КАФЕДРА @ UA

 

Ралко, Ангеліна. ВИБОРИ В США 2016 РОКУ: ВИБОРЧА КАМПАНІЯ ДОНАЛЬДА ТРАМПА І ГІЛЛАРІ КЛІНТОН // Матеріали ІІ-ї міжнародної студентської конференції «Політична праксеологія: менеджмент, комунікації, PR» / за ред. В.М. Бебика. – Київ: ВАПН, 2017.




 

ВИБОРИ В США 2016 РОКУ: ВИБОРЧА КАМПАНІЯ ДОНАЛЬДА ТРАМПА І ГІЛЛАРІ КЛІНТОН

 

Ралко, Ангеліна,

Вища школа міжнародних відносин і соціальних комунікацій в Хелмі (Польща, Хелм),

студентка,

lina.ralko@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

У статті описано виборчу кампанію в США у 2016 році, зокрема опис та аналіз кампаній двох найбільш успішних членів передвиборчої гонки – представника Республіканської Партії - Дональда Трампа та представника від Демократичної Партії - Гілларі Клінтон. Також розкрито механізм проведення виборів у США – один з найбільш заплутаних, але й найбільш ефективних щодо справедливості її результатів.

Ключові слова: вибори, виборча система, виборча кампанія, політична партія, Трамп, Клінтон.

 

 

UNITED STATES PRESIDENTIAL ELECTION OF 2016: PRESIDENTIAL CAMPAIGN OD DONALD TRUMP AND HILLARY CLINTON

 

Ralko, Anhelina

Chelm High School Of International Relations And Social Communication (Poland, Chelm),

student,

lina.ralko@gmail.com

 

SUMMARY

The article describes a presidential campaign in the USA in 2016, in particular a description and analysis of the most successful campaigns of two members of the election race - a representative of the Republican Party - Donald Trump and the representative of the Democratic Party - Hillary Clinton. Also the article reveals a mechanism of election in the US - one of the most complicated systems but also the most effective and fair in the result.

Key words: election, electoral system, election campaign, political party, Trump, Clinton.

 

 

8 листопада 2016 року відбулися президентські вибори у США і стали 58-ми виборами президента США. Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп отримав 306 голосів колегії при необхідних 270 та став 45-м президентом США.

 

Друга стаття Конституції США каже, що президентом США може стати кожен американський громадянин, вік якого не менше 35 років, який народився на території США і проживає на ній щонайменше 14 років. Обмеження термінів президентства, встановлене Двадцять другою поправкою до Конституції США, не дозволяло останньому президентові від Демократичної партії Бараку Обамі бути обраним на третій термін. Його каденція закінчилась 20 січня 2016 року о 12 годині за місцевим часом.

 

Громадяни Америки не безпосередньо обирають кандидата, а голосують опосередковано - за членів колегії виборців, яка складається з 538 представників від 50 штатів і столиці Вашингтона. Колегія обирає президента в залежності від результатів виборів у конкретному штаті. Кількість представників у колегії виборців є пропорційною до кількості населення штату. У разі перемоги кандидат забирає усі голоси цього штату. Небраска і Мен є винятком з цього правила - вони розподіляють голоси виборців відповідно до результатів всенародного голосування. Для того, щоб стати президентом, треба набрати 270 з 538 голосів.

 

На випадок, якщо голоси колегії виборців розділяться порівну між кандидатами у президенти, то переможця визначатимуть законодавці Палати представників. Але якщо і їм не вдасться визначити кандидатуру, то долю виборів вирішуватимуть у Сенаті. Ця система може здатися складною і заплутаною, але її розробники стверджують, що суть системи у тому, щоби гарантувати усім штатам рівне представництво на виборах і запобігти приходу до влади диктатора, адже у підсумку президентом США не обов'язково стає кандидат, який набирає найбільшу кількість голосів по країні.

 

Така система виборів змушує кандидатів не просто агітувати все населення Америки, а аналізувати конкретну ситуацію політичного ринку в кожному зі штатів. Професор Американського університету Куртіс Ґенґ каже, що намагаючись назбирати потрібну кількість колегіальних голосів, кандидати обирають різну стратегію: «Кожен кандидат починає з підрахунку голосів виборців у тих штатах, де він має найбільше шансів перемогти, а відтак у штатах, де він зазнає поразки».

