КАФЕДРА @ UA

 

Семенов, А. Захист національного інформаційного простору Великої Британії // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 91-93.




Семенов, А. Захист національного інформаційного простору Великої Британії  // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 117 с./ С. 91-93. 

 

 

ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

 

Семенов, Андрій, 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародних інформації,

студент,

chelse-mu@mail.ru

АНОТАЦІЯ

В статті описується стан інформаційного простору та його складових країни Великої Британії та де і як його контролюють.

На сьогодні є дуже велика проблема у контролі над інформацією з боку держав. Деякі можуть вирішувати ці питання, а деякім це складно. На нові цих проблем навіть розгортаються війни, де не зброя відіграє складову роль, а інформація.

 У тезі також є посилання до минулого століття, коли певні журналісти аналізували ситуацію та просто перебіг тогочасних подій.

Ключові слова: Британія, інформаційний простір, радіо, телебачення технології, стратегія, закон, інтернет.

 

THE PROTECTION OF THE INFORMATIONAL SPACE

OF GREAT BRITAIN

 

Semenov, Andrii,

National Taras Shevchenko University of Kyiv (Ukraine. Kyiv),

Institute of International Relations,

Department of International information,

Student,

chelse-mu@mail.ru

SUMMARY

The thesis briefly describes information space and its constituent parts of Great Britain and where and how to control it.

Today, we have a lot of problems concerning the control under the information by governments. Some of the are able to cope with it, some not. The wars are based on these issues, while the weapon is not crucial, but information.

In the thesis, there is also a reference to the last century, when some journalists analyzed the situation and the course of those events.

Key Words: Britain, informational space, radio, technology, TV, strategy, act, internet.

 

 

Під інформаційним простором ми розуміємо територію поширення інформації за допомогою конкретних компонентів системи інформації і зв'язку, і функціонування інформаційної діяльності має гарантоване правове забезпечення. До таких компонентів варто віднести: матеріальні (технологічні) можливості поширення інформації з горизонталі і вертикалі, її передачі в будь-яких напрямках та наявність регіональних і міждержавних угод, заснованих на розумінні того, що жоден із процесів інформації не може розглядатися як феномен винятково національного характеру. Спеціальними вимірами інформаційного простору можуть стати: загальна кількість засобів масової комунікації, загальний обсяг її продукції, яка розповсюджується і приймається на даній території; опосередкована фіксація тих або інших результатів контакту із продукцією ЗМК реципієнтів.

У сучасному світі інформація є найціннішим глобальним ресурсом. Економічний потенціал суспільства переважно визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді й шкідливої) інформації, її несвоєчасного надходження, промислового шпигунства, комп'ютерної злочинності і т. ін. Тому більшість країн світу забезпечення інформаційної безпеки відносить до найважливіших функцій держави.

Слід зазначити, що формування національного інформаційного простору Британії розпочався ще у 20 ст. Глибоко вивчивши та проаналізувавши сферу діяльності ЗМІ в період радикальних змін, що відбувалися у Великій Британії кінця 1980-х та початку 1990-х рр., Брайан МакНейр розглядає британську пресу, журналістику телебачення і радіомовлення та їх становлення під кутом впливу політичних, економічних процесів, що відбуваються в країні; оцінює значення ЗМІ та накреслює шляхи їх подальшого розвитку.

До 1955 р. BBC була монополістом у британському телевізійному просторі. Того року було започатковано комерційну мережу телекомпаній, які виробляли власні інформаційні випуски. Однією з таких організацій стало Незалежне телебачення (ITV) — компанія, журналісти якої, окрім новин, ство- рювали документальні програми. У той самий час, 1981 р., в ефір вийшли інформаційні програми телерадіокомпанії «Незалежні Телевізійні Новини» (ITN). Ця компанія відразу завоювала аудиторію.

Розвиток тривав довго, йшла конкуренція за телевізійне господство. Sky News стало першою кабельною телевізійною інформаційною службою країни, але впроваджені кабельні мережі США, які належали американсько- му підприємцю Теду Тернеру, були значно доступнішими впродовж багатьох років, оскільки мали відповідну технологію передачі сигналу. Не зважаючи на вагомий вплив, який мав CNN, надаючи інформацію актуальної на той час тематики — війна в Перській затоці, — його аудиторія по всій країні все ще була маленькою. Проте у квітні 1992 р. CNN та Sky News вийшли на супутник Aстра. Це дало можливість отримати доступ до потенційної аудиторії глядачів, яка становила близько восьми мільйонів будинків. Передаючи сигнал через супутник, ці компанії стали серйозною силою в британському телевізійному інформаційному просторі.

У багатьох країнах додержання інформаційного простору регламентується у законодавчих актах. У Великобританії також діють правові акти щодо захисту малолітніх та неповнолітніх від шкідливого впливу ЗМІ. З цією метою Британський комітет класифікації фільмів здійснює класифікацію кіно- і відеофільмів залежно від віку аудиторії. Закон Великобританії “Про відеозаписи” 1984 р., який прийнято на вимогу громадськості, вимагає від Британського комітету класифікації фільмів звертати особливу увагу на ймовірність перегляду продукції в домашніх умовах, а також для відповідної вікової глядацької аудиторії та враховувати ймовірність небезпечної поведінки глядачів після перегляду. У більшості випадків непокоїть нанесення шкода після перегляду продукції маленькими дітьми чи підлітками. Політика Комітету скерована на те, щоб за допомогою вікової класифікації обмежити можливість нанесення шкоди прокатом кінофільмів. У деяких епізодах матеріали можуть бути вирізані, а в окремих випадках Комісія відмовляється від проведення класифікації. Такі фільми не показують у кінотеатрах і на телебаченні. Британський Закон “Про кінематографію” 1937 р. забороняє демонструвати сцени жорстокості у ставленні до тварин, а Закон “Про захист дітей”, що функціонує з 1978 р., забороняє демонструвати непристойні зображення з участю дітей віком до 16 років. За такі порушення суд може винести ухвалу про штраф чи позбавлення волі, або обидва покарання застосувати водночас. Британське законодавство про телерадіомовлення станом на 21.00 розмежовує денне і вечірнє мовлення, до настання якого заборонено демонструвати інформацію, здатну згідно з віковою класифікацією зашкодити дітям. Таке розмежування передбачає, що після 21 години батьки вдома і зможуть контролювати перегляд телепередач дітьми.

Ця проблема й стосується інтернету. У Британії дуже чітко поставлені цілі та проблеми у мережі інтернет. Це трапилось після 11 вересня 2001, коли фільтрація інтернету стала головним завданням Національного відділення по боротьбі з злочинністю в області високих технологій, що створилось у тому ж році.

У Британії існую Internet Watch Foundation, що розслідує скарги щодо контекстів у інтернеті. Після визнання контенту незаконним, провайдер інформується про це та інформація видаляється. В свою чергу, британська поліція стежить за чатами. Метою є недопущення дітей до порно сайтів. Це все регулює The Protection of the Children Act, Sexual Offences Act 2003.

Такі компанії як Твіттер та Фейсбук вже сказали британськім спец органам ,що володіють технічними засобами щодо регулювання інформації у інтернеті. Діяльність спец органів Британії щодо контролю інформаційного простору тісно координується з  ЦРУ, АНБ США, австралійськими, канадськими та іншими спецслужбами.

Тож, існує два типи держав з інформаційним простором- залежні і незалежні. Так ось Британія належить до другої категорії. Громадянам не потрібно шукати іноземні медіа, щоб переглянути новини. Це і є одною з головних ознак таких держав.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ: 

  1. Shalman Тetyana. Formation of information space of the UK in the late 80’s

early 90-ies of the XX century / Тетяна Шалман // Актуальні питання масової комунікації. – Київ: ІЖ КНУ, 2013, с. 116-119.

  1. http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/informatsiyniy_prostir_yak_klyuchoviy_dlya_rozvitku_kraini/

 



Обновлен 31 мая 2016. Создан 18 мая 2016