КАФЕДРА @ UA

 

Промовляйко, А. Система виборів органів місцевого самоврядування у ФРН // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 47-50.




Промовляйко, А. Система виборів органів місцевого самоврдування у ФРН // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 47-50. 

 

СИСТЕМА ВИБОРІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ФЕДЕРАТИВНІЙ РЕСПУБЛІЦІ НІМЕЧЧИНИ

 

Промовляйко,  Альона,

Вища школа міжнародних відносин та соціальних комунікацій (Польща, Хелм),

студентка,

promovliaiko@mail.ru

 

АНОТАЦІЯ 

У статті здійснено загальну характеристику діяльності та функціонування місцевих органів влади у Федеративній Республіці Німеччини, визначено їх основні особливості та надано рекомендації для удосконалення національного законодавства.

Ключові слова: Федеративна Республіка Німеччини, місцеве самоврядування, земля, округ, громада.

 

 

LOCAL SELF-GOVERNMENT IS IN FEDERAL REPUBLIC OF GERMANY


Promovlyayko, Alyona,

High School of International Relations and Social Communication (Poland, Chelm),

student,

promovliaiko@mail.ru

 

SUMMARY

This article provides general characteristics and functioning of local authorities in Federal Republic of Germany, defined their main features and recommendations for improving national legislation.

Keywords: Federal Republic of Germany, local government, land, district, community.

 

 

Федеративна Республiка Німеччина – країна з розвиненою демократичною структурою влади i розвинутим  місцевим  самоврядуванням. Характеризуючи місцеве самоврядування в Німеччині, слід зазначити, що нормативно-правове регулювання комунального самоврядування Німеччини має дві особливості: з одного боку, характеризується концентрацією більшості законодавчих актів на рівні федерації з сильним впливом земель через земельні уряди, а з іншого – децентралізацією та деконцентрацією адміністративних функцій на земельному рівні та в межах земель – на рівні комунального самоврядування.

Таким чином, у законодавстві Німеччини досить активною є співпраця органів місцевого самоврядування із представницькими органами центральної влади, що має свою специфіку, яка полягає в тому, що землі хоча і здійснюють функції центральної влади, але, в свою чергу, наділяються децентралізацією та самостійністю. Місцеве самоврядування в Німеччині здійснюється у землях, округах та громадах.

Землі Федеративної Республіки Німеччини – це відносно автономні та самостійні суб’єкти федерації. Їх правовий статус визначається конституціями земель, які приймаються у кожній землі у відповідності до Основного закону Федеративної Республіки Німеччини. Територія Німеччини поділена на 16 земель. Землі Німеччини поділяються на більше ніж 50 округів. Округи – на райони та міста, які мають статус районів (їх близько 630). Райони поділяються на громади, причому багато міст мають статус громад. У цілому в країні налічується 90% сільських громад і 10 – міських (разом 8 590 громад). Дослідження місцевого самоврядування в Німеччині доцільно здійснювати через розгляд основних особливостей місцевої влади.

Так, першою особливістю варто назвати те, що кожна із земель наділена широкою автономією, яка, в першу чергу, виявляється у тому, що кожна із земель має право визначати модель місцевого самоврядування. Так, у Німеччині існує 5 різних органів організації влади на місцях, але фактично в Німеччині функціонує чотири таких моделі:

 1) південнонімецька модель (землі – Баварія, Саксонія, Баден-Вюртемберг): самоврядування здійснюється через представницький орган (раду) і бургомістра, які обираються населенням громади. Бургомістр є головою виконавчого комітету та водночас головою цієї ради. Він має досить сильні позиції в системі місцевого самоврядування, оскільки у багатьох випадках без погодження з радою вирішує кадрові питання, володіє суттєвими правами у фінансово-бюджетній сфері;

2) північнонімецька модель (землі – Нижня Саксонія, Північна Рейн-Вест-фалія): представницький орган (рада) обирає директора громади, який є главою виконавчої влади і формує свій виконавчий орган. Крім того, зі складу депутатів обирається бургомістр, який є главою самоврядування, однак діє на громадських засадах;

3) модель рада-бургомістр (землі Рейнланд-Пфальц, Саар, сільські громади землі Шлезвіг-Гольштейн): виборний представницький орган (рада громади чи міська рада) обирає бургомістра, який має досить широку компетенцію, одноосібно вирішуючи багато важливих питань громади;

4) рада-магістратура (земля Гессен, земля-місто Гамбург): виборний представницький орган (рада) обирає голову ради і формує з числа професійних управлінців свій колегіальний виконавчий орган (магістратуру).

Наступною особливістю органів місцевого самоврядування Німеччини є те, що фактично в усiх землях самоврядування є розвинутим, i в громадах вирішується понад 80% питань, коли громадянин вступає у відносини з владою.

