КАФЕДРА @ UA

 

Матчук, Я. Інформаційно-політичні особливості кампанії до референдуму про незалежність Шотландії // Матеріали міжнародної конференції «Політична праксеологія: безпека, технології, комунікації» / за ред. В. Бебика. – Київ: ВАПН, 2016. – 120 с./ С. 98-104.




ІНФОРМАЦІЙНО-ПОЛІТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАМПАНІЇ ДО РЕФЕРЕНДУМУ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ

  

УДК 324:327.032.003

 

Матчук, Яна,

бакалавр міжнародної інформації,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка (Київ, Україна),

Інститут міжнародних відносин,

кафедра міжнародної інформації,

yashella@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена особливостям інформаційної кампанії, проведеної у Шотландії перед референдумом щодо її незалежності у 2014 році. Ще з часів підписання Акту про союз з Королівством Англія у Шотландії в різній мірі залежно від історичної епохи, економічного стану та настроїв соціуму розвивалися національні політичні сили, ідеї відокремлення та рухи за незалежність. Ця тема особливо актуальна зараз, коли Шотландія стоїть на порозі нового референдму про незалежність.

Ключові слова: референдум про незалежність, політичний союз, Yes Scotland, Better Together, Шотландська національна партія.

 

 

COMMUNICATION AND POLITICAL CHARACTERISTICS OF THE INFORMATION CAMPAIGN FOR THE SCOTTISH INDEPENDENCE REFERENDUM

 

Matchuk, Yana,

bachelor of International Information,

Kyiv National University of Taras Shevchenko

(Kyiv, Ukraine),

Institute of International Relations,

International Information department,

yashella@gmail.com

 

SUMMARY 

This article is dedicated to the characteristics of the information campaign, which was launched in Scotland prior to its Independence Referendum that took place in 2014. As early as since the conclusion of the Union with England Act national political powers, independence ideas and movements have been developing in Scotland to varying degrees depending on the historical landscape, economic situation and the sentiment of the society. This issue is all the more pressing now when Scotland is going to hold another Independece Referendum in the nearest future.

Keywords: indepdendence referendum, political union, Yes Scotland, Better Together, Scottish National Party.

 

 

Шотландія входить до складу Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії внаслідок Акту про Союз між Королівством Англія та Королівством Шотландія, підписаного у 1707 році, до якого ще з раннього середньовіччя була суверенною державою. Варто відзначити, що навіть за умов перебування у політичному союзі Шотландія залишає за собою окрему від Англії, Уельсу та Північної Ірландії правову систему, а саме юрисдикцію в публічному та приватному праві [1]. Таким чином, Шотландія користується особливим становищем в рамках Сполученого Королівства, зберігаючи власну адміністративну та судову системи, внаслідок чого в країні існує надійна основа для підтримки національних сил Шотландії.

 

Ідея Акту про союз не мала популярності серед народу Шотландії. Відносини між об’єднаними народами покращилися із посиленням економічних та культурних зв’язків наприкінці ХVIII століття. Проте вже в другій половині ХІХ почав розвиватися рух за самостійність та незалежність Шотландії, а також за передачу більших повноважень Шотландським зборам.

 

Після прийняття вищезгаданого Акту про союз, промислової революції та здобутнів епохи Просвітництва у Шотландії країна стала потужним комерційним, науковим та індустріальним центром європейського масштабу. А тому у 1998 році у Шотландському акті було закріплено започаткування Парламенту Шотландії, вибори до якого були проведені у 1999 році [2]. Відтак Шотландія має свій Парламент та 72 місця у британському парламенті. Система місцевого управлння схожа на англійську.

 

Парламент як основний законодавчий орган Шотландії складається з 129 членів Парламенту, яких обирають жителі Шотландії. У Парламенті проводяться вибори, в результаті яких одного з членів Парламенту призначають Першим міністром Офіцером Парламенту Шотландії та ще двох – його замісниками. Головним виконавчим органом є Уряд Шотландії, який складається з Першого міністра, Замісника Першого мінстра, восьми секретарів та десяти міністрів. Судова система ієрархічно вибудовується наступним чином: найвища інстанція – Верховний Суд, суди апеляційної інстанції – шерифські суди, першої інстанції – окружні суди та на нижчому рівні – мирові суди.

