КАФЕДРА @ UA

 

Кварацхелія, Георгій. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ УРЯДУ ПІД ЧАС РЕФОРМ // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської конференції «Політична праксеологія: менеджмент, комунікації, PR» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2017.




 

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ УРЯДУ ПІД ЧАС РЕФОРМ

 

Кварацхелія, Георгій,

бакалавр,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародної інформації,

gio4work@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена проблемі урядових комунікацій в часи реформ. Сутність проблеми полягає в тому, що за відсутності налагодженої системи комунікацій на урядовому рівні (як вертикальних, так і горизонтальних), ефективне проведення реформ є неможливим. Зв'язка уряду з населенням немає. Державні службовці приймають рішення без врахування інтересів та потреб зацікавлених сторін. Відсутнє залучення громадського суспільства в політичному процесі не тільки через неможливість такого залучення, але й через нестачу мотивації.

Усі вищезазначені проблеми є результатом відсутності урядових комунікацій. Маючи такі перепони в процесі імплементації рішень, уряд не здатний виконувати свої завдання з реформування країни. В статті розглянуті ключові проблеми комунікацій українського уряду та основні напрями їх подолання.

Ключові слова: урядові комунікації, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне суспільство, інформаційний простір, реформи, інформаційно-комунікаційний менеджмент.

 

 

INFORMATION AND COMMUNICATION MANAGEMENT OF A GOVERNMENT DURING REFORMS

 

Kvaratskheliia, Heorhii,

BA,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv),

Institute of International Relations,

International Information Department,

gio4work@gmail.com

 

SUMMARY

The article deals with the problem of government communications in times of reforms. The essence of the problem is that with the absence of an established system of communication at the governmental level (both vertical and horizontal), effective reform is impossible. There is no relation between government and population. Government officials make decisions without taking into account the interests and needs of stakeholders. There is no involvement of civil society in the political process, not only because of the inability to attract, but also due to lack of motivation.

All these problems are a result of lack of government communications. With these constraints in implementing the decisions government is not able to fulfill its task of reforming the country. The article deals with key issues of the Ukrainian government communications and guidelines to overcome them.

Key words: government communications, information-communication technologies, information society, information space, reforms, information and communication management.

 

ВСТУП

Сьогодні разом зі стрімким розвитком інформаційних та комунікативних технологій проблема "спілкування" уряду з населенням постає з нового ракурсу. Час, коли первинну важливість мали природні ресурси, ринки збуту, товарообмін та капітал, потроху відходить в минуле (в найбільш розвинених країнах вже давно відійшов). Новими ресурсами стають ЗМІ, головним пріоритетом стає максимальний доступ до інформаційних ресурсів, люди починають обмінюватись знаннями, а економічні і політичні відносини набувають комунікативних рис. Абсолютно все скоро стане залежним від інформації, інтенсивності її розповсюдження, її повноти та достовірності.

 

Ці тенденції торкнулись і урядових комунікацій. Настав час, коли наполегливої праці державних службовців недостатньо для успішного функціонування держави. Сьогодні роботу урядових структур необхідно "комунікувати", доносити до широкого загалу, завжди тримаючи руку на пульсі та реагуючи на зворотній зв'язок або запити цільової аудиторії (в цьому випадку - населення).

 

Ця проблема є дуже актуальною для України зокрема. Щодня уряд зазнає безліч інформаційних атак з боку населення. Обурення можна зрозуміти. Доволі часто керівниками державних структур обираються невірні з наукової точки зору комунікаційні рішення. Яскравим прикладом можна привести офіційну позицію Адміністрації Президента України під час трагедії в Дебальцевому. Чисельні втрати, які були зазнані українською армією після потрапляння в вороже кільце, були замасковані під "планове та організоване відведення бойових частин та підрозділів".

 

Цей хід був би виправданим, якби не широке розповсюдження в українському інформаційному просторі чисельних фактичних доказів величезних втрат української армії та несумісність цієї картинки з позицією АП.

Нестача професійного підходу до урядових комунікації прослідковується не тільки  в військовому дискурсі, але й в області реформування. Фактична війна почалась в Україні порівняно недавно. Що ж стосується реформ, вони лунають в інформаційному просторі вже більше 20 років. Стагнація, в'язкість процесу реформування та тяжке сприймання реформ населенням свідчать про наявну проблему неефективності урядових комунікацій під час реформ.

 

Об'єктом дослідження є урядові комунікації України (Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерства).

Предметом дослідження було обрано безпосередньо урядові комунікації як фахової дисципліни зі своїми принципами, законами та зв'язками.

Мета дослідження полягає в виокремленні ключових проблем урядових комунікацій України та окресленні основних напрямів їх вирішення.