            Головними функціями органів місцевого самоврядування визначаються:

1) забезпечення діяльності інфраструктури (житло, вулиці, виробничi майданчики, вода, вивезення сміття, електрика, газ);

2) побутове обслуговування: громадський транспорт, культура, спорт, дозвiлля;

3) соцiальнi питання: соцiальний захист, інтеграція меншин, забезпечення участi в громадському життi, пiдтримання соцiальної злагоди (миру);

4) формування середовища проживання i перспективне планування: планування розвитку мiста, якiсть середовища проживання, екологiя, розвиток культури i засобiв комунікації; 

5) громадський порядок: пожежна служба, полiцiя, служба зв’язку, охорона навколишнього середовища;

6) стабiлiзацiя суспiльної системи . Зазначимо, що повноваження адміністративно-територіальних одиниць у Німеччині різняться за характером обов’язковості виконання. Так, наприклад, К.К. Баранова зазначає, що у Німеччині завдання, виконані комунами, діляться на «добровільні» і «обов’язкові». «Добровільні» завдання знаходяться в повній компетенції комунальної ради, яка визначає, яким саме чином їх розв’язати. До них відносяться: забезпечення населення водою і енергією, питання культури, спорту і соціального забезпечення. «Обов’язкові» завдання встановлюються землями, у віданні місцевих органів залишається лише їх конкретне виконання. Це, наприклад, планування забудови. Власні фінансові ресурси комуни йдуть, у першу чергу, на вирішення «обов’язкових» завдань у рамках самоврядування; засоби, що залишилися, можуть бути використані при вирішенні «добровільних» завдань.

Отже, органи місцевого самоврядування наділені досить широкими повноваженням на місцях у всіх галузях економіки та соціального життя. В свою чергу поділ повноважень на так звані добровільні та обов’язкові є, з одного боку, свідченням самостійності комун у вирішеннях місцевих проблем, а з іншого – реалізації державної політики в окремих галузях безпосередньо через місцеві органи влади та контролю держави над цими сферами діяльності. Суттєвою рисою Німеччини є те, що у цій державі не притаманне дублювання функцій місцевих та федеральних органів влади.

Особливість місцевої влади в Німеччині також полягає у тому, що вона має суттєву підтримку з боку громадян. На мою думку, це пояснюється високим рівнем довіри простого населення до посадових осіб, упевненості у тому, що саме місцева влада шляхом здійснення ефективного управління має вирішальний вплив на суспільний, економічний, політичний розвиток територіальної одиниці, на рівень життєдіяльності населення тощо. Тобто, громада впевнена у тому, що діяльність посадових осіб при укладенні різного роду договорів, прийнятті та реалізації програм, розпорядженні місцевим бюджетом буде спрямована на підвищення соціального статусу населення.

Досить позитивним моментом розвитку місцевого самоврядування у Німеччині є злагоджена система фінансової підтримки органів влади на місцях. Важливою фінансовою гарантією місцевого самоврядування ФРН є диверсифікована і збалансована фінансова система, згідно з якою кожен рівень територіальної організації влади має своє джерело доходів, яке є достатнім для фінансової автономії. Доходи місцевих спільнот формуються за рахунок податків і зборів, державних трансфертів, доходів від економічної діяльності, платежів за надані послуги, позик. При цьому власні податки громад становлять поземельний і промисловий податок, які стягуються виключно громадами; розміри цих податків щорічно встановлюються радами громади. Законами земель також може бути передбачено право громад на введення податків і зборів на споживання (податок на вистави, на моторні човни і катери, збір з власників собак і коней, збір за мисливство і рибальство, цільовий податок для утримання пожежної охорони тощо). Загалом, якщо до федерального бюджету надходить близько 45% усіх податкових надходжень, до земельного бюджету – 37 %, бюджет громади отримує близько 13% податкових доходів.

Проаналізувавши найбільш характерні особливості місцевого самоврядування в Федеративній Республіці Німеччини можемо надати певні рекомендації для національного законодавства, необхідним є:

1. Розширення принципу демократії громади адміністративно-територіальної одиниці, що має виражатися у виборі моделі функціонування місцевої влади.

2. Розширення автономії діяльності адміністративно-територіальних громад шляхом посилення децентралізації влади на місцях.

3. Посилення фінансових гарантій місцевого самоврядування шляхом вирішення питання дефіциту місцевого бюджету, децентралізації власних фінансових ресурсів.

 4. Здійснення роботи серед населення щодо підвищення рейтингу та довіри населення до муніципальних органів влади.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Баранова К.К. Бюджетний федералізм і місцеве самоврядування в Німеччині. - Москва, Річ і сервіс,2000.
  2. Прудников А.С. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах. - М., 2009.
  3. Закоморна К. О. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. - Харків, 2013.
  4. Решетніков, Ф. М. Правові системи країн світу: довідник / Ф. М. Решетніков. - М.: Юрид. лит., 1993.
  5. Конституції зарубіжних держав. США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Канада. - М.: БЕК, 1996.
  6. Конституційне право зарубіжних країн. - Режим доступу: http://studme.com.ua/158407204384/pravo/konstitutsionnoe_pravo_zarubezhnyh_stran.htm


Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016