КАФЕДРА @ UA

 

Ткач, В. Терористичні загрози Україні: актуалізація з початку російської агресії // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 15-19.




Ткач, В. Терористичні загрози Україні: актуалізація з початку російської агресії // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 15-19.

 

 

ТЕРОРИСТИЧНІ ЗАГРОЗИ УКРАЇНІ: АКТУАЛІЗАЦІЯ З ПОЧАТКУ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

 

Ткач, Володимир,

кандидат політичних наук,

старший науковий співробітник,

tkach_volodymyr@ukr.net

 

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено комплексному аналізу актуальних проблем сучасного тероризму. Досліджено характерні риси міжнародного тероризму, визначено актуальні виклики та загрози для України, розглянуто наукові розробки з питань протидії тероризму в контексті проблем міжнародної та національної безпеки. Акцентовано увагу на те, що сьогодні для України найімовірнішими та найнебезпечнішими є виклики й потенційні загрози, спричинені міжнародно-державним тероризмом з боку Російської Федерації, а також на високу ймовірність поповнення соціальної бази тероризму за рахунок деяких колишніх учасників воєнних конфліктів і бойових дій, які перебувають у стані «посттравматичного синдрому». У статті визначено першочергові системні заходи із запобігання тероризму в Україні та запропоновано надалі розвивати систему забезпечення антитерористичної безпеки, яка відповідала б стандартам провідних держав світу, а також створити дієвий механізм запобігання, реагування та протидії терористичним загрозам, життю і здоров’ю громадян України, установам і об’єктам державної власності України за її межами. 

Ключові слова: тероризм, тенденції, характерні риси, виклики, загрози. 

 

 

THE TERRORIST THREAT TO UKRAINE: UPDATE FROM THE BEGINNING OF THE RUSSIAN AGGRESSION

 

Tkach, Volodymyr,

PhD (Political Sciences),

Senior Research Fellow,

tkach_volodymyr@ukr.net

 

SUMMARY

The article researches current issues connected with terrorism. It also distinguishes some particular features of international terrorism, and current challenges and threats posed to Ukraine. It analyzes scientific papers on combating terrorism as a part of international and national security goals. The particular features of international terrorism at the current stage, external and internal factors are enumerated. It is underlined that the most probable and dangerous challengers and potential threats posed to Ukraine are caused by the Russian Federation’s international state-sponsored terrorism. And we warn of the high probability of the terrorist social network enlargement by enrolling former participants of war conflicts and military operations, who suffer from posttraumatic syndrome. We indicate the primary countermeasures to terrorism in Ukraine and suggest further development of the counter-terrorism security system that would meet the standards of world leading countries. The suggested creation of a powerful means of prevention, response and counteraction to terrorist threats would protect health and lives of Ukrainian citizens, national state institutions and establishments within and beyond the borders of the country.

Keywords: terrorism, particular features, challenges, threats. 

 

 

До 2014 року Україну зараховували до країн з найменшим ризиком реалізації викликів і потенційних загроз, спричинених міжнародним тероризмом, а тероризм як соціальне явище в нашій державі мав вияви, характерні для початкової стадії його розвитку. Проте з початку російської агресії та анексії Криму, а також безпосередньої участі збройних формувань РФ у терористичній діяльності, у прямому керівництві незаконними збройними формуваннями на Донбасі, у масштабному озброєнні й підготовці терористів ситуація в Україні докорінно змінилася.

 

Підтвердженням цього можуть слугувати вибухи та вбивства з використанням вогнепальної зброї, що трапилися в зоні АТО, Одеській, Херсонській, Харківській та інших областях України, а також майже щоденні повідомлення прес-служб СБ, Держприкордонслужби та МВС України про виявлені на території нашої держави сховища (так звані “закладки”) з вибухівкою, зброєю та боєприпасами.

 

Спецоперації спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, що здійснювалися протягом останніх років і продовжують здійснюватись проти нашої країни, стали каталізаторами, які посилили зовнішні й внутрішні чинники терористичних виявів в Україні.