 

Оскільки правові, освітні та релігійні інституції в значній мірі розвивалися окрема від решти Об'єднаного Королівства, то навіть під час перебування в союзі збергіється та процвітає особлива шотландська культура та окрема національна ідентичність. Так, у 1997 році Парламент Шотландії отримав додаткові повноваження у вирішенні місцевих проблем в країні внаслідок референдуму щодо деволюції законодавчої гілки влади [2].

 

Ще з моменту укладення Акту про союз у 1707 році в Шотландії підіймалося питання про його правомірність. Проте серйозне та відкрите обговорення відділення Шотландії на політичному рівні почалося лише на початку 30-х років ХХ століття, коли свою діяльність почала Шотландська національна партія, ідєю якої на той час було розширення автономії Шотландії в рамках єдиної держви – Об'єднаного Королівства.

 

Значна протестна кампанія розгорнулася після того, як на початку 70-х років біля берегів Шотландії було відкрите родовище нафти Брент. Вона стала стимулом для проведення у 1979 році референдуму щодо створення Шотландського Парламенту, який мав би повноваження керувати фінансовими питаннями країни, серед яких і прибутки від нафтовидобування. Відтак 51,6% виборців проголосували за створення Парламенту, проте через особливі умови проведення голосування цього результату було недостатньо, а отже і владні повноваження не було поділено між Единбургом та Лондоном [3].

 

Після періоду затишшя з 1979 до 1997 рік до влади знову прийшли британські лейбористи на чолі з Тоні Блером. Тоді у 1997 році було проведено другий референдум щодо деволюції, в результаті якого виборці проголосували за створення місцевого Парлменту, який матиме повноваження регулювання базового розміру податків на прибуток [4]. Врешті у 1999 році Шотландія заснувала власний Парламент, що дійсно має обмежені повноваження у галузі податкування.

 

Лише у 2007 році лідер Шотландської національної партії Алекс Салмонд підняв питання про незалежність Шотландії, коли зайняв посаду Першого міністра Шотлндії, а його партія набрала на виборах найбільшу кількість голосів та отримала 47 мандатів. У 2009 році була опублікована Біла книга запропонованого закону. У ній було представлено чотири можливих варіанти голосування. У 2010 році було опубліковано законопроект, після чого розпочався процес публічного обговорення його тексту. За цим проектом передбачалося 2 запитання для референдуму, які стосувалися деволюції та незалежності Шотландії. Проте для формування більшості в Парламенті необхідно 65 місць, а Шотландська національна партія не змогла забезпечити підтримку свого законопроекту з боку інших партій, тому Алексу Салмонду не вдалося реалізувати свою політичну заяву [5].

 

Вже у 2011 році Шотландська національна партія, лівоцентристська політична партія, яка виступає за незалежність Шотландії, виграла на виборах більшість місць у Парламенті. Її було засновано ще у 1934 році, проте помітної популярності вона набула лише в 70-х роках ХХ століття. Одним із перших політичних рішень нового уряду було проведення рефендуму щодо незалежності Шотландії 18 вересня 2014 року [5].

 

Обіцянка провести референдум була важливим пунктом передвиборчої програми Шотландської національної партії у 2011 році. 15 жовтня 2012 року прем’єр-міністр Великобританії Девід Камерон та Алекс Салмонд підписали договір про порядок проведення референдуму про незалежність Шотландії восени 2014 року.

 

26 листопада 2013 року Алекс Самонд опублікував нову Білу книгу. Цей документ мав значний обсяг та деталізував структуру незалежної шотландської держави. Серед іншого, у новій державі було запропоновано залишити британський фунт стерлінгів як державну валюту, а Королеву Великобртанії –як главу держави. Крім того, у Білій книзі було висунуто пропозицію створення власних збройних сил, вивезення ядерної зброї з території Шотландії, збільшення мінімальної заробітної плати, стягнення податків незалежно від Великобританії без зміни податкових ставок, тощо [6].

 

В рефендумі мали право взяти участь громадяни країни, що досягли 16-річного віку, тобто 4,13 мільйонів громадян. У випадку голосування за незалежність Шотландія була б проголошена незалежною державою 24 березня 2016 року [7].

