення в суспільстві, і як свідчать опитування, рейтинг його партії після цих подій виріс, а Вілдерса - скоротився.

 

У голландському експертному співтоваристві вважають, що саме ці жорсткі заходи дали шанс Рютте і його партії вийти вперед. Дипломатична сварка з Туреччиною допомогла йому знову презентувати себе як прем'єр-міністра, який захищає Нідерланди і їх цінності, при тому, що раніше Рютте брав участь в укладанні міграційної угоди з Туреччиною.

 

Навесні рейтинги партії Рютте почали підніматися з огляду на те, що правляча еліта була налякана можливістю першого місця Вілдерса. Базовий електорат партії Рютте - провінції Північна і Південна Голландія, захід країни.

 

Крім того, прем'єр Рютте провів енергійну виборчу кампанію. Він успішно виступив практично на всіх дебатах. Вілдерс же відмовився від участі в більшості з них. Це, коштувало йому голосів помірних виборців, які хотіли б почути більш конкретні плани, ніж закриття мечетей. А під кінець Рютте правильно зреагував на турецьку провокацію, не давши Вілдерсу отримати голоси тих, хто вагався між двома правими партіями.

 

На користь Рютте зіграла хороша ситуація в економіці - з 2014 року ВВП зростає на 1,4-2% на рік, безробіття за останні три роки скоротилося з 8 до 5,3%, пожвавився ринок житла. Є чимало голландців, які вважають, що прем'єр вивів країну з кризи, і відповідно до опитування Ipsos для 80% тих, хто голосував за партію прем'єра, саме ситуація в економіці була ключовим фактором зробленого вибору.

 

"Партія свободи"

Безумовно, найбільша увага світової преси дісталася Партії свободи. Різке зростання її популярності викликало паніку в західній політичній еліті. Після перемог представників антистеблішмента на виборах і референдумах 2016 року західні еліти побоювалися подібного ж успіху цієї політичної сили, яку багато ЗМІ Європи представляли не інакше як “ультраправу”, “екстремістську” і навіть “нацистську”.

 

Герт Вілдерс - 53-річний лідер партії - свого часу починав політичну кар'єру в нині правлячій партії як спічрайтер у сфері зовнішньої політики. У 2002 році саме від цієї партії він вперше потрапив до парламенту, де активно почав виступати з вимогами обмежити наплив мігрантів в країну. За подібні виступи був виключений з "Народної партії за свободу і демократію" і в 2006 році сформував свою власну політсилу.

 

До виборів 2017 року “Партія свободи” підійшла в якості абсолютного лідера рейтингів. Цьому сприяли мігрантська криза в Європі, загальне зростання евроскептічних настроїв в Нідерландах і «український» референдум, який євроскептики, включаючи Вілдерса, переконливо виграли в минулому році. Росту рейтингів партії в той період сприяв також загальний ажіотаж навколо перемоги Трампа. Вілдерс не приховує, що перейняв багато чого з кампанії президента США, навіть використавши його основне гасло, проте, на голландський манер: “Зробимо Нідерланди великими знову”.

 

Основна підтримка Партії свободи була зафіксована в прибережних районах (як і в Британії, в Нідерландах Євросоюзом найбільше незадоволені рибалки, які втратили заробітків в результаті жорстких квот на вилов риби), а також на півдні країни - в місцях, звідки Вілдерс родом.

 

Вілдерс, який виступає під гаслами боротьби з "ісламізацією Нідерландів", за вихід країни з ЄС і проти угоди про асоціацію ЄС з Україною, обіцяв провести плебісцит з питання виходу Нідерландів з ЄС.

 

В ході нинішньої кампанії на перше місце серед хвилюючих виборців проблем вийшли питання цінностей та ідентичності суспільства, імміграції та біженців, кількість яких в Нідерландів зараз досягає 100 тисяч чоловік. Останні теракти в Європі створили благодатний грунт для Вілдерса, який вже багато років говорить про небезпеку ісламу для Нідерландів, закликає закрити мечеті і заборонити міграцію з ісламських країн.