 

До зовнішніх чинників належать:

– геополітичне становище України на стику сфер впливу Росії, Заходу, США, Туреччини і країн мусульманського світу;

– терористична діяльність російсько-терористичних найманців і диверсійно-розвідувальних груп Збройних сил РФ у зоні АТО та прилеглих до неї областях України;

– масштабні незаконні постачання з боку РФ майже всіх видів зброї до деяких окупованих нею районів Донецької і Луганської областей;

– потужна інформаційна війна РФ проти України, використання всіх засобів спецпропаганди (несилових інструментів розв’язання політичних і воєнних завдань) з метою цілеспрямованого інформаційно-психологічного впливу на населення нашої держави;

– ухвалення Україною рішень із чутливих питань міжнародної політики, які можуть суперечити позиції країн мусульманського світу;

– існування міграційних потоків через Україну з терористично небезпечних регіонів, зокрема Іраку, Сирії, Лівії, Афганістану, Пакистану, Таджикистану, Індії та інших.

 

Серед внутрішніх чинників терогенності слід виокремити:

– криміналізацію та корумпованість усіх галузей суспільства;

– поєднання кримінальної та терористичної діяльності, що виявляється в залученні представників криміналітету як виконавців терактів та найманців під час військової агресії РФ;

– поширення незаконного обігу зброї в Україні з початку 2014 р.;

– соціально-економічне розшарування та соціальне невдоволення більше ніж 83% населення держави, яке перебуває за межею прожиткового мінімуму;

– неефективність правоохоронної та судової систем влади;

– внутрішньополітичну нестабільність, спроби посилити протистояння західного і східного регіонів України, розігрівання “сепаратистських настроїв”;

– високу ймовірність поповнення соціальної бази тероризму за рахунок деяких колишніх учасників воєнних конфліктів і бойових дій, які перебувають у стані “посттравматичного синдрому”;

– присутність в Україні прихильників міжнародних ісламістських терористичних та релігійно-екстремістських організацій, посилення фундаменталістського впливу на окремих осіб, які сповідують ідеологію релігійно-екстремістських організацій;

– наявність в Україні дипломатичних представництв та установ іноземних держав, які беруть активну участь в антитерористичних операціях на територіях Іраку, Сирії та Афганістану.

 

Цілком очевидно, що розроблення ефективних заходів із запобігання тероризму в Україні є нагальним питанням державної політики. Нинішня антитерористична політика України передбачає впровадження механізму, що поєднує сукупність політичних, правових, організаційних, інформаційних, соціальних, контррозвідувальних, розвідувальних, оперативно-розшукових, режимних, фінансових та інших заходів і окрему організаційну систему, до якої органи державної влади й управління залучаються відповідно до нормативних-правових актів, а громадські організації – на умовах заохочення і сприяння.

Слід зазначити, що в Україні впродовж останніх років на законодавчому рівні в цілому сформовано систему забезпечення антитерористичної безпеки, яка дає змогу організувати роботу з відвернення й припинення терористичних актів, запобігання кризовим ситуаціям та відповідає стандартам провідних держав світу.

 

На нашу думку, з метою реалізації антитерористичної політики наша держава повинна:

– надалі активно підтримувати заходи світової спільноти в боротьбі з цим явищем, дотримуватися взятих на себе зобов’язань, сприяти тісній співпраці спеціальних органів з подібними структурами інших країн, уніфікувати законодавчу базу на основі міжнародних норм, обрати принципову позицію засудження будь-яких форм тероризму, навіть якщо є виправдувальні мотиви;

– посилити інформаційний обмін та співпрацю вітчизняних силових відомств (МО України, СБУ, СЗРУ, МВС України, Генеральної прокуратури, АДПСУ та ін.), що беруть участь у боротьбі з тероризмом, для підвищення ефективності їхньої взаємодії та координації під час проведення спільних контр- і антитерористичних операцій;

– активізувати роботу з реалізації норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції”, який набув чинності 5 травня 2011 р., що насамперед стосуються створення належних правових засад посилення боротьби з нелегальною міграцією, поліпшення управління міграційними процесами, посилення юридичної відповідальності за правопорушення в цій сфері, посилення юридичної відповідальності як іноземців, так і громадян України за порушення міграційного законодавства;

– особливу увагу доцільно приділяти профілактичній роботі, яка повинна відбуватися на різних рівнях:

  •  політичному – нейтралізація передумов, що посилюють загрозу тероризму, коригування, відповідно до ситуації, політико-правового поля;
  •  економічному – розроблення механізмів реалізації затверджених економічних програм, фінансування спеціальних програм боротьби зі злочинністю, підвищення життєвого рівня населення, організація і контроль за реалізацією заходів з унеможливлення фінансування тероризму;
  •  соціальному – формування в суспільстві об’єктивних і точних уявлень про реальні можливості тероризму, віри в принципову непоступливість держави щодо шантажу з боку терористів, запровадження сучасних освітніх програм і педагогічних технологій, спрямованих на виховання дітей і молоді України на засадах національної свідомості, міжнаціональної толерантності, правового світогляду на нетерпимості до тероризму;
  •  індивідуальному – адресний профілактичний вплив, що містить у собі правовий, ідеологічний, інтернаціональний, патріотичний аспекти.