 

30 травня в Шотландії офіційно розпочалася агітаційна кампанія, що тривала до дня голосування, тобто 16 тижнів. 1 червня 2012 року було створено політичне об'єднання Better Together («Краще разом»), яке представляло ідеї партій, організацій та осіб, що виступали на підтримку голосувння проти незалежності Шотландії на референдумі. Його особливо підтримували Шотландська лейбористська партія, Шотландська консервативна партія та Шотландські ліберальні демократи.

Кампанія за незалежність на противагу мала назву Yes Scotland («Так, Шотландіє»). Її підримували, зокрема, Шотландська національна партія, Шотландська соціалістична партія та Шотландська партія зелених.

 

Обидві кампанії стартували майже одночасно, але на початку своєї діяльності дуже нерівні можливості. Зокрема, більшість великих медіа-платформ та ресурсів у Великій Британії мають ухил до право-ліберальних ідеологій, а тому вони скептично ставилися до референдуму від самого початку. Крім того, один із найпотужніших медіа – BBC - також виступав проти незалежності, тому і матеріали, що публікувалися в рамках усіх платформ BBC мали негативну тональність у ставленні щодо майбутнього референдуму.

 

Проте варто зазначити, що під час підготовки до референдуму будь-яка відкрита політична реклама була заборонена на телебаченні та по радіо. Відтак активно залучалися соціальні мережі, зокрема, кампанія Yes Scotland була досить активна на цих платформах. Таким чином, загалом кампанії вибудовувалися на заявах політиків, громадських діячів або відомих особистостей у своїх промовах або ж у заявах у соціальних мережах.

 

Так, прем’єр –міністр Великобританї Девід Камерон у своєму новорічному зверненні закликав Шотландію голосувати проти відокремлення. У промові він чітко зазначив, що жителі Англії, Уельсу та Північої Ірландії хочуть, аби Шотландія залишалася у складі Великобританії. Він також виразив думку, що цей референдум матиме значення не тільки на кількох майбутніх років, а натомість змінить країну назавжди [8]. У відповідь на таку тезу Перший міністр Шотландії Алекс Салмонд під час перших теледебатів щодо майбутнього референдуму зазначив, що «ніхто не зможу керувати Шотландією краще, ніж її народ» [9].

 

Фергюс Евінг, міністр енергетики, підприємництва та туризму Шотландії зробив заяву про те, що жодна з шотландських партій не зацікавлена у виході країни з Європейьского Союзу, а тому незалежна Шотландія залишиться у складі ЄС як самостійний член організації. Проте Мануел Баррозу, голова Європейської Комісії, у своєму інтерв’ю у відповідь на це підкреслив той факт, що у випадку появи нової держави, цій державі необхідно буде подавати нову заяву на членство в ЄС, отримати згоду всіх вже існуючих країн-членів на вступ цієї країни [10]. Він навіть порівняв цій гіпотетичний випадок із реальною ситуацією з Косово, яке, наприклад, досі не визнає Іспанія. Таким чином, для переконання населення використовувався аргумент членства в Європейьскому Союзі та відповідні переваги, пов’язані з ним. Особливо цікаво розглядати той факт, що цей аргумент ефективно спрацював, зараз, через призму голосування за Brexit у 2016 році.

 

Як уже зазначалося вище, до кампанії долучилися також і знаменитості. Наприклад, відома модель Кейт Мосс у промові від імені популярного співака Девіда Боуї на церемонії вручення музичної премії Brit Awards закликала шотландців голосувати на референдумі проти незалежності. Її заяву пізніше підтримали відомі на місцевому рівні актори та гумористи. Натомість багато шотландців, відомих у всій Великобританії, підтримали голосування з незалежність. Сереж них, наприклад, популярний письменник Ірвін Уелш, автор досить скандального роману «Трейнспоттінг» («На голці»).

 

Більше того, Девід Камерон під час візиту в Шотландію навесні 2014 року пообіцяв у випадку голосування шотландців проти незалежності розширити права Парламенту Шотландії, а також визнав, що за умов збереження цілісності Королівства делегування повноважень було б логічним та мудрим кроком. Варто зазначити, що у 2012 році Парламентом Великобританії вже було прийнято Акто про Шотландію, згідно з положеннями якого Шотландський Парламент отримає повноваження варіювати процентну ставку податку на прибуток, а також право стягувати податок з продажу власності. Крім того, представники Шотландії гарантовано братимуть участь у роботі керівних структур ВВС та Комітету по охороні природних надр, який контролює експлуатацію континентального шельфу Шотландії, її біоресурсів та прибережних вод [11]. Акт вступив в силу у 2016 році.

