КАФЕДРА @ UA

 

Мякушко, Н. МВФ і соціальна політика в Україні // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 30-32.




Мякушко, Н. МВФ і соціальна політика в Україні // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 30-32.

 

МВФ І СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ

 

Мякушко, Надія,

Університет "Україна" )Україна, Київ),

Полтавський інститут економіки і права,

директор,

MyakushkoNadiya@i.ua

АНОТАЦІЯ

Ця стаття присвячена питанню діяльності міжнародного валютного фонду в галузі соціальної політики. Автором розкритий досвід діяльності  міжнародного валютного фонду та його перспективи в Україні. 

Ключові слова: міжнародний валютний фонд, пенсійна реформа, фінансова криза, дефолт.

 

 

IMF AND SOCIAL POLICY IN UKRAINE 

 

Мjakushko, Nadiya,

"Ukraine" University (Ukraine, Kyiv),

Poltava institute of economy and law,

Director,

 

MyakushkoNadiya@i.ua


SUMMARY

This article deals with the issue of the International Monetary Fund activities in the field of social policy. The author discovers the experience of the International Monetary Fund and its prospects in Ukraine.

Key words: International Monetary Fund, pension reform, financial crisis, default.

 

 

В процесах глобалізації одним із найважливіших акторів світогосподарських зв'язків виступає Міжнародний валютний фонд (МВФ), діяльність якого суттєво впливає на соціальну політику країн, котрі користуються кредитно-фінансовими ресурсами цієї впливової міжнародної організації.


Для кращого розуміння здійснення відносин між країнами-реципієнтами кредитів варто ознайомитися з основними механізмами кредитування від МВФ, які умовно називаються наступним чином:


·       «Резервна частка» («Reserve Tranche»), яку країна може отримати в МВФ в межах 25 % квоти;

·        «Кредитні частки» («Credit Tranches»), які країна може отримати понад розмір резервної частки, котрі поділяються на чотири кредитні частки або які становлять по 25 % квоти;

·       «Кредити стенд-бай» («Stand-by Arrangements»), які гарантують країні (при умові дотримання обумовлених в угоді умов) безперешкодне отримування від МВФ іноземної валюти в обмін на національну;

·        «Розширене кредитування» («Extended Fund Facility»), яке доповнює резервну і кредитні частки і призначене для надання кредитів на більш тривалий період і в більших розмірах по відношенню до квот, ніж у рамках звичайних кредитних часток [1].


Україна вступила МВФ у 1992 р. і в даний час має свою квоту у Фонді, яка дорівнює 1 млрд. 372 млн. СПЗ. З 1994 р. вона здійснює співпрацю з МВФ за програмами «Системна трансформаційна політика» (STF - Systemic Transformation Facility), «Stand-by» та «Механізм розширеного фінансування» (EFF - Extended Fund Facility).

Ці кошти в основному направлялися на фінансування дефіцитів платіжного і торговельного балансів, погашення зовнішніх боргових зобов'язань уряду України та формування валютних резервів. Протягом цього періоду Україна отримала понад 20 млрд дол. кредитів МВФ.


Показово, що внутрішньополітична ситуація в Україні призвела до зміни «правил гри» МВФ, який до «Української Революції гідності» і російської агресії проти України надавав кредити країнам лише за соціально-економічними ознаками.


В нашому випадку МВФ, вперше за історію своєї діяльності (з 1945 р.), не тільки подовжив, але й значно розширив програму співпраці з Україною, незважаючи на внутрішній збройний конфлікт, і тривалу російсько-українську війну.

11 березня 2015 р. Рада Директорів МВФ прийняла рішення про відкриття лінії розширеного кредитування на 4 роки обсягом понад сімнадцять млрд. доларів і в перший транш Уряд України отримав у своє розпорядження п’ять млрд. доларів кредиту МВФ [2].


На відміну від інших країн-реципієнтів кредитно-фінансових ресурсів МВФ, ніколи раніше ці кредити не мали такого вагомого впливу на формування соціальної політики України, як в сучасних умовах.

«Шокова терапія», викликана виконанням умов надання кредитів МВФ, в кожному суспільстві є непопулярною і погіршення соціальних стандартів життя пересічного громадянина має чимось компенсуватися.


Якщо такі реформи тривають недовго (1-2 роки) і декларують наступне покращення рівня життя людей, тоді соціальна політика уряду находить розуміння у більшості громадян. Наприклад, в Польщі, Чехії, Румунії, Греції наслідком таких реформ стало входження до складу Європейського Союзу, Зони вільної торгівлі, світової банківської системи та єдиного безвізового простору.


В Україні ж поки що продовження співпраці з МВФ не стало гарантією проведення структурних реформ в економіці і катастрофічно знизило рівень життя громадян. А збільшення державного боргу збільшило ризики дефолту, що не може не турбувати як українців, так і тих, хто надає кредити українському урядові  [3].


Кредити МВФ не можуть бути використані на безпосереднє підвищення соціальних стандартів життя українських громадян (на пенсії, соціальні виплати, зарплати). Однак, за умов ефективної реформаторської діяльності уряду, вони можуть стати запорукою зростання української економіки.


Поки що основні  вектори кредитування з боку МВФ спрямовані передусім на стабілізацію курсу національної валюти, а не на покращення економічного рівня населення: підвищення рівня заробітних плат, пенсій, соціального забезпечення. А кредити, які збільшують державний борг, рано чи пізно потрібно буде віддавати (пік виплат прогнозується у 2018 і 2023-2024 рр.).


В цьому зв’язку не варто розраховувати на те, що навіть гіпотетичний вступ України до ЄС автоматично зробить її економіку більш ефективною і конкурентоспроможною. Для цього потрібно здійснювати реальні соціально-економічні реформи, які можуть стати реальним підґрунтям справедливої соціальної політики держави, що в нинішніх умовах має колосальний розрив між бідними і багатими та центром та регіонами.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Доліновська О. Я. Співпраця України з Міжнародним Валютним Фондом та перспективи розвитку економіки держави (2012) / О. Я. Доліновська // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1401
  2.  МВФ обнаружил нулевой рост украинской экономики за 20 лет // День за днем. – 14.05.2014.
  3. Про Стратегію сталого розвитку "Україна – 2020" // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.president.gov.ua/documents/18688.html

 

 

 

 

 



Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016