Серед першочергових системних заходів також можна визначити:

– мінімізацію соціально-економічних та корупційних чинників терогенного характеру;

– створення системи соціально-психологічної реабілітації та адаптації осіб, які потерпають від “повоєнного посттравматичного синдрому”;

– упровадження системи захисту вразливих з диверсійно-терористичного погляду об’єктів;

– посилення антикримінального складника протидії терористичній та сепаратистській діяльності;

– реформування системи аналітичного забезпечення антитерористичної діяльності, упровадження європейських моделей підготовки кадрів у цій сфері;

– розроблення й упровадження на державному рівні системи професійної та ефективної протидії спецпропаганді РФ проти України;

– удосконалення системи міжнародного співробітництва, інтеграцію української безпекової системи з європейським простором безпеки та юстиції тощо.

 

Потрібно надалі розвивати систему забезпечення антитерористичної безпеки, яка б відповідала б стандартам провідних держав світу, а також створити дієвий механізм запобігання, реагування та протидії терористичним загрозам, життю і здоров’ю громадян України, установам і об’єктам державної власності України за її межами.

 

Висновки. Починаючи з 2014 року для України зросла актуальність викликів і потенційних загроз, спричинених міжнародним тероризмом, що зумовлено терористичною діяльністю російсько-терористичних найманців та диверсійно-розвідувальних груп Збройних сил РФ у зоні АТО та прилеглих до неї областях України, розширенням політичних, економічних, гуманітарних та культурних зв’язків України з країнами світу, де тривають збройні конфлікти, участю українського військового контингенту в миротворчих операціях, перебуванням в нашій країні понад 100 тисяч іноземців з країн Близького Сходу, Південно-Східної і Центральної Азії, Північної Африки, нестабільністю соціально-політичної ситуації в державі тощо.

 

Нагальним вбачається і надалі розвивати систему забезпечення антитерористичної безпеки, яка б відповідала б стандартам провідних держав світу, а також створити дієвий механізм запобігання, реагування та протидії терористичним загрозам, життю і здоров’ю громадян України, установам і об’єктам державної власності України за її межами.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Горбулін В.П. "Гібридна війна" як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу / В.П. Горбулін II Стратегічні пріоритети. - 2014. - № 4 (33). - С. 5-12.
  2. Отчет Национального совета по разведке США [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nationalsecurity.ru/library/00016 future.htm.
  3. Семикін М. В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: [кримінально-правове дослідження] / М. В. Семикін. – X. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 145 с.
  4. Протидія терористичній діяльності (Кримінально-правові аспекти) / [О. В. Шамара, О. Ф. Бантишев, Р. Л. Чорний]. – К. : НА СБУ, 2011. – 159 с.
  5. Baran, Zeyno. Fighting the War of Ideas / Baran, Zeyno // Foreign Affairs. – 2005. – Vol. 84. – Iss. 6. – November/December.

 

REFERENCES:

  1. Gorbulin V. P. "Hybrid warfare" as a key instrument of Russian geostrategy revenge / W. P. Gorbulin // Strategic priorities. - 2014. - № 4 (33). - S. 5-12.
  2.  A report by the National intelligence Council of the USA " [online]. – Mode of access: http://www.nationalsecurity.ru/library/00016 future.htm.
  3. Semykin, N. V. Creation of terrorist group or terrorist organization: [criminal investigation] / M. V. Semikin. – Kharkiv : National University of Internal Affairs, 2003. – 145 C.
  4.  Countering terrorist activity (Criminal and legal aspects) / [Shamara A.V., A. F.,      Bantishev, G. L. Shorny]. – K. : NA the SSU, 2011. – 159 p.
  5.  Baran, Zeyno. Fighting the War of Ideas / Baran, Zeyno // Foreign Affairs. – 2005. – Vol. 84. – Iss. 6. – November/December.


Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016