КАФЕДРА @ UA

 

Дмитренко, М. Ідеологічне підгрунтя політичного конфлікту // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 26-29.




Дмитренко, М. Ідеологічне підгрунтя політичного конфлікту // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 26-29. 


 

ІДЕОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ

 

Дмитренко, Микола,

доктор політичних наук, професор, 

 

АНОТАЦІЯ

У статті розкривається роль ідеології у виникненні різнопланових політичних конфліктів та їх особливості в сучасній Україні.

Відомо, що ідеологія як система форм суспільної свідомості є відбиттям сторін духовного життя суспільства, що відображає характер суспільних зв’язків із формами діяльності та мислення. Вона володіє поширеним впливом на свідомість людей і може використовуватися як засіб маніпулювання поведінкою мас, здійснювати поширення ідей в інтересах певних політичних або інших суспільних груп. Вивчення спонукальних причин конфліктів є одним із головних завдань політології, забезпечення соціальна-політичної стабільності всередині країни та на міжнародній арені.

Ключові слова: ідеологія, партійна ідеологія, політичні конфлікти, правова держава, конфлікт інтересів.

 

 

IDEOLOGICAL SOIL OF POLITICAL CONFLICT

 

Dmytrenko, Mykola,

doctor of political sciences, professor, 

mdmytren@gmail.com 

 

SUMMARY

In the article the role of ideology opens up in the origin of scalene political conflicts and their feature in modern Ukraine.

It is known that ideology as system of forms of public consciousness is removing of parties of spiritual life of society that represents character of public connections with the forms of activity and thinking. She owns widespread influence on consciousness of people and can be used as means of manipulation of the masses behavior, to carry out distribution of ideas in interests certain political or other community groups. A study of the main incentives of conflicts is one of main tasks to political science, providing of social and political stability up country and in the international arena.

Keywords: ideology, party ideology, political conflicts, legal state, conflict of interests.

 

 

У сучасній Україні характер політичного конфлікту визначається особливостями у першу чергу ідеологічних конфліктів. Політичне суспільство України є специфічним поєднанням елементів напівдемократичної та напівтоталітарної системи західноєвропейського буржуазного типу, а основні суперечності політичного життя полягають у конфліктах: між владою та опозиційними партіями, між гілками влади, між новою та старою елітами, між партіями та рухами тощо. Вагомим чинником конфліктогенної ситуації в Україні є конкуренція між регіональними, політичними і фінансово-промисловими елітами за здійснення впливу на прийняття рішень центром.

Особливу увагу слід звернути на політичні конфлікти в українському суспільстві, які виникли під час проведення президентських виборів 2004 р. та з приводу відмови української влади від підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом 2013 р. Але якщо у 2004 р. масові порушення виборчого законодавства призвели до зростання політичної напруги в суспільстві, проведення третього туру голосування, та серйозних нестабільності в країні, то відмова влади від підписання угоди про асоціацію з ЄС у 2013 р. викликали в суспільстві настрої щодо повалення політичного режиму.

Особливістю політичних конфліктів у сучасній Україні є те, що вони відбуваються в середовищі самої влади. Триває боротьба за володіння реальними її важелями. Серед політичних конфліктів важливу роль відіграють суперечності на національній основі. За оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, національна політика України протягом останніх років була привабливою для багатьох, зокрема сусідніх, країн як така, що забезпечувала належний спокій в державі, хоча нерозв'язаних питань залишилося чимало.

Одним із факторів, що обумовлює виникнення конфліктних ситуацій у сфері політики, є сукупність причин, пов`язаних з процесами ідентифікації громадян, усвідомлення ними своєї приналежності до політичних, соціальних, етнонаціональних, релігійних, субкультурних спільнот, чим обумовлюється істотна розбіжність у розумінні ними свого місця і ролі в соціальній і політичній системі суспільства. Таке роздроблення ідентифікацій призводить до розщеплювання раніше об`єднуючих людей, цінностей та інтересів на приватні, викликає розбіжність і зіставлення інтересів однієї соціальної, національної групи інтересам інших груп [1].