В дослідженні переважно були використані два методи: екстраполяції та історичний.

 

Урядові комунікації України сьогодні

Революція Гідності дала поштовх не тільки національній самосвідомості. Багато важливих механізмів суспільного життя запустилися після багатьох років пасивності. Це стосується також і урядових комунікацій. Більш ніж 20 років ця галузь була майже відсутня в категорійному апараті урядових структур. Керівники користувались старою радянською системою ієрархічних зв'язків. Про реструктуризацію державних відомств, а тим паче про побудову комунікації з населенням, мова не йшла.

 

Останнім часом ці тенденції з'явились. Кризова ситуація змусила шукати виходи з проблеми. Нехай вони не завжди були ефективними, але сам факт появи урядових комунікацій в понятійному лексиконі державних службовців вже наповнює оптимізмом.

 

Так, в 2016 році Міністерство Інформаційної Політики України однією з трьох головних задач на рік виокремило реформування урядових комунікацій. В результаті роботи експертів було вироблено Концепцію реформи, яка передбачала комплексний аудит Міністерств та відомств, аналіз кращих практик та обмін досвідом з іншими країнами, розробку освітніх програм і т.п. Концепція була реалізована організацією "The Communication Reform Group" при Кабінеті Міністрів України [1].

 

Аудит комунікаційних ресурсів та процесів міністерств проводився шляхом інтерв'ю з 10 серпня по 30 вересня 2016 року. Всього було опитано 59 представників міністерств (в т.ч. міністри і їх заступники) та інших держустанов, оброблені відповіді на 16 офіційні запити до Міністерства інформаційної політики.

 

Стратегічний компонент комунікації. Аудит комунікаційних процесів і ресурсів 17 українських міністерств показав, що нинішня модель урядових комунікацій дисфункціональна: в ній немає єдиної структури (17 міністерств - 17 структур), управління і стратегії. Фахівці обмежуються тактичними діями, які в більшості випадків реактивні і вирішують поточні проблеми. Прогнозування і стратегічне планування не відображають запити суспільства. Міністерства в основному спрямовані на донесення своїх повідомлень, які іноді не корелюють зі стратегією або політикою Кабміну.

  • 87% міністерств не мають комунікаційної стратегії (60% мають тактичний план на тиждень або місяць);
  • Тільки 20% міністерств мають ключові зафіксовані повідомлення (меседжі), при цьому 83% вважають, що доносять їх суспільству;
  • 87% міністерств не вимірюють реакцію аудиторії на свої повідомлення.
  • 93% не мають антикризового плану. Більшість під кризою мають на увазі негативні висловлювання щодо міністерства в ЗМІ;
  • 87% міністерств не мають аналітичного відділу, 70% роблять медіа-моніторинг вручну. [2]

 

Міжвідомчі комунікації. Міністерства мало комунікують між собою: 70% опитаних не бачать необхідності в горизонтальному взаємодії взагалі. 6 з 17 міністерств не спілкуються між собою, 7 з них ведуть спілкування через міністра або Секретаріат Кабміну. 80% міністерств задоволені взаємодією з Секретаріатом, як загальним ресурсом: 30% використовують моніторинг Кабміну, 60% - прес-центр Кабміну для проведення заходів [2].

 

Внутрішня комунікація. Аудит визначив відсутність внутрішньої комунікації (47% служб зізналися, що відчувають проблеми взаємодії всередині свого міністерства) і співпраці між відділами. Немає єдиної системи передачі знань і навичок, немає єдиної бази даних - кожна нова команда починає все «з нуля» [2].

 

Якість роботи з інформацією і ЗМІ. Всі міністерства мають свої бази даних ЗМІ, 67% мають пул лояльних журналістів. 67% не мають бази даних експертів і не працюють з ними на постійній основі. В основному міністерства використовують традиційний підхід до спілкування зі ЗМІ, і тільки 33% практикують діапазон розмірів (тури, off-records). При цьому тільки 2 міністерства ведуть повну базу запитів від ЗМІ та суспільства. Тільки 35% заявили, що активно співпрацюють з волонтерами та активістами. Тільки 3 міністерства мають стандарти написання прес-релізів. При цьому середня експертна оцінка якості релізів - 6,7 з 10 балів.

 

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець, коментуючи поточний стан урядових комунікацій, зазначив наступне: "Наведу приклад. Завжди було так, що будь-який міністр, вступаючи на посаду, насамперед переводив туди свого прес-секретаря або всю прес-службу з попереднього місця роботи. Найчастіше ці люди просто не розуміють, як працюють міністерства. А далі така людина або ховається від журналістів, так як у неї немає відповіді на питання про роботу відомства - такий прес-секретар займається виключно персоною міністра. Або ж щось говорить, але в більшості своїй це ті випадки, коли краще жувати. Ми хочемо розмежувати роботу прес-секретаря особисто міністра, як політичної фігури, і прес-служби цілого міністерства, які не повинні змінюватися при зміні таблички з прізвищем на дверях міністра" [3].