 

Але є чимало штатів, де важко передбачити перемогу того чи іншого кандидата заздалегідь, тому вони активно працюють із виборцями. Стратег демократів Пітер Фен зазначає: «Доводиться робити надзвичайно важкий вибір, коли вирішуєш проводити кампанію – де саме її проводити, на що варто витрачати гроші, на чому краще зосередити зусилля, щоб отримати 50% плюс один голос, необхідні для перемоги». Президентська кампанія 2016 року відзначилась тим, що між кандидатами було неабияке протистояння саме в штатах, де їхні шанси були майже рівні - переважно малонаселені штати, що дають всього 5-7 електоральних голосів.

 

Інколи боротьба у цих штатах обертається скандалом, як, наприклад, під час виборів 2000-го року. Демократ Альберт Ґор переміг свого опонента Джорджа Буша за результатами всенародного голосування, однак у штаті Флорида результати виявилися надто подібними. Кілька тижнів з’ясовувалось, де і як перераховувати бюлетені. Урешті-решт кампанія Буша передала цю справу до Верховного суду, де перерахунок був зупинений, і голоси виборців Флориди віддали Бушу.

 

Подібна система виборів має істотний позитивний аспект - стійкість до маніпуляцій і фальсифікацій. Наприклад, якщо в якомусь зі штатів фальсифікують явку виборців до 100 %, подібна подія нічого не змінить у загальному підсумку. Можливо, саме тому ця система функціонує в США протягом століть.

 

Цікавою особливістю американських виборів є той факт, що вони завжди відбуваються у вівторок на початку листопада. Ця традиція має давнє історичне коріння: по-перше, США була країною фермерів, і на початку листопада врожай вже був зібраний, тому явка передбачалась максимальна, а вівторок обрали через те, що у неділю відбуваються релігійні служби, а понеділок відвели на дорогу до місця проведення виборів, адже раніше це було набагато складніше, ніж зараз. В Америці активізувався цілий рух, активісти якого називають голосування у вівторок застарілою традицією і агітують за перенесення виборів на вихідні дні.

 

Серія президентських праймеріз і кокусів відбулася в період з лютого по червень 2016 в усіх 50 штатах, окрузі Колумбія і на територіях США. Президентські праймеріз – процес непрямих виборів у США, який діє з 1842 року і проходить на рівні штатів. Виборці голосують за делегата на з'їзд політичної партії, який потім обирає кандидата в президенти від своєї партії. Зараз це більш розповсюджена форма виборів, ніж традиційні кокуси – закриті зібрання відділень політичних або законодавчих органів для обрання єдиного курсу розвитку до часу загального зібрання.

 

Від часу президентських виборів у США 1988 року американський мультимільярдер і медійна персона Дональд Трамп розглядався як потенційний кандидат на пост президента майже на всіх виборах. У жовтні 1999 року Трамп оголосив себе потенційним кандидатом в президенти від партії реформ, але зняв свою кандидатуру 14 лютого 2000 року. В 2004 році Трамп приєднався до демократів, відкрито підтримав Гілларі Клінтон, але вже в 2009 став членом Республіканської партії, де з початку 2011 року став відігравати головну роль. Опитування 2011 року показало, що Трамп – один з лідерів передвиборчої гонки, і вже в 2013 він допускав можливість своєї участі у президентських виборах у 2016 році.

 

Дональд Трамп 16 червня оголосив про свій намір балотуватися на посаду президента США від Республіканської партії. Йому протистояли 12 однопартійців, причому сам Трамп, за результатами опитування NBC News/Wall Street Journal, був на десятому місці в списку кандидатів серед республіканців. Дональд Трамп став кандидатом у президенти від Республіканської партії 19 липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Техасу Тедом Крузом, губернатором Огайо Джоном Кейсіком, сенатором від Флориди Марко Рубіо і кількома іншими кандидатами на республіканських праймеріз. Девіз його кампанії – «Повернемо Америці колишню велич!» Як це має відбутися, Трамп розповів у 45-хвилинній промові, в якій чітко висловив свою позицію стосовно найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики.

 

Кандидат вирізнився популістською позицією стосовно нелегальної міграції. На його думку, в США приїжджають найгірші з мексиканських мігрантів, які привозять з собою наркотики та вчиняють злочини на території Америки. Таку міграцію Дональд Трамп пообіцяв зупинити, побудувавши на кордоні з Мексикою «Велику стіну». Причому, за його словами, цей проект має бути реалізований на гроші самої Мексики.

 

Щодо охорони здоров`я, Трамп виступив за цілковите збереження функціонування програм «Медікер» (національна програма медичного страхування людей похилого віку та інвалідів) і «Медікейд» (програма медичної допомоги сім'ям, котрі опинилися за межею бідності), але пообіцяв скасувати програму «Обамакер» (реформа, яка полягає у введенні обов`язкового медичного страхування).