Так американський політолог Ф. Фукуяма застерігав: «Якщо українці як і раніше визначатимуть права громадянства і свою політику в галузі освіти у тих толерантних термінах, які вони з самого початку обрали, користуючись для визначення національності територіальним принципом, що надає громадянські права всім, хто живе в межах України, тоді їхня країна зможе подолати всі проблеми. Якщо ж, навпаки, Україна робитиме наголос на мові або інших аспектах етнокультурних характеристик при визначенні громадянства чи інших прав громадян, я думаю, ця країна вибухне зсередини, оскільки росіяни та інші національні меншини вчинять бунт проти переважних прав етнічних українців» [2].

До найбільш конфліктогенних чинників у цій сфері життєдіяльності українського суспільства можна віднести пропорційність участі етнічних спільнот в політичному житті українського суспільства. Переважна більшість інших народностей в Україні розселена дисперсно і не має чітко визначених етнічних меж, а це, на думку етнополітологів, також створює додаткові причини для виникнення конфліктів і труднощі в їх вирішенні.

На шляху відродження України серйозні перешкоди становлять і міжконфесійні конфлікти, насамперед,  всередині православ’я (на УПЦ МП і УПЦ КП), основною причиною якого є неоднакова реакція на національне відродження й темпи українізації церкви. Цей релігійний конфлікт має багатоплановий характер і проявляється як на політичному, так і на богословсько-ієрархічному та побутовому рівнях.

Міжцерковний конфлікт на побутовому рівні знаходить вияв у нетерпимості віруючих різних конфесій одна до одної. що призводить до порушення громадського спокою, створює напругу в певному регіоні або в державі чи навіть у міждержавних відносинах.

В цілому політичні конфлікти відіграють у житті суспільства позитивну роль, оскільки спонукають соціальні відносини до мобільності, гнучкості, є пересторогою на шляху до їх застою, однак сьогодні не викликає сумніву й те, що вони повинні регулюватися і вирішуватися цивілізованими методами.

Великі надії покладалися на декларацію рішучих дій нової влади, що прийшла після «Революції гідності» 2014 р., щодо боротьби з корупцією та тінізацією економіки. Проте брак політичної волі до реформ, професіоналізму й відсутність «довгострокової політики конверсії тіньових капіталів некримінального походження з максимальним збереженням нагромадженого у цьому секторі позитивного, технологічного, організаційного, фінансового та людського потенціалів» не дозволили викоренити ці негативні явища [3].

В умовах сьогодення можна говорити про цілу низку причин, які ускладнюють управління країною, гальмують її розвиток та провокують конфлікти: неефективність виконавчої та інших гілок влади, що породжує наступні проблеми: політичні й економічні кризи, масовий виїзд українців за кордон, корупція та хабарництво, розвал науки, занепад культури та проблеми освіти, недієвість законів, проблеми підготовки нових управлінців, криміналізація владних структур та інше.

Головним, на нашу думку, запобіжним механізмом попередження руйнівних конфліктів може бути становлення в Україні правової держави. В іншому випадку, заклики і установки про створення правової держави, неминуче залишаться нереалізованими, Ідея правової держави є ідея взаємокерування громадянського суспільства і держави, що передбачає руйнування монополії держави на владу з одночасною зміною співвідношення свободи держави й суспільства на користь останнього й окремої особи.

Важливими умовами і передумовами формування правової держави і громадянського суспільства в Україні є створення внутрішньо єдиного, несуперечливого законодавства. Окрім того, варто відзначити, що в концепціях розвитку України базові ідеологеми поєднуються з реальними інтересами певних соціальних груп людей, а соціально-економічна й політична ситуація в Україні значною мірою сприяє конфліктному сценарію розвитку подій. Тому для запобігання соціально-політичних та інших конфліктів, потрібно зменшувати розрив у доходах між невеликою часткою багатих і переважною більшістю бідного населення.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Доминик Кола. Политическая социология. Пер. с фр. - М., Изд-во «Весь мир», 2001. – 346 с.
  2. Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. — К, 1994. – 405 с.
  3. Долженков О. Тіньовий аспект політичного процесу в Україні: феномен адміністративно-економічних кланів / О.Долженков // Людина і політика. – 2000. – №2. – С.2–6.

 

REFERENCES:

  1. Dominique, Кола (2001). Political sociology. Moscow, Publishing house  «Whole world», 346 p.
  2. Bekeshkina, І. (1994). Science about conflicts going near a modern situation in Ukraine.  Кyiv, 405 p.
  3. Dolgenkov, О. (2000). The Shadow aspect of political process in Ukraine: the phenomenon of administratively-economic clans. Man and policy. №2. P. 2-6.

 

 

 

 



Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016