 

Також Герт Вілдерс вважає, що скасування антиросійських санкцій є "необхідною умовою" для благополучного майбутнього Голландії. Він не підтримує Угоду про асоціацію “Україна – ЄС”, вважаючи, що Україна повинна залишатися буфером між Європою і Росією, поки не будуть виконані мінські домовленості.

 

Обіцянки, які давав Вільдерс під час виборчої кампанії: відмовитися від допомоги країнам, що розвиваються, скоротити податки, зменшити пенсійний вік до 65 років, зробити більш доступною систему охорони здоров'я і згадав невиконану обіцянку Рютте більше не виділяти гроші на допомогу Греції, дану в 2012 році. Проте, на виборців це не сильно подіяло.

 

Більшість голландців також не сприйняли ідею Вілдерса про вихід з ЄС. Згідно з опитуванням Eurobarometer від жовтня 2016 року, лише 15% голландців негативно ставляться до ЄС. Крім того, в лютому провідні компанії з голландським капіталом - Unilever, Philips, Shell і FrieslandCampina - запустили кампанію проти популізму і ідеї виходу з ЄС.

 

Проте, незважаючи на перше місце партії Рютте, вплив популістів на політику в Нідерландах в результаті цих виборів зріс. У другому за величиною місті країни - Роттердамі - партія Вілдерса зайняла друге місце, набравши трохи менше, ніж партія прем'єра. “Ми отримали місця, перша перемога здобута. Рютте поки від мене не здихається”, - підкреслив політик, додавши, - “Наш вплив велетенський. Наша патріотична весна тільки починається”. Він також заявив, що його партія готова увійти в коаліцію. Але пропозицією націоналіста навряд чи хто-небудь скористається: більшість політичних рухів ще до виборів заявили, що не вступатимуть в союз з “Партією свободи”, адже проти Вілдерса грає його репутація і різкі висловлювання.

 

Порівняння позицій партій

Однією з тем протистояння між Рютте і Вілдерсом стало майбутнє взаємин Нідерландів і Євросоюзу, однією з країн-засновників якого Голландія фактично і є. Народна партія за свободу і демократію" в ході своєї виборчої кампанії агітувала за зміцнення євроінтеграції, в тому числі, в оборонній сфері. Натомість, "Партія свободи" виступала за вихід з ЄС та єврозони, а також за повернення національної валюти – гульдена. У медійному просторі навіть з'явилося нове поняття - Nexit (по аналогії з Brexit - виходом Великобританії з Євросоюзу).

 

Що стосується НАТО, то обидві партії виступали за збереження членства в альянсі.

Розглядаючи тему міграції, ліберальна партія підтримувала зменшення опцій подвійного громадянства, створення притулків для біженців на близькому Сході, а також оперативний розгляд запитів на надання притулку. З поциції Марка Рютте, нелегальна міграція прирівнювалася до кримінального злочину. В свою чергу, Вілдерс агітував за референдум щодо мультикультуралізму, обмеження на роботу для мігрантів з нових країн ЄС та мігрантів з ісламських країн, а також за депортацію злочинців з подвійним громадянством.

 

Погляди Рютте і Вілдерса на інтеграцію мусульман у суспільство Нідерландів також розійшлися. Зокрема, голова “Партії свободи” виступав за обмеження поширення Корану, заборону ісламських шкіл та за боротьбу з порушенням прав жінок в ісламських родинах. Очільник "Народної партії за свободу і демократію", натомість, виступав за інтеграцію мусульман у суспільство, при чому поважаючи голландські закони та цінності, гендерну рівність та права сексуальних меншин.

 

Таким чином, Нідерланди були першопроходцем європейської виборчої кампанії 2017р. І багато тенденцій, що виявилися на минувших виборах, поширилися на Францію і Німеччину. Зокрема, голландські вибори поставили кілька трендів.