 

Щодо проблем безробіття, Трамп запропонував створення нових робочих місць шляхом повернення американського бізнесу з-за кордону. За його словами, введення високого мита на товари американських виробників, виготовлених за кордоном, змусить їх повернути виробництво на територію США. Також Трамп виступив за зміну торгівельних угод з Японією і Китаєм, причому останніх звинуватив у свідомому заниженні курсу юаня, що унеможливлює конкурентоздатність США з КНР. Окрім того, за словами політика, через якийсь час державний борг Америки може перетнути позначку в 20 трильйонів доларів. «Це точка неповернення. В цей момент ми станемо Грецією, яку просто неможливо врятувати. І ми теж скоро до цього дійдемо», - спрогнозував Трамп.

 

До числа передвиборчих обіцянок увійшло встановлення дружніх стосунків з Росією і її президентом Володимиром Путіним. 10 листопада 2015 року під час чергових дебатів серед кандидатів-республіканців Трамп підтримав воєнні операції Росії в Сирії. Хоча вже навесні 2016 року в своєму рекламному ролику політик висловив критику щодо лідера демократів – Гілларі Клінтон, заявивши про її неготовність до боротьби «з нашими найсерйознішими опонентами» в особі показаних у відео Путіна і терориста. Також Трамп закликав збивати російські літаки, що здійснюють небезпечні маневри поруч з американськими.

 

27 липня 2016 року Трамп заявив, що у випадку його обрання на пост президента США він розгляне питання визнання Криму російською територією і вже 31 липня додав, що жителі Криму хочуть бути частиною Росії, а не України. 2 серпня він заявив, що спроба повернути Крим Україні може спричинити третю світову війну, а питання, до території якої держави належить Крим, вже неактуальне, оскільки, за словами Трампа, Крим вже два роки перебуває у складі Росії. Ці заяви спричинили вкрай негативні настрої українського населення щодо кандидата від республіканців.

 

Передвиборча кампанія Трампа була широко охоплена більшістю популярних ЗМІ, що дозволило йому уникнути великих витрат (витрати на кампанію Трампа оцінюються як відносно невеликі й становлять 322 мільйони доларів, причому, за даними Reuters, левову частку становлять пожертви, а особисті витрати кандидата – це 66 мільйонів доларів). ЗМІ освітлювали промови Трампа щодо імміграції і безпеки кордонів, будівництва стіни на кордоні з Мексикою і про тимчасову заборону в`їзду мусульман на територію США. Деякі з висловлювань політика навіть спричинили мітинги, на деяких з них були зафіксовані випадки насилля проти протестувальників і жорстока поведінка з журналістами.

 

Після анонсу кампанії в Трамп-Тауері в Нью-Йорку Дональд Трамп одразу вирушив в інші штати напередодні республіканських праймеріз. Дебати в Айові для Трампа виявились невдалими: Тед Круз виявився першим в рейтингу при підрахунку голосів, оскільки отримав підтримку церкви. Трамп щодо цього пізніше висловився на своїй сторінці в Твіттері, що «люди голосували за Круза тому, що він шахрай».

 

Однак до травня 2016 року Трамп виграв праймерізи в багатьох штатах. Після його перемоги в Індіані Тед Круз і Джон Кейсік вибули з президентської гонки, що зробило Трампа єдиним кандидатом від Республіканської партії. Тоді ж стало відомо, що Трамп набрав 1238 голосів делегатів з 1237 необхідних для висунення кандидата в президенти США. Таким чином, він виграв праймеріз серед республіканців і автоматично став кандидатом у президенти від партії.

 

Колишня держсекретар і сенатор від штату Нью-Йорк Гілларі Клінтон стала кандидатом у президенти від Демократичної партії 26 липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Вермонту Берні Сандерсом. Клінтон — перша жінка-кандидат у президенти, висунута великою політичною партією.

 

Президентська кампанія Гілларі Клінтон почалась 12 квітня 2015 року після опублікування її офіційної заяви на своєму Youtube-каналі. Клінтон була 67-им держсекретарем США під час першої каденції Барака Обами (2009-2014). В 2001-2009 роках вона займала пост сенатора Нью-Йорка.  Кампанія 2016 року - вже друга в політичній кар`єрі Клінтон після виборів 2008 року, коли вона програла Бараку Обамі. Однак її кампанія насправді почалась ще раніше, завдяки проведенню незалежних програм Ready for Hillary i Priorities USA Action.