 

Підводячи підсумки, аудитори прийшли до висновку, що комунікація, як обов'язкова функція державних органів, не закріплена на законодавчому рівні. Тобто, чинне законодавство і більшість державних процедур не відображають сучасних потреб.

 

Шляхи вирішення існуючих проблем

Досі поняття "комунікація" ототожнювалось державними службовцями з "інформуванням". Результат подібної помилки можна спостерігати щодня. Для того, щоб закласти фундамент реформування урядових комунікацій, необхідно донести до посадовців, що комунікаціє триває щомиті та не дозується залежно від того, готові вони говорити чи ні. «Преса ж розкаже історію все одно – то краще, щоб формували її ви, ніж вони самі», – так просто сформулював суть своїх стосунків із медіа один зі співробітників прес-служби Державного департаменту США [4].

 

І він абсолютно правий. Комунікації не припиняються ніколи, тому у американських політиків – від мера Вашингтона до Держсекретаря США – є travelling press secretary. Це «основний» прес-секретар, який супроводжує політика в поїздках. Інший прес-секретар у цей час залишається в офісі і забезпечує роботу всієї прес-служби, а також діє як речник: у відсутність політика він коментує всі інші питання, окрім власне поїздки. Дуже точний підхід: якщо політик поїхав навіть в дуже важливе турне, життя і комунікація не припиняються, тому що комунікація – це не тільки відповіді на запити преси. Це безперервна робота над виконанням плану спілкування з суспільством, проактивна адвокація на користь інтересів свого відомства.

 

Брифінги в Держдепі і в Пентагоні відбуваються щодня. Не важливо, чи є якісь надзвичайно важливі новини, чи немає – питання у медіа можуть бути завжди. Прес-служба Пентагону ламає всі уявлення про те, як має комунікувати оборонне відомство. Всупереч очікуванням, це найвідкритіша федеральна структура у Вашингтоні. Тільки тут журналісти можуть пересуватися приміщенням без супроводу. Тільки тут акредитовані журналісти мають перепустки, які дозволяють пересуватися значною частиною Пентагону і, за словами співробітників прес-служби, «виловлювати спікерів у коридорах». В США зрозуміли, що набагато вигідніше підпустити суспільство та пресу максимально близько, аніж тратити купу часу, ресурсів і нервів на обмеження, контролювання і заборони.

 

Коли в уряді говоритимуть "комунікація" та матимуть на увазі не "інформування, а "залучення зацікавлених сторін до ухвалення та впровадження рішень" – тоді можна очікувати істотних зрушень у бік формування партнерських відносин між урядом та суспільством. Питання участі є ключовим для налагодження комунікації. Адже саме тут проявляється реальне ставлення уряду до суспільства. Якщо уряд приймає рішення закрито, без належного аналізу, керуючись незрозумілими мотиваціями, з порушенням процедур, а потім інформує про таке рішення суспільство – то тут проявляється зневажливе ставлення уряду до всіх, хто поза ним. Виходить, їм не треба розуміти, що відбувається, мати реальну можливість долучитися, їх інтереси та позиції уряд не цікавлять – потрібно лиш прийняти те, що уряд видав, або те, що уряд не видав нічого. Наразі уряд приймає рішення переважно саме так. Це і є головна причина проблем комунікації.

 

Для того, щоб підвищити ефективність комунікацій між урядом та суспільством Україні насамперед потрібна цілісна реформа урядової комунікації. Насправді це найбільш пріоритетна реформа, адже ефективна комунікація є необхідною складовою для успіху всіх інших реформ. Перші кроки вже були зроблені (аудит та інвентаризація). Після комплексного аналізу необхідно рухатись в наступних напрямах:

  • здійснити реінжирінг процесів, через які продукуються урядові рішення та їх комунікація;
  • запровадити стратегічне планування;
  • сформувати спроможність доносити єдині меседжі;
  • почати говорити з людьми людською мовою;
  • зливати у синергію зусилля урядових та позаурядових суспільних акторів;
  • запровадити вже існуючі у світі інновації тощо.

 

Прикладів інновацій в цій сфері більш ніж достатньо. Наприклад, Британський уряд замінив 1500 урядових сайтів одним порталом gov.uk [5]. Це не лише підвищило розуміння уряду громадянами, спростило доступ до його інформації та послуг, це ще й дозволило скоротити на 60% витрати з бюджету на сайти. Український уряд весь цей час рухався у зворотному напрямі: замість інтегрування сайтів – множив їх і, відповідно, збільшував витрати та заплутував людей.

