КАФЕДРА @ UA

 

Лисенко, Г. Електронне урядування Італії: актуальні питання розвитку // Матеріали міжнародної наукової конференції "Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації /за ред. В.Бебика. - Київ: ВАПН. - 120 с. /С.87-90.




 Лисенко, Г. Електронне урядування Італії: актуальні питання розвитку // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с. / С. 87-90.

 

 

 

 

ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ІТАЛІЇ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ

 

Лисенко, Георгій,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ), 

Інститут міжнародних відносин,

студент,

georgii-lysenco@ukr.net

 

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуті питання створення й розвитку системи електронного урядування й електронної демократії в республіці Італія. Зроблено огляд етапів становлення електронного уряду в країні та розглянуто урядові портали, які є ключовими у формуванні електронного державного апарату соціальної спрямованості.

Ключові слова: Італія, електронний уряд, електронне управління,  електронні посуги,  урядові портали.

 

 

ITALIAN E-GOVERNMENT: CURRENT ISSUES OF DEVELOPMENT


Лисенко, Георгій,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv), 

Institute of International Relations,

student,

georgii-lysenco@ukr.net

 

SUMMARY

In article described questions of creation and development of electronic government and electronic democracy in the Republic of Italy. Stages of e-government in the country and government portals which are critical in the formation of the state apparatus electronic social orientation are observed.

Keywords: Italy, e-government, e-governance, e posuhy, government portals.

 

 

В Італії на початку дев'яностих років основні вимоги громадян і підприємств стосувалися полегшення адміністративних бар'єрів і зниження витрат на бюрократичні процедури. Дійсно, основними серед головних негативних сторін італійської системи управління в той період були:

• Складність, і найчастіше марність бюрократичних бар'єрів, які тиснули на споживача, на підприємства і навіть на самі органи державного управління;

• Законодавча інфляція (більше 35000 первинних законів);

• Заплутане і мало зрозуміле законодавство (двозначність, протиріччя, повторення і нашарування одних правил на інші).

Тому, було запроваджено проект «Адміністративна реформа».

З цієї причини, для успішної реалізації реформи було дуже важливо розробити початкову стратегію, яка б допомогла скоротити бюрократичні витрати і зменшити адміністративні та законодавчі бар'єри для споживачів і підприємств. Отже, для того, щоб отримати згоду на проведення реформи з боку громадян і підприємств, було прийнято рішення зробити пріоритетним напрямком реформи впровадження ряду важливих інновацій, в основі яких лежить використання нових інструментів адміністративного спрощення, таких як:

• самосертифікація, яка покликана замінити більшість довідок, які видаються органами державного управління для пред'явлення в інші державні органи;

• заява про початок діяльності є «неявною згодою адміністрації» і замінює велику кількість ліцензій і дозволів;

•  об'єднане засідання служб замінює різні адміністративні заходи;

• «щорічні закони про адміністративне спрощення» виявляють процедури, дозволи та ліцензії, які Уряд може скасувати або спростити за допомогою постанови;

• одне вікно для прийому споживачів і підприємств (для відкриття промислових підприємств, для видачі дозволів на будівництво, для автомобілістів і.т.д.)

Завдяки новим нормам адміністративного діловодства (які зараз зібрані в єдиний кодекс):

- Понад 95% довідок були замінені процедурами самосертифікації, які всього на всього вимагають підпису споживача на «простому аркуші білого паперу» (звільнені від оподаткування);

- Також як і раніше залишається можливість використання факсу та електронних засобів передачі даних;

- Органи державного управління більше не мають права вимагати надання довідки в тому випадку, якщо може бути використана процедура самосертифікації;

- Видача фальшивих довідок допомогою самосертифікації суворо карається (таким чином, у 2000 році тільки 0,4% від усіх заходів щодо контролю виявили порушення у цій сфері);

- Законодавство передбачає «остаточне скасування довідок» до кінця 2005 року, завдяки розвитку системи електронного обміну даними між архівами державних відомств.

В Італії, створення законодавчої бази високої якості було з самого початку однією з основних цілей реформи, за добре відомих причин: ключова роль законодавства для збільшення економічного зростання; криза традиційної системи управління «наказ і контроль»; необхідність вийти за рамки простого ослаблення державного регулювання і перейти до реалізації політики створення якісної регламентації, і розробити для цього особливу стратегію, інструменти та структури.

Серед інструментів слід виділити наступні:

• Програма по адміністративному спрощенню, що складається з ряду етапів, заснована на «щорічних законах про адміністративне спрощення», і дозволяє Уряду скасувати або спростити існуючі процедури, дозволи та ліцензії за допомогою видання відповідних постанов (хоча заснована на законодавчій базі);

• Систематизація і об'єднання діючих законів і постанов (іноді вдаючись до допомоги «гільйотини»);

• Центральний електронний реєстр адміністративних процедур;

і головним чином:

• Аналіз наслідків впровадження нормативних актів, використовуваний на даний момент в 20 країнах - членах ОЕСР.