 

Інформаційна агенція «Ассошіейтед прес» назвала Клінтон найбільш вірогідним кандидатом у президенти від демократів після того, як 6 червня 2016 року вона здобула необхідне число делегатів включно із суперделегетами. Гілларі Клінтон була найбільш популярним кандидатом від Демократичної партії, але в ролі доволі серйозного супротивника виступив Берні Сандерс – сенатор від штату Вермонт, котрий став другим кандидатом у президенти від Демократичної партії. Про свій намір участі в виборах він оголосив 30 квітня 2015 року. Також у якості потенційного кандидата розглядали віце-президента Джо Байдена, але в жовтні 2015 року він відмовився від висунення своєї кандидатури. За результатами праймеріз Демократичної партії кандидатом стала Гілларі Клінтон, здобувши перемогу в 28 штатах, а також на усіх територіях і в окрузі Колумбія.

 

На посаду віце-президента США Клінтон обрала сенатора від штату Вермонт Тіма Кейна, про що заявила 22 липня 2016.

 

Серед передвиборчих обіцянок Клінтон у разі обрання президентом вона заявила про намір підтримати впровадження міграційної реформи, спряити подоланню нерівності доходів і захищати права середнього класу, а також продовжувати боротьбу з екстремізмом.

 

Щодо свого головного опонента в передвиборчій гонці Дональда Трампа, Клінтон висловилась, що йому бракує компетенції, щоб стати президентом США, а також стабільності, сили і мудрості. Вона назвала його загрозою для країни, демократії і економіки.

 

На початку кампанії опитування показували значну перевагу Гілларі Клінтон над Дональдом Трампом, різниця доходила навіть до кільканадцяти відсотків. Підніше ситуація змінилась, її перевага вже не була такою великою, але все ж Клінтон зберігала лідерство.

 

9 жовтня 2016 року виборча кампанія закінчилась і розпочався підрахунок голосів. Коли було зрозуміло, що Трамп набрав достатню для перемоги кількість колегіальних голосів, Клінтон особисто зателефонувала йому, щоб привітати з перемогою у виборах і визнати свою поразку. Сам же Трамп згодом у своїй промові сказав, що отримав дзвінок з вітанням, додавши, що Сполучені Штати мають бути вдячні Клінтон, враховуючи її заслуги перед країною.

 

За Гілларі Клінтон проголосувало 48,04% виборців, що є найвищим показником серед кандидатів і на 2,09% більше, ніж отримав Трамп. Однак 227 колегіальних голосів, які отримала Клінтон, було замало для перемоги. Це п`ятий випадок в історії США, коли кандидат набрав більше голосів виборців, але програв вибори через недостатню кількість колегіальних голосів. Така ситуація була на виборах 1824, 1876, 1888 та 2000 років.

 

Гілларі Клінтон публічно підтримували багато членів Демократичної Партії, зокрема, президент Барак Обама і віце-президент Джо Біден. Окрім того, 28 членів Республіканської партії відкрито оголосили свою підтримку Клінтон, зокрема, колишній заступник держсекретаря США Річард Армітідж, колишній губернатор Міннесоти Арні Карлсон, колишній представник президента Рональда Рейгана Дуг Елметс, конгресмени Річард Ханна і Леррі Лі Пресслер.

 

Кандидатуру Клінтон підтримали бізнесмени Уоррен Баффетт (генеральний директор Berkshire Hathaway), Тім Кук (генеральний директор Apple Inc), Девід Карп (засновник соцмережі Tumblr), Мег Уайтмен (генеральний директор Hewlett-Packard), Сьюзен Войчіцкі (генеральний директор YouTube). Клінтон користувалась популярністю серед значної кількість зірок – письменників, акторів та музикантів. Її кандидатуру підтримали Стівен Кінг, Стівен Спілберг, Крістіна Агілера, Мерая Кері, Леді Гага, Снуп Дог, Джордж Лукас та інші.

 

Щодо закордонних політиків, фавориткою виборів котрих була Гілларі Клінтон, то це тодішній президент Франції Франсуа Оланд, прем`єр-міністр Швеції Стефан Лофвен, прем`єр-міністр Італії Маттео Ренці, колишній президент Франції Ніколя Саркозі, колишній прем`єр-міністр Великобританії Тоні Блер, колишній президент Мексики Вінсенте Фокс, колишній прем`єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі.

