КАФЕДРА @ UA

 

Крук, М. Технології формування органів місцевого самоврядування в США // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 33-35.




Крук, М. Технології формування органів місцевого самоврядування в США // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 33-35. 

 

Технології формування органів місцевого самоврядування в США

 

Крук, Марина,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

слухачка,

intelvlas@bigmir.net

 

Анотація

У статті описано особливості функціонування органів місцевого самоврядування у Сполучених Штатах Америки. Охарактеризовано структуру органів місцевої влади в міських та сільських територіальних одиницях.

Ключові слова: США, місцеве самоврядування, штат, округ, муніципалітет, тауншип.

 

 

The technology of formation of local governments in USA

 

Kruk, Marina,

National Pedagogical Dragomanov University,

listener,

intelvlas@bigmir.net

 

SUMMARY

The article describes peculiarities of local governments in USA. Characterized complex structure of local government in urban and rural units.

Keywords: USA, local government, state, county, municipality, township.

 

 

Сполучені Штати Америки (США) — федеративне об’єднання в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови та Пуерто-Рико у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон. У США владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади та управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. Кожний штат поділяється на округи, яких всього 3041. Округи діляться на муніципалітети (всього 19 078) і тауншипи (всього 16 734). Перші здійснюють місцеве самоуправління в містах, другі — в сільській місцевості [1].

Прийнято вважати, що існує дві основні моделі місцевого самоврядування, які в тому або іншому поєднанні поширились по всьому світу — англосакська і континентальна.

Англосакська модель поширена переважно в країнах з однойменною правовою системою: Великобританії, США, Канаді, Індії, Австралії, Новій Зеландії та ін.

Основні риси, притаманні цій моделі:

— високий ступінь автономії місцевого самоврядування, виборність, контроль перш за все з боку населення; відсутність на місцях спеціальних державних уповноважених, контролюючих органи місцевого самоврядування;

— відсутність місцевих адміністрацій (органів державної влади місцевого рівня).

Основний принцип цієї системи — «діяти самостійно в межах наданих повноважень» (у США повноваження надаються штатами, тобто на регіональному рівні). Виборні органи місцевого самоврядування в межах закону, звичаю, практики, що склалася, судового прецеденту самостійно і під свою відповідальність вирішують питання, не віднесені до компетенції держави. Державне регулювання може здійснюватись у непрямій формі, наприклад, за рахунок ухвалення стандартних законів, які органи місцевого самоврядування можуть вводити на своїй території зі змінами. Державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування здійснюється у формі судового контролю. Засобами ж впливу виступають державні дотації [2].

У США існують три системи місцевого самоврядування. У більшості міст існує система «рада — керуючий». Населення обирає раду, яка, в свою чергу, обирає мера. Мер головує у раді і не займається управлінською діяльністю. Управління здійснює найманий за контрактом посадовець — менеджер. Друга система «рада — мер». Населення обирає окремо місцеву раду і мера, який здійснює управління містом. І, нарешті, існує третя — «комісійна система». Населення обирає комісію у складі 3–7 осіб, які виконують функції міської ради і відають окремими галузями управління.

В адміністративно-територіальних одиницях, містах населенням або місцевою радою обираються також різні ради і комітети з різних питань. Наприклад, опікунські ради, шкільні ради, місцеві ради тощо. Найбільше місцеві установи займаються питаннями соціального обслуговування: шкільною освітою, бібліотечною справою, місцями відпочинку, соціальним забезпеченням. Друге місце займають питання адміністративно-управлінські: підтримка порядку, забезпечення протипожежної охорони і правосуддя, збір податків, проведення виборів, запис актів громадянського стану, контроль за якістю товарів. Найменше місцеві органи займаються господарськими справами, тому що в цій сфері господарюють приватні підприємці. Органи місцевого самоврядування керують належними їм підприємствами та службами, що управляють своїм майном і, як правило, тільки побічно регулюють діяльність приватних підприємств.

Яскравим прикладом є організація шкільної освіти в США. У цій країні крім звичайних для нас органів місцевого самоврядування загальної компетенції існують органи місцевого самоврядування спеціальної компетенції — шкільні ради. Шкільні округи, яких у США близько 15 тис., незалежні від округів і муніципалітетів. Шкільні ради розробляють основи освітньої політики в своєму окрузі, затверджують бюджет округу, розпоряджаються субсидіями від федерального уряду і уряду штатів на освіту, наймають викладачів і визначають систему оплати їх праці. У результаті територіальні відмінності дуже великі [3].

В американських штатах ставки податків на утримання шкіл (це перш за все податок на нерухомість) визначаються на референдумі, тобто навіть не органами місцевого самоврядування, а безпосередньо населенням.

Особливості роботи органів самоврядування США:

— міські ради приймають на своїх засіданнях нормативно-правові акти у формі «резолюцій» (рішень);

— у голосуванні на засіданнях ради мер участі не бере, однак має право «вето»;

— значний вплив на вирішення проблем міста мають мешканці міста. Для цього спеціалістами міської ради проводяться різноманітні опитування, анкетування, з метою з’ясування та вирішення найактуальніших проблем. Вплив населення на прийняття радою рішень здійснюється також через діяльність громадських рад, які в основному визначають та розробляють проект закону про бюджет;

— з метою захисту інтересів територіальних громад мери об’єднуються в різні організації — Асоціацію мерів (НОМА), яка лобіює законодавчі ініціативи, вигідні для муніципалітетів; Муніципальну Лігу, яка об’єднує представників сіл, селищ, міст, окружних рад, і одним із завдань якої є «юридична підтримка» місцевих територіальних громад [4].

Нормотворча діяльність місцевих територіальних громад США зумовлена передусім децентралізацією системи управління та місцевої влади, що і є стимулюючим чинником для громади вирішувати власні проблеми шляхом прийняття рішень, особливо якщо це необхідно для покращення економічного розвитку (наприклад, прийняття місцевих податків та зборів).

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ: 

  1. Вигран О. Ф., Константинова Л. Л., Константинова О. М., Крупська І. Л., Теленкова С. І. Знайомтеся: Сполучені Штати Америки: Пробний підруч. для 11 класу спеціалізованих серед. загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням англ. мови. — К.: Форум, 2002. — 304 с.
  2. Корицька В. Характеристика та сутність основних моделей місцевого самоврядування: на прикладі розвинених країн світу / В. Корицька. — [Електронний ресурс] : // — Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/ukrpolituk/3/28.pdf
  3. Местное самоуправление и федерализм: опыт США // Архив ИЭГ. — 2002. — С. 58.
  4. Zamkova. Досвід роботи органів місцевого самоврядування в США: кращі практики / Острозька громадсько-політична газета «Замкова гора». — [Електронний ресурс] : // — Режим доступу: http://zamkova.at.ua/news/dosvid_roboti_organiv_miscevogo_samovrjaduvannja_v_ssha_krashhi_praktiki/2012-09-06-714


Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016