 

Президент США Барак Обама під час спільної прес-конференції з Девідом Камероном у червні у Брюсселі заявив, що надав би перевагу бачити Шотландію у складі Великобританії. За його словами, США зацікавлені у тому, аби бачити одного з найближчих союзників сильним, надійним, єдиним та ефективним партнером [12]. Проте він також додав, що остаточне рішення, звісно, - за шотландськими виборцями. Водночас зява політичного лідера такої потужної держави, як США, також мала значний вплив на виборців.

 

В свою чергу надзвичайно відома англійська письменниця Джоан Роулінг, яка є лідером думок для значної кількості людей та досить активно користується соціальними мережами, зокрема Twitter, для вираження власної думки, пожертвувала більше мільйона фунтів для кампанії Better Together. У своїх постах вона зазначала, що незалежність Шотландії пов’язана з великою кількістю ризиків, а саме здебільшого в економічній сфері.

 

Варто зазначити, що в рамках кампанії залучалися і наукові ресурси для переконання різних груп населення. Так, на замовлення газети Sunday Post Професор London School of Economics Патрік Данліві опублікував звіт про дослідження економічної ситуації в Шотландії. Він продемонстрував, що у випадку відокремлення Шотландії, їй доведеться у терміновому порядку створювати нові адміністративні структури на заміну колишнім англійським. Він оцінив вартість цього процесу в 200 мільйонів фунтів стерлінгів, а не в 2, мільярдів, як стверджував уряд Великобританії [13]. Таким чином, інформація такого характеру мала на меті змінити негативне ставлення виборців до незалежності Шотландії через сумніви щодо спроможності успішного розвитку економічної сфери.

 

Крім того, під час візиту в Лондон Тоні Еботт, прем’єр-міністр Австралії, висловився проти відокремлення Шотландії від Великобританії. А пізніше, 7 вересня, після опублікування опитування YouGov, згідно з яким 51% шотландців виступали за незалежність, Джордж Осборн, канцлер Казначейтсва Великобританії, заявив, що найближчим часом представить громадськості план дій для розширення повноважень Шотландії. Натомість Нікола Старджен, віце- прем’єр Шотландії, привітала результати опитування та зазначила, що радіє, адже люди розуміють те, що, з одного боку, незалежність не стане «чарівною паличкою», а з іншого боку, що все більше людей усвідомлює, що референдум – реальна можливість змінити своє життя на краще, що випадає лише раз [14].

 

В той період британські ЗМІ часто повідомляли про поведення Королевою Єлизаветою ІІ переговорів з прем’єр-міністром Девідом Камероном щодо можливих перспектив відокремлення. До дня голосування вона залишался в Шотландії, проте офіційно в заяві Букингемського палацу йшлося про те, що таке рішення Королеви не має на меті жодного впливу на перебіг кампанії та рішення шотландців щодо голосування на референдумі.

 

Лідери Консервативної, Лейбористської та Ліберально-демократичної партій Девід Камерон, Ед Мілібенд та Нік Клегг відповідно, також провели ряд публічних виступів в Шотландії, закликаючи шотландців зберегти спільну країну – Об'єднане Королівство, яке вони створювали разом. Вони також втрьох підписали так звану «торжественну клятву», яка зверталася до шотландців з прохання не голосуваня за незалежність, а натомість обіцяла розширення повноважень Шотландського Парламенту, рівний розподіл ресурсів та подальшу деволюцію. Ці заходи примітні тим, що незважаючи на політичні розбіжності, лідери та партії об'єдналися у своєму виступі за збереження єдності країни, що зробило тим потужнішими ідеї, які вони представляли у своїх виступах.

 

Крім того, лідери партій активно давали інтерв’ю популярним газетам. Так, наприклад, Девід Камерон на шпальтах Daily Mail неодноразово закликав шотландців проголосувати проти відокремлення. Над його резиденцією на Даунінг-стріт в Лондоні навіть було піднято прапор Шотландії.

 

Водночас в підтримку кампанії Yes Scotland відома дизайнер одягу Вів’єн Вествуд презентувала нову колекцію одягу. Під час тижня моди у Лондоні моделі під час її показу вийшли на подіум у традиційних костюмах Шотландії зі значками «Так» на грудях, а відвідувачі показу знайшли на своїх місцях листи від пані Вествуд, у яких вона виразила свою надію на відокремлення Шотландії.