Центральним органом, відповідальним за реалізацію реформ був експертний комітет, створений при Раді міністрів, під політичним керівництвом Міністра державної служби та реформи держави. Він мав виняткові повноваження у сфері контролю «якості нормативних актів», проведення аналізу наслідків впровадження нормативних актів, а також реалізації програм по адміністративному спрощенню і систематизації. З 1999 по 2002 рік цей комітет виконав чудову роботу з реформування системи регулювання в Італії, яка була високо оцінена ОЕСР: «Починаючи з 1997 року, в рамках проведення «Реформ Бассаніні»було реалізовано багато конкретних заходів. Звідси випливає, що Італія добилася швидкого та значного прогресу у використанні інструментів, заснованих на застосуванні кращих практик у сфері якості нормативного регулювання. Наступний графік показує, що використання п'яти ключових інструментів, рекомендованих ОЕСР для застосування в області якості регулювання, значно збільшило рівень життя в країні між 1998 і 2000 роками». Незважаючи на це, новий кабінет Берлусконі за незрозумілої причини розпустив центральний експертний кабінет, починаючи з другої половини 2002 року, і призупинив реалізацію заходів щодо поліпшення якості нормативного регулювання.

Останнім часом в Західній Європі і США розвиваються нові механізми прямої демократії. Наприклад «електронна демократія» (кібердемократія), якою називають використання електронних комунікаційних засобів, таких як Інтернет, наприклад, для покращення демократичних процесів в розвинених країнах. Це поняття ще надто молоде, щоб робити якісь певні висновки, або виголошувати рецепти, і багато що в майбутньому залежатиме від того, як цю концепцію будуть втілювати уряди, громадянські об’єднання та товариства по всьому світі.

Однією з таких форм є надання громадянам можливості обговорення рішень місцевої ради, або ж навіть парламенту. В рамках подібної форми чільну роль грає наявність доступу до Інтернету, оскільки подібні дискусії на практиці стають дуже активними та гарячими, а також відповідних технічних рішень, таких як форуми, блоги та чати. Подібний експеримент було проведено в Італії, в місті Болонья у січні-лютому 2002 р., коли було створено структуровану систему онлайн-дебатів в рамках проекту «DEMOS», причому перша тема для публічного обговорення стосувалась дорожнього руху. Практично було створено Інтернет-форум, який регулярно моніторився місцевими органами самоврядування, і де громадяни могли вільно висловити свою думку. Було видано окрему постанову, згідно якої місцеві органи влади повинні були активно використовувати поради громадян, відповідати на їх запитання, а також на основі дописів виділяти та аналізувати нагальні проблеми. Трохи інша схема була використана в Модені, де замість форума було створено систему листка новин (newsletter), на який громадянин підписувався, залишаючи свої персональні дані, і натомість отримував можливість постійно або на поштову скриньку, або на мобільний телефон, регулярно отримувати інформацію про плани міськради. Він також міг задавати питання електронною поштою з гарантією відповіді у законодавчо встановлений час. Крім того, було створено ряд онлайн-консультаційних центрів, а також проводились онлайн-опитування. Аналогічні експерименти також проводились в інших італійських містах на рівні місцевих органів самоврядування. При цьому найбільша активність спостерігалась не з боку окремих громадян, а з боку асоціацій чи неформальних організацій (експеримент в Гроссето у 2002 р.), хоча у випадку соціальних питань активність громадян була співставною.

Даніела Батісті, італійський міністр іновацій та технології, втім, робить невтішний висновок – подібна форма електронної демократії не може бути побудована знизу, і тим паче не стане результатом впровадження суто технологічних рішень. Вона може бути впроваджена тільки у випадку її визнання на політичному рівні.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Бассаніні Франко «Реформа государства: реформа органов государственной власти Италии» 
  2. Дзюба С.В., Жиляєв І.Б., Полумієнко С.К, Рубан І.А., Семенченко А.І. «Електронне урядування. Опорний конспект лекцій».; за ред. А.І. Семенченка. – К., 2012 
  3. Камінська, А. Камінський, М. Пасічник та ін. «Зарубіжний досвіду упровадження електронного урядування»  ; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. С.А.Чукут. – К., 2008. – 200 с.
  4. Чугунов А.В. «Електронний уряд: ефективність політики впровадження інформаційно – комунікаційних технологій в державному управлінні» - 1900р. – Санкт-Петербург 

 

REFERENCES:

1. Franco Bassanini "Reform of state: reform of Italian governmental bodies"

2. Dzyuba SV Zhyliaiev IB, SK Polumiyenko, Ruban IA, AI Semenchenko "E-government. Defensive lecture notes ".; Ed. AI Semenchenko. - K., 2012

3. Kaminska A. Kaminski, M. et al Pasichnyk. "Foreign experience in implementing e-government"; for the Society. Ed. Dr. Sciences of state. Exercise. Sci. S.A.Chukut. - K., 2008. - 200 p.

4. Chugunov AV "E-government: the effectiveness of policy implementation of information - communication technologies in public administration" - 1900. - St. Petersburg



Обновлен 15 июл 2017. Создан 18 мая 2016