 

Для більш швидкого процесу реформування країни, необхідно зрозуміти, що поки не буде забезпечено прийняття рішень в уряді відкрито, на підставі аналізу політики, після консультацій із зацікавленими сторонами, із дотриманням процедури – інші зусилля для покращення комунікації матимуть слабкий ефект. Так, проблему відчуження між урядом та суспільством визначають причини, які знаходяться не лише в уряді, а й в суспільстві. Проте лише уряд має можливість розпочати процес формування партнерських відносин. Саме уряд має зробити перший крок.

 

Висновки. Що вже зроблено і що ще належить зробити.

Як вже було зазначено, перші кроки на шляху реформування урядових комунікацій вже були зроблені. Крім комплексного аудиту державних структур, було зроблено наступне:

  • розроблена програма підготовки викладачів навчальної програми з комунікацій для державних службовців за підтримки Королівського інституту зі зв'язків з громадськістю (CIPR, Великобританія);
  • проаналізовані міжнародні словники і терміни для розробки єдиного українського словника комунікаційних термінів;
  • проведена конференція для обміну досвідом з міжнародними експертами для 170 державних фахівців з комунікацій;
  • проведена науково-практична конференція для обговорення з науковим співтовариством викликів і завдань процесу впровадження сучасних комунікацій в органах державної влади;
  • запущена розробка комплексного внутрішнього інформаційного ресурсу для інформаційних відділів міністерств.

 

Для обміну досвідом з міжнародними експертами та обговорення результатів аудиту, 3 листопада 2016 року була проведена комунікаційна конференція з гучною назвою #перемога [6]. Участь у заході взяли понад 170 представників центральних і регіональних органів виконавчої влади. Учасники отримали практичні рекомендації від колег з Великобританії, Латвії, Литви та Естонії і мали можливість відразу їх обробити на власних кейсах в групах. Розробки і зауваження учасників будуть використані при формуванні нової моделі комунікацій. Крім цього, спільно з Інститутом стратегічних досліджень проведено науково-практичну конференцію. Учасники ознайомилися з ключовими проблемами і досягненнями сфери державних комунікацій, які були виявлені в процесі аудиту. Результатом стане активне дослідження цих аспектів в наукових роботах, що дозволить сформувати сильну теоретичну основу нової моделі.

Наступними кроками в роботі над урядовими комунікаціями мають стати розробка та презентація нової моделі урядових комунікацій, розробка пропозицій змін до законодавчої бази, проведення стажування для прес-секретарів за кордоном, фіналізація розробки навчальної програми з комунікацій для державних службовців різних рівнів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Реформа урядових комунікацій - один з основних напрямків діяльності МІП. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mip.gov.ua/ru/news/1123.html
  2. Комунікаційний аудит. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.slideshare.net/CommReformGroup/audit-of-the-communication-resources?ref=http://mmr.ua/show/100_dney_na_puti_k_reformam
  3. Юрій Стець про реформування урядових комунікацій. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://censor.net.ua/news/390452/sredi_treh_osnovnyh_zadach_mininformpolitiki_na_2016_god_reforma_pravitelstvennyh_kommunikatsiyi_stets
  4. Уроки комунікацій від державних прес-служб США. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mmr.ua/show/storozhov_psi__abo_chomu_presa_ne_ma_buti_zruchnoyu
  5. "The Guardian" про gov.uk. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.theguardian.com/artanddesign/2013/apr/16/government-website-design-of-year
  6. Конференція #Перемога для прес-служб державних органів влади. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.mip.gov.ua/news/746.html

 

REFERENCES

1. Government communications reform – one of the main tasks of MIP. – Available at: http://mip.gov.ua/ru/news/1123.html

2. A communication audit. - Available at: https://www.slideshare.net/CommReformGroup/audit-of-the-communication-resources?ref=http://mmr.ua/show/100_dney_na_puti_k_reformam

3. Yuri Stec about reforming the government communications. - Available at: http://censor.net.ua/news/390452/sredi_treh_osnovnyh_zadach_mininformpolitiki_na_2016_god_reforma_pravitelstvennyh_kommunikatsiyi_stets

4. Communication Lessons from state press services of the United States. - Available at: http://mmr.ua/show/storozhov_psi__abo_chomu_presa_ne_ma_buti_zruchnoyu

5. "The Guardian" about gov.uk. - Available at: https://www.theguardian.com/artanddesign/2013/apr/16/government-website-design-of-year

6. The Conference # victory for press services of state authorities. - Available at: https://www.mip.gov.ua/news/746.html

 

 

 



Обновлен 26 дек 2017. Создан 20 дек 2017