 

По-перше, аномально висока явка показала, що загроза перемоги радикалів здатна стати потужним мобілізуючим фактором. 80% голландців прийшли на виборчі дільниці. Деякі дільниці закрилися із запізненням на півтори години через наплив бажаючих проголосувати. Не виключено, що підвищена активність виборців стане відмінною рисою нинішнього політичного сезону в ЄС.

 

По-друге, в Нідерландах серйозно поставилися до потенційних кіберзагроз і вирішили не тестувати свої комп'ютерні системи на стійкість до атак хакерів. Голоси вперше за останні роки рахували вручну. 

 

По-третє, передвиборний рейтинговий ривок Марка Рютте, який продемонстрував жорстку позицію в заочній суперечці з Реджепом Тайіпом Ердоганом, довів, що точковий радикалізм виборцям подобається більше нестримного популізму. І, швидше за все, ця формула буде взята на озброєння політиками з інших країн Євросоюзу в ході майбутніх кампаній. Нарешті, результат Партії свободи став свого роду виміром рівня євроскептицизму в Нідерландах. І він виявився невисоким.

 

Для України підсумки виборів до парламенту Нідерландів є позитивним сигналом. Перш за все, нарешті, вирішиться доля ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Її на рік відтермінував референдум, на якому 60% голландців висловилися проти асоціації. Нижня палата ратифікувала Угоду ще в лютому, до виборів. Останнє слово повинен сказати Сенат, склад якого вибори не змінили. Але збереження лідерських позицій за політичною силою чинного прем'єра Рютте дає більше шансів на успішне проходження ратифікації в Сенаті. До кінця квітня верхня палата винесе свій остаточний вердикт.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ: 

  1. Современные избирательные системы. Вып. 11: Нидерланды, Никарагуа, Сингапур / И.А. Ракитская, А.Г. Орлов, Л.М. Ефимова; науч. ред. В.И. Лафитский, В.И. Лысенко. – М.: РЦОИТ, 2016. – 400 с.
  2. Пушкарева Г. В. Изучение электорального поведения: контуры когнитивной модели. – Полис. Политические исследования. 2003. № 3. С. 120-130.
  3. Бурханов Р.А., Богомяков В.Н. Политические партии и партийные системы: – Нижневартовск: Изд-во Нижневарт. ун-та, 2014. – 72 с.
  4. Система державного управління Королівства Нідерланди: досвід для України / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [уклад. Л. А. Пустовойт ; за заг. ред. : Ю. В. Ковбасюка, С. В. Загороднюка]. - Київ : НАДУ, 2011. - 46 с.
  5. Местные органы власти зарубежных стран. Правовые аспекты / Евдокимов В.Б., Старцев Я.Ю. –  М., 2001. – 240 с.
  6. Токовенко В. Політичне керівництво і державне управління : проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії / В. Токовенко. – К. : Вид-во УАДУ, 2001, С.52.

 

REFERENCES:

  1. Modern electoral systems. Issue. 11: The Netherlands, Nicaragua, Singapore / Rakitskaya I., Orlov A., Yefimova L. (2016). Moscow: RCOIT. - 400 p.
  2. Pushkareva, G. (2003). The study of electoral behavior: contours of the cognitive model. POLIS, N.3, pp. 120-130.
  3. Burkhanov, R., Bogomyakov, V. (2014). Political parties and party systems. Nizhnevartovsk: Nizhnevart. University. - 72 p.
  4. The system of government of the Netherlands, experience for Ukraine / Pustovoyt L., Kovbasiuk V., Zagorodniuk S. (2011). Kyiv: NADU. – 46 p.
  5. Local authorities of foreign countries. Legal aspects / Evdokimov V., Startsev Y. (2001). Moscow. - 240 p.
  6. Tokovenko, V. (2001) Political leadership and public administration, relationship problems and optimize interaction, Kyiv: UADU. P. 52.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Обновлен 27 дек 2017. Создан 20 дек 2017