 

У своїй промові 27 червня Клінтон виголосила, що дотримується «старомодної ідеї: якщо ти балотуєшся на пост президента, ти мусиш сказати, що хочеш зробити і як ти це робитимеш». Клінтон оголосила довгий список пропозицій стосовно поліпшення внутрішньої політики, хоча зміни, за її словами, кардинальними не будуть. Для реалізації заявлених цілей необхідна ґрунтовна підтримка і співпраця з Конгресом. Її зовнішня політика і бачення національної безпеки багато в чому базуються на поглядах її однопартійця Барака Обами, що ускладнює пошуки визначальних особливостей програми Клінтон.

 

Для сімей, дохід яких складає менше ніж $125 000 на рік, Клінтон запропонувала ввести безкоштовне навчання дітей у коледжах. Однак цей план дуже дорогий – країні це обійдеться в $350 млрд протягом 10 років. Витрати вона планує покрити шляхом закриття податкових лазівок для багатих американців. Окрім фінансового бар`єру, Клінтон доведеться подолати політичну опозицію в Конгресі і серед органів державного управління. Крім того, необхідно з'ясувати, як це буде діяти в кожній окремій школі, що буде величезною проблемою, як сказав Бармак Нашеріан, аналітик Американської Асоціації Державних Коледжів та Університетів.

 

На відміну від Трампа, який висловився за боротьбу з мексиканськими мігрантами і спорудження Великої Стіни, Клінтон пообіцяла у разі обрання її президентом наполягати на введенні масштабної імміграційної реформи,  - пакет, до якого входить шлях мігрантів до громадянства, збільшуючи показник імміграції і лібералізацію майбутньої імміграції.

 

Також Гілларі Клінтон пообіцяла продовжити боротися за рівну оплату праці для чоловіків і жінок. Ще на посаді сенатора в 2007 році Клінтон представила законопроект про боротьбу з дискримінацією в оплаті праці. Професор економіки Жан Кіммел з Університету Західного Мічигану стверджує, що це може мати значення для людей, які відчувають незаконну дискримінацію в оплаті праці, але реформа не вирішить цю проблему повністю.

 

Це явище відбувається через численні фактори, в тому числі залежно від освіти, роду занять і нерівного поділу домашньої праці,  роль у вихованні дітей, тому це не тільки проблема нерівної оплати за однакову працю. Окрім того, вона пообіцяла підвищити ставку за годину від $7,25 до $12 на всій території США. До речі, у своїй кампанії інший кандидат від демократичної партії Берні Сандерс відзначився гучними заявами про підняття ставки до $15 за годину, що, на думку економістів, практично нереально. Знову ж таки, підвищення заробітної плати потребує дій з боку Конгресу.

 

Оскільки Клінтон у виборах перш за все розраховувала на підтримку середнього класу, вона пообіцяла не підвищувати податки для представників середнього класу, хоч і неодноразово планувала збільшити податкові надходження. Однак, на її думку, це має відбутися перш за все завдяки підвищенню податкової ставки для особливо багатих громадян, чий дохід за рік становить 5 мільйонів доларів і більше.

 

Виборча кампанія не обійшлась і без скандалів. В липні 2016 року організація WikiLeaks оприлюднила 20 тисяч електронних листів Народного Комітету Демократичної Партії, з яких випливало, що під час праймеріз ключові члени комітету таємно підтримували кандидатуру Клінтон. В листах є дискусії щодо того, як невигідно представити Берні Сандерса в мас-медіа і використати той факт, що він є атеїстом (хоча сам Сандерс стверджує, що вірить в Бога).

 

Гілларі Клінтон звинуватила російський уряд в оприлюдненні листів на підтримку кандидатури Трампа. Тогочасний президент США Барак Обама теж підтвердив можливість таємного втручання Росії в американські вибори. Хоча міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заперечив факт причетності Росії до оприлюднення листів.

 

В жовтні WikiLeaks опублікував нові листи, було оприлюднено листування Клінтон з багатьма провідними американськими ЗМІ, деякі з яких свідомо освітлювали кампанію в вигідному для неї світлі. Зокрема, кореспондент New York Times завчасно вислав Клінтон текст інтерв`ю, тим самим надавши можливість кандидату відкоригувати його. Окрім того, редактор Boston Globe запропонував розмістити в газеті статтю, написану одним із членів штабу Клінтон. Стаття мала з`явитися разом з новиною про її приїзд у штат і посприяти позитивному настрою громадськості щодо цієї події. Також в одному з опублікованих листів кореспондент однієї з провідних телерадіокомпаній світу CNN завчасно попередила Клінтон про питання від глядачів, відповіді на які можуть стати проблематичними для кандидатки, зокрема, питання про смертну кару.