 

Використовуючи ресурс популярної та масової культури, Yes Scotland успішно залучала лідерів думок різного характеру. Так, на сайті YouTube з’явився відеоролик-звернення, в якому шотландський садівник Віллі, герой відомого мультсеріалу «Сімпсони», закликав своїх співвітчизників голосувати на референдумі за незалежність Шотландії [15].

 

Варто зазначити, що були задіяні і лідери думок у військовій сфері. 17 вересня газета The Sun опублікувала відкритий лист 14 війькових командирів Великобританії, серед яких колишні міністри оборони, в якому йшлося про те, що референдум може зруйнувати «найуспішніший союз в історії» [16]. В ньому також зазначалося, що відокремлення Шотландії означатиме активізацію нових ризиків та підрив системи оборони та безпеки як для Шотландії, так і для Англії, Уельсу та Північної Ірландії.

В останній день перед референдумом було проведено мітинги обох таборів: і Better Together, і Yes Scotland. В цей день колишній прем’єр-міністр Гордон Браун закликав утримуватися від націоналізму, Алекс Салмон, в свою чергу, говорив про значний потенціал валютного союзу незалежної Шотландії з Англією та закликав шотландців повірити в свої сили.

 

Для референдуму з 7 години ранку до 10 години вечора працювали 2608 дільниць, на яких було зареєстровано 4 285 323 виборці, що становить більше 97% шотландців, старших за 16 років. В результаті референдуму 44,7% виборців проголосували за незалежність Шотландії, а 55,3% - проти [17].  Шотландія залишилася в складі Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії.

 

Після повідомлення офіційниз результатів як продовження кампанії лідери табору Better Together: Девід Камерон, Ед Мілібенд та Нік Клегг – у Twitter та на Facebook відразу опублікували пости з привітанням шотландського вибору, відзначенням успішно проведеної кампанії та обіцянками працювати над розширенням повноважень Шотландії в складі Об'єднаного Королівства. Крім того, після референдуму і соціальних мережах своє позитивне ставлення до його результатів та демократичного процесу в Шотландії висловила Джоан Роулінг, яка активно долучалася до кампанії. Також було опубліковано пости від імені Жозе Мануела Баррозу, голови Європейскої Комісії, та Германа ван Ромпея, голови Європейської Ради.

 

Таким чином, хоча кампанія Better Together виявилася більш ефективною, обидві кампанії, що передували референдуму будувалися за схожою схемою та базувалися на інформаційних повідомленнях та заявах лідерів думок: політичних діячів, зірок шоу-бізнесу, військовокомандуючих чи науковців, а тому варто відзначити особливість цієї кампанії, яка не використовувала відкритої політичної реклами в рамках традиційних медіа: телебачення та радіо.

 

Таким чином, поширюючи заяву того чи іншого лідера думки, кампаніям Better Together та Yes Scotland вдалося не тільки висвітлити різні аспекти відокремленні Шотландії, а й зацікавити різні більш вузько спеціалізовані цільові аудиторії. Також не можна не зазначити, що зараз шотландці виступають за повторний референдум щодо своєї незалежності. Проте якщо референдум у 2014 році акцентував увагу на внутрішніх суперечностях між Шотліндією та Англією, новий референдум зосереджується навколо питання ЄС та Brexit. З огляду на неминучий вихід Шотландії з Євросоюзу разом з Великобританією, проект закону щодо другого волевиявлення вже було підготовано.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1)     Conflict of Laws / Collier, J.G. – Cambridge University Press - 2001

2)     The Scottish Nation / Devine, T.M. – Penguin Press – 1999

3)     The 1979 Referendums – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/news/special/politics97/devolution/scotland/briefing/79referendums.shtml

4)     Scotland Decided – 11 September 1997 - BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/news/special/politics97/devolution/scotland/

5)     Holyrood election 2011: Alex Salmond: Referendum on Scottish independence by 2015 / Gardam Magnus – The Daily Record - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.dailyrecord.co.uk/news/politics/holyrood-election-2011-alex-salmond-1101868

6)     Scotland's Future / Scottish Government – 29 November 2013 - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.gov.scot/Resource/0043/00439021.pdf