 

За результатом виборів, які відбулися 8 листопада 2016 року, Дональд Трамп був обраний 45-м президентом США. Варто зазначити, що перемога Трампа спричинила масові протести проти результатів виборів. Мітинги відбулися в Нью-Йорку, Портленді (штат Орегон), Лос-Анджелесі, Окленді (Каліфорнія), Філадельфії (Пенсильванія), Денвері (Колорадо), Міннеаполісі (Міннесота), де більшість громадян голосувала за представницю Демократичної партії.

 

На думку політологів, перемога Трампа – продовження світової тенденції невдоволення нинішньою ситуацією і діями політиків (для прикладу, Brexit на невдалий референдум в Італії).

 

Його перемозі дуже посприяли чутки про хворобу Клінтон і провали Демократичної партії у зовнішній та внутрішній політиці. Слід зазначити, що політичний маркетинг у кампанії Трампа спрацював дуже результативно. В цілому політичний маркетинг в США відрізняється від європейського тим, що відштовхується від кандидата як від товару. Стратегія полягала в тому, щоб визначити і донести до громадськості особисті якості кандидата, його політичні та філософські погляди.

 

Численні опитування допомогли створити образ типового виборця, що голосував за Трампа. За даними інформаційної агенції RT, це білий неодружений чоловік, приблизно 50-60 років, переважно без вищої освіти, доволі часто це бізнесмен, щодо релігії – протестант. Цікавий факт: 58% бізнесменів південних штатів проголосували саме за Трампа.

 

За тими ж даними RT, середньостатистичний електорат його суперниці Гілларі Клінтон – це жінка 25-40 років з латиноамериканським корінням, котра має вищу освіту, заміжня католичка, яка має одну дитину. На думку Detroit Free Press, однією з причин перемоги Трампа була теж надмірна самовпевненість Клінтон, яка не відвідала Вісконсин напередодні виборів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Election results 2016 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://edition.cnn.com/election/results
  2. With the New York Presidential Primary, the Circus Is Coming Home [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.nytimes.com/2016/03/30/us/politics/new-york-primary.html?_r=0
  3. Hillary Clinton`s top 10 campaign promises [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.politifact.com/truth-o-meter/article/2016/jul/22/hillary-clintons-top-10-campaign-promises/
  4. Donuld Trump and the long tradition of American Populism [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsweek.com/donald-trump-populism-365052
  5. Про складність механізму виборчої системи США [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://ukrainian.voanews.com/a/a-49-2008-11-04-voa3-86909977/222972.html
  6. Вибори президента США: шестеро «друзів України» й один Трамп [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/02/22/7045228/
  7. Маркетинг виборчої кампанії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stud.com.ua/57047/politologiya/marketing_viborchoyi_kampaniyi
  8. Президентська кампанія у США розпочалася для Гілларі Клінтон зі скандалів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tsn.ua/svit/prezidentska-kampaniya-u-ssha-rozpochalasya-dlya-gillari-klinton-zi-skandaliv-423762.html

 

REFERENCES:

1.Election results 2016. - Available at: http://edition.cnn.com/election/results

2. With the New York Presidential Primary, the Circus Is Comming Home. - Available at: https://www.nytimes.com/2016/03/30/us/politics/new-york-primary.html?_r=0

3. Hillary Clinton`s top 10 campaign promises. - Available at: http://www.politifact.com/truth-o-meter/article/2016/jul/22/hillary-clintons-top-10- campaign-promises /

4. Donuld Trump and the long tradition of American Populism. - Available at: http://www.newsweek.com/donald-trump-populism-365052

5. About a complexity of the mechanism of the US electoral system. - Available at: http://ukrainian.voanews.com/a/a-49-2008-11-04-voa3-86909977/222972.html

6. Election of the President of the United States: six "Friends of Ukraine" and one Trump. -  Available at: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/02/22/7045228/

7. Marketing of the election campaign. - Available at: http://stud.com.ua/57047/politologiya/marketing_viborchoyi_kampaniyi

8. Presidential campaign in the United States began with scandals for Hillary Clinton. – Available at: https://tsn.ua/svit/prezidentska-kampaniya-u-ssha-rozpochalasya-dlya-gillari-klinton-zi-skandaliv- 423762.html



Обновлен 26 дек 2017. Создан 20 дек 2017