7)     Scottish referendum: Scotland votes no to independence – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-scotland-29270441

8)     Cameron to Scots: We want you to stay – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-politics-29125406

9)     Yes Scotland′ versus ′Better Together′ in TV debate - DW.DE  - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.com/en/yes-scotland-versus-better-together-in-tv-debate/a-17833586

10) Scottish Independence: Barroso says joining EU would be ‘difficult’ – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу:  http://www.bbc.com/news/uk-scotland-scotland-politics-26215963

11) Scotland Act 2012 - UK Parilament (1 May 2012) - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2012/11/pdfs/ukpga_20120011_en.pdf

12) Remarks by President Obama and Prime Minister David Cameron of the United Kingdom in Jointe Press Conference – the White House - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2014/06/05/remarks-president-obama-and-prime-minister-david-cameron-united-kingdom-

13) How Costly Would It Be For Scotland To Transition To Indeendence / Patrick Dunleavy – LSE - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://blogs.lse.ac.uk/politicsandpolicy/how-costly-would-it-be-for-scotland-to-transition-to-independence/

14) ‘Yes’ campaign lead at 2 in Scottish Referendum – YouGov UK - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: https://yougov.co.uk/news/2014/09/06/latest-scottish-referendum-poll-yes-lead/

15) Willie's Views On Scottish Independence - Season 26 - The Simpsons - [Ел. ресурс]. – Режим доступу:

16) Scottish independence: Ex-military warn over 'Yes' vote – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/news/uk-29232793

17) Scottish independance referendum - Results – BBC - [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.com/news/events/scotland-decides/results

 

REFERENCES:

1)     Conflict of Laws / Collier, J.G. – Cambridge University Press - 2001

2)     The Scottish Nation / Devine, T.M. – Penguin Press – 1999

3)     The 1979 Referendums – BBC – Available at: http://www.bbc.co.uk/news/special/politics97/devolution/scotland/briefing/79referendums.shtml

4)     Scotland Decided – 11 September 1997 - BBC - Available at: http://www.bbc.co.uk/news/special/politics97/devolution/scotland/

5)     Holyrood election 2011: Alex Salmond: Referendum on Scottish independence by 2015 / Gardam Magnus – The Daily Record - Available at: http://www.dailyrecord.co.uk/news/politics/holyrood-election-2011-alex-salmond-1101868

6)     Scotland's Future / Scottish Government – 29 November 2013 - Available at: http://www.gov.scot/Resource/0043/00439021.pdf

7)     Scottish referendum: Scotland votes no to independence – BBC - Available at: http://www.bbc.com/news/uk-scotland-29270441

8)     Cameron to Scots: We want you to stay – BBC - Available at: http://www.bbc.com/news/uk-politics-29125406

9)     Yes Scotland′ versus ′Better Together′ in TV debate - DW.DE  - Available at: http://www.dw.com/en/yes-scotland-versus-better-together-in-tv-debate/a-17833586

10) Scottish Independence: Barroso says joining EU would be ‘difficult’ – BBC - Available at:  http://www.bbc.com/news/uk-scotland-scotland-politics-26215963

11) Scotland Act 2012 - UK Parilament (1 May 2012) - Available at: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2012/11/pdfs/ukpga_20120011_en.pdf

12) Remarks by President Obama and Prime Minister David Cameron of the United Kingdom in Jointe Press Conference – the White House - Available at: https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2014/06/05/remarks-president-obama-and-prime-minister-david-cameron-united-kingdom-

13) How Costly Would It Be For Scotland To Transition To Indeendence / Patrick Dunleavy – LSE - Available at: http://blogs.lse.ac.uk/politicsandpolicy/how-costly-would-it-be-for-scotland-to-transition-to-independence/

14) ‘Yes’ campaign lead at 2 in Scottish Referendum – YouGov UK - Available at: https://yougov.co.uk/news/2014/09/06/latest-scottish-referendum-poll-yes-lead/

15) Willie's Views On Scottish Independence - Season 26 - The Simpsons - Available at:

16) Scottish independence: Ex-military warn over 'Yes' vote – BBC - Available at: http://www.bbc.com/news/uk-29232793

17) Scottish independance referendum - Results – BBC - Available at: http://www.bbc.com/news/events/scotland-decides/results

 

 



Обновлен 29 авг 2017. Создан 